6 психологічних теорій, які не працюють у сучасному світі

Теорія про 4 типи темпераменту

Одна з найвідоміших та найдавніших теорій, що описує особистість людини. Виникла вона ще у Давній Греції, і активно досліджувалася фізіологами, неврологами та психологами до 20 століття. Проте однозначних доказів, що могли б підтвердити наявність 4 виражених типів темпераменту, так і не було знайдено.

Тож на сьогодні цю теорію - можна вважати застарілою. Є дані, що певні риси особистості можуть визначатися генетично, наприклад, рівень екстраверсії/інтроверсії, проте на їхній розвиток все одно впливає надто багато факторів, щоб можна було вважати це виявом темпераменту.

Вплив порядку народження на особистість

Поширений міф, що Нібито первістки мають більш виражені лідерські якості та проявляють відповідальність, середні діти у сім'ї більш соціальні, а молодші егоцентричні. Першим таке припущення висунув Альфред Адлер, і відтоді ця ідея тиражувалася у книжках та медіа.

Проте дослідження так і не показали наявності причинно-наслідкового зв'язку між порядком народження та рисами особистості дитини. Набагато більший вплив має загальна сімейна ситуація, зв'язок з батьками та їхня емоційна доступність для дитини.

Теорія про домінантну півкулю мозку

Вона виникла у 60-х роках минулого століття внаслідок некоректної інтерпретації досліджень того, за які процеси відповідають права та ліва півкулі мозку. "Правопівкульним" людям приписувалися креативність та емоційність, а "Лівопівкульним" - логічне мислення та методичність. Самі процеси в мозку також часто ділять за півкулями: нібито коли ми думаємо чи говоримо, працює тільки ліва півкуля, а коли відчуваємо емоції - права.

Ці твердження, однак, не відповідають дійсності: хоча певні функції в мозку дійсно латералізовані, проте він завжди працює як цілісний механізм, бо тільки одночасна робота обох півкуль здатна забезпечити людське мислення та свідомість.

Психологічні теорії, які вже не працюють (фото: Freepik)

Трикутник Карпмана

Широко відома теорія про три ролі, які може відігравати людина у не здорових стосунках "Жертви, Тирана та Рятівника". Вона набула популярності через свою простоту, але не існує жодних підтверджень тому, що ці ролі реально існують та впливають на поведінку людей у стосунках.

Цей трикутник можна розглядати хіба що як метафору, яка допомагає описати ситуацію, аніж як серйозну теорію, на яку можна покластися у психологічній роботі.

5 стадій проживання горя

Заперечення, злість, торги, депресія і прийняття - саме такі етапи переживання горя сформулювала Елізабет Кюблер-Росс, коли досліджувала реакції людей на звістку про смертельний діагноз. Цю теорію широко розтиражували та перенесли на будь-які неприємні життєві події.

Проте немає надійних доказів, що ці стадії є універсальними для всіх людей, що вони проходять саме в такому порядку чи взагалі існують. Горювання - складний та тривалий процес, який не завжди можна розділити на фази, а іноді він не завершується до кінця. Таке розуміння горя дає можливість проживати його без очікувань чи рамок.

Теорія психосексуального розвитку

Зигмунд Фройд бачив причини психологічних проблем своїх пацієнтів у пригніченні сексуальних бажань. Він розділив розвиток на стадії, на яких сексуальність нібито фіксується на певних ділянках тіла, в завершенні фокусуючись на геніталіях. Якщо ж розвиток іде неправильно, то фіксація зберігається, і людина не стає зрілою особистістю.

Теорія психосексуального розвитку не підтверджується у дослідженнях та критикується як сексистська, адже бачить чоловічу сексуальність та особистість як еталонну, а жіночу - як вторинну.