У радянській школі існували доволі дивні предмети. Деякі з них були даниною політичним вимогам комуністичного строю, а деякі - просто "реліктами" минулого, які "рука не підіймалася" викинути зі шкільної програми. Які саме шкільні предмети у СРСР були повним чи частковим марнуванням часу?
РБК-Україна (проект Styler) розповідає про дивні та вже незнайомі нам шкільні предмети радянських часів.
У ті часи, коли телевізори були рідкістю, а газети виписували тільки в інтелігентних сім'ях, інформування широких мас про події в країні та світі було надзвичайно важливим. Політінформаторами ставали партійні працівники, педагоги, комсомольські активісти та просто найграмотніші члени колективів.
У школах за проведення таких уроків відповідали вчителі та класні керівники, які часто призначали відповідальних серед учнів. Пропуски таких уроків каралися поганими оцінками за поведінку і могли призвести до серйозних проблем, аж до виключення зі школи.
Таким чином, радянська система контролювала однодумність своїх громадян з ранніх років.
Наприкінці 80-х років, у часи лібералізації суспільного життя, до шкільної програми було введено новий предмет - етику та психологію сімейного життя. Він був призначений для старшокласників і мав на меті підготувати їх до дорослого життя, обговорюючи теми, які раніше в СРСР замовчувалися.
На уроках розповідали про стосунки між хлопцями та дівчатами, дружбу, кохання, сексуальне життя, внутрішньосімейні відносини та інше. Попри чудову ідею, на практиці предмет викладався поверхово через нестачу професійних кадрів та відсутність поваги серед учнів.
Після початкової школи у радянських дітей з'являвся предмет "Креслення". Він вимагав від учнів додаткових зусиль і матеріалів, таких як тубус, спеціальний папір, циркуль та інші інструменти - все це коштувало грошей.
Цей предмет готував учнів до ролі майбутніх будівельників та архітекторів, адже СРСР робив акцент на індустріалізації. Хоча предмет залишався в програмі старшокласників деякий час після розпаду СРСР, зараз його в звичайних школах немає, бо є 3-D моделювання.
Колись у сьомих класах радянських шкіл особлива увага приділялася вивченню Конституції СРСР.
Цей предмет формував у школярів розуміння державного устрою, ролі Комуністичної партії та основних аспектів життя радянських громадян. Курс був спрямований на підготовку молоді до активної участі у побудові комуністичного суспільства.
Проте у 1958 році цей предмет було виключено зі шкільної програми, що, можливо, пов'язано з політичними змінами - а можливо, з тим, щоб не нагадувати радянським громадянам, що в них взагалі є така штука як Конституція, яка все одно не виконувалася у житті.
У радянських школах каліграфічному почерку надавали велике значення. Учні вчилися писати розбірливо та акуратно, адже багато документів у той час писалися від руки. Зараз ця навичка втрачає актуальність через поширення комп'ютерів і гаджетів.
Багато дітей не любили цей предмет через необхідність бути терплячими та акуратними, а також через труднощі в роботі з перовою ручкою, яка часто залишала чорнильні плями.
Астрономія була обов'язковим предметом у шкільній програмі радянських часів, і її вивчення займало значну частину навчального часу. Хоча цей предмет мав на меті розширити знання учнів про Всесвіт, планети та зірки, багато людей вважають, що практичної користі від нього було небагато.
Для більшості учнів астрономія залишилася лише набором теоретичних фактів, які не знадобилися в повсякденному житті. Через відсутність практичного застосування ці знання часто забувалися одразу після закінчення школи.
Сьогодні цей предмет розглядається багатьма як марна трата часу, яка не дала реальних навичок для життя.
Історія КПРС була звичайним предметом у радянських школах, який мали вивчати всі учні. Цей предмет охоплював вивчення з'їздів партії та інших політичних подій, що вважалися важливими в Радянському Союзі.
Багато людей, які навчалися в той час, згадують цей предмет з жахом, вважаючи його абсолютно непотрібним і непридатним для життя.
Раніше ми писали про сучасних зірок, на яких колись рівнялися всі однокласники.
Читайте також, які продукти дієтолог порадив їсти дітям, щоб вони набирали розуму.
При написанні матеріалу використовувалися наступні джерела: видання та сайти "Освітня політика", "Бабель", ugorod.dn.ua.