"Без української мови путнього кіно не може бути": актор Лінартович про майбутнє нашого кінематографу
Український актор, зірка фільму "Той, що пройшов крізь вогонь" та учасник російсько-української війни Дмитро Лінартович розповів, яким має бути вітчизняний кінематограф після перемоги.
Про це артист заявив у великому інтерв'ю РБК Україна.
Яким має бути наш кінематограф після перемоги
"До поки наші режисери і митці не допетрають, що треба знімати фільми українською мовою, нічого хорошого і путнього для України не буде. Кіно має обов'язково нести український характер, підіймати єство, ментальність, стосунки, взаємодію, а не тільки чорноту, як деякі режисери знімають", - заявляє Лінартович.
Актор наголошує, що треба розвивати поетичне кіно. Треба знімати соціально-побутові речі, фільми про стосунки, сім’ї, відбудову країни.
"Треба торкатись військової драми. Але не так, що взяли на екрані актора розстріляли, він впав біля стінки і калюжа крові. Цього вже багато. Треба працювати з матеріями, що людина переживає в цей момент. Щоб ці історії колихали, щоб в них була людяність. Оце велике мистецтво. А не оце взяли відзняли чорноту якусь. Кінофестивалі приймуть таке, аби пожаліти Україну, але то лжесльоза", - пояснює Дмитро.
Артист додає, що в українських фільмах треба показувати більше самодостатніх людей.
"І на цій війні я бачу дуже багато таких особистостей, які прагнуть до перемоги. Завдяки цьому ми і стоїмо. Хай режисери походять подивляться на волонтерів, які роблять ці мотанки різні, як діти витинають жовто-блакитні прапори чи як маленька дитинка співає славень. Це треба показувати, щоб підіймати дух та енергію. Оце має бути наше кіно, щоб туди була вкладена людяність і думка, що добро має кулаки. Нам потрібні серйозні і філософічні кінокартини", - говорить Лінартович.
Він пояснює, що наші режисери, багато запозичують у закордонних колег, але варто створювати щось своє, архаїчне навіть, якщо його показувати через сучасну призму.
Читайте повну версію великого інтерв'ю Дмитра Лінартовича, в якому він розповів про зірок-зрадників, адаптацію військових до цивільного життя та доцільність розваг під час війни.