Боротьба з ПТСР. Основні прояви, методи лікування та поради близьким
Війна Росії проти України суттєво вплинула на психіку кожного з нас. Бійці, які щохвилини ризикують власним життям. Жінки та діти, які змушені були залишити все й податися за кордон заради власної безпеки. Люди, які втратили рідних і близьких, майно чи оселю… Все це може призвести до ПТСР - посттравматичного стресового розладу.
Про основні прояви ПТСР, зміни у свідомості та шляхи подолання - читайте в матеріалі Styler.
Що таке ПТСР
Дехто подейкує, що ПТСР - вигадана хвороба, проте психіатри й психологи чудово розуміють, що це небезпечне порушення психічного стану людини. Воно може розвинутись внаслідок будь-якої травматичної події, контузії або ж регулярних стресових ситуацій.
Перші письмові згадки про солдатів, яких переслідували “привиди вбитих ворогів”, зʼявилися ще понад дві тисячі років тому. Описи симптомів післявоєнних стресових розладів зустрічаються і в поемах Гомера, і в пʼєсах Вільяма Шекспіра.
А ось перші спроби наукового опису стресів, повʼязаних із війною, зʼявились лише у XVIII столітті. Згодом науковці почали досліджувати симптоми ПТСР, які траплялися не лише під час війни.
Якщо узагальнити, то ПТСР розвивається у людей, що пережили загрозливу для життя чи гідності ситуацію:
- ветеранів війни
- цивільних, які перебували або перебувають у зоні бойових дій
- полонених і жертв катування
- свідків терактів
- людей, які перебували в зоні стихійного лиха
- жертв сексуального чи/та фізичного насильства
- інших людей, які перебувають у кризових ситуаціях, що можуть травмувати психіку
Основні прояви ПТСР
ПТСР проявляється як довготермінова реакція на стрес. Згідно з визначенням спеціалістів, його прояви з’являються через щонайменше чотири тижні після травматичної події. Причому симптоми розладу можуть виникати у короткий, або ж триваліший період після травматичної події (як правило, впродовж перших трьох місяців).
Групи симптомів при ПТСР: гіперзбудженість, перепроживання травматичних подій, уникнення, порушення сну, проблеми із пам'яттю та емоційною сферою.
Як ПТСР змінює життя
Людина, що має посттравматичний стресовий розлад, сприймає життя та оточуючих абсолютно інакше.
Серед основних змін варто виділити такі:
- постійні думки про травматичну подію (виникають мимоволі, сняться або вертаються як флешбеки)
- життя у повній “бойовій готовності” (людина миттю спалахує, дратується, тривожиться і переймається думками про власну безпеку)
- уникнення згадок про травму (небажання говорити про подію чи бути поруч із людьми, які про неї нагадують)
- емоційна порожнеча (відсторонення від близьких, втрата інтересу до колись улюблених речей)
- панічні атаки (відчуття сильного страху, поверхневе дихання, запаморочення, нудота, прискорене серцебиття, біль за грудиною)
- хронічний біль, "ломота" у тілі, головні болі, діарея, відчуття стиснення та печії за грудиною, судоми, біль у попереку
- недовіра (втрата довіри до людей і переконання, що світ небезпечний)
- негаразди у повсякденному житті (проблеми з роботою чи її пошуком, у школі чи стосунках)
- зловживання алкоголем, сигаретами, наркотиками
- проблеми у стосунках, віддалення від партнера/партнерки
- суїцидальні думки
Чи можна вилікувати ПТСР
За лікування ПТСР одним із перших взявся австрійський психолог Зигмунд Фрейд. Він запровадив метод "лікування розмовою" - тривалою серією психоаналітичних сеансів, під час яких людина лежала на кушетці й розповідала про все, що спливало в її свідомості.
У 1980 році Американська психіатрична асоціація вперше виділила посттравматичний стресовий розлад як окремий офіційний діагноз і склала детальний опис його симптомів. Це суттєво вплинуло на подальше дослідження ПТСР у всьому світі та на розробку методик лікування його як фізичних, так і психічних проявів.
Нині фахівці впевнені - ПТСР підлягає лікуванню. Якщо ви помітили тривожні симптоми у себе або рідних, слід звернутися по допомогу до сімейного лікаря, психіатра (психолога) та фахівця із психічного здоров'я. Важливо пам'ятати, що ПТСР піддається лікуванню навіть через багато років після травмуючої події.
По допомогу звернутись ніколи не пізно.
Лікування фахівці призначають в залежності від симптомів і ступеню тяжкості ПТСР:
- тактика спостережливого очікування (при "м'яких" симптомах)
- психотерапія (когнітивно-поведінкова терапія, EMDR-терапія - десенсибілізація та опрацювання травми рухом очей, групова психотерапія)
- медикаментозне лікування (за потреби - включно з госпіталізацією у спеціалізовані заклади)
Як допомогти людині з ПТСР
Найчастіше людина, що має посттравматичний стресовий розлад, ніколи сама собі в цьому не зізнається. Часто бійці, що повертаються з фронту, "розсипаються" буквально на очах і всіляко намагаються знайти причини тої чи іншої "болячки" у спеціалізованих лікарів (хірургів, неврологів, офтальмологів, травматологів тощо).
Однак якщо у людини ПТСР, жодні аналізи, мазі, "капустяні листи" чи аспіринки не допоможуть. Підходити до лікування необхідно комплексно. І важливою складовою цього процесу є адекватна взаємодія з іншими.
Якщо у близької вам людини фахівець діагностував ПТСР, необхідно запастись терпінням і усвідомити, що це не "болячка в голові від нема чого робить", а серйозне захворювання. Важка форма посттравматичного розладу вимагає не тільки лікування хворого, але й правильного ставлення до нього оточуючих.
Людині з ПТСР важливо, щоб рідні люди:
- запаслися терпінням
- вміли не просто вислухати, але почути все сказане
- мали ресурс пробачати й приймати зміни, які відбулись
- не засуджували за відчай, апатію, агресію, страхи, паніку, сльози
- не перевантажували порадами й повчаннями
- не нав'язувалися, коли необхідно побути сам на сам із собою
- намагалися зрозуміти біль та переживання
- допомагали з хатніми справами та іншими нагальними потребами
- підбадьорювали та підтримували в нових починаннях
- складали компанію в прогулянках та інших активностях
- просто були поруч попри все, що відбувається
Читайте також про те, що відчувають бійці після повернення з фронту та чого очікують від соціуму.
Цей матеріал призначений для загальноосвітніх цілей і його не слід використовувати для постановки медичних діагнозів чи самолікування. Наша мета - надати читачам точну інформацію про симптоми, причини і методи виявлення захворювань. РБК-Україна не несе відповідальність за будь-які діагнози, які можуть бути поставлені читачами на основі матеріалів з цього ресурсу. Ми рекомендуємо не займатися самолікуванням, і у разі будь-яких занепокоєнь стосовно здоров'я звернутися до лікаря.