Сучасні технології дозволять дослідити навіть ДНК, що тисячі років зберігалося у кістках, а штучний інтелект здатний розшифрувати стародавні тексти, написані давно забутими писемностями. Усе це дозволяє вченим розгадати загадки, над якими давно мучилось людство.
Про 6 історичних великих відкриттів 2023 року розповідає РБК-Україна (проект Styler) із посиланням на CNN.
Похований із вражаючим кришталевим кинджалом та іншими дорогоцінними артефактами, 5000-річний скелет, який знайшли у 2008 році в гробниці поблизу Севільї, Іспанія, явно колись був кимось важливим.
Спочатку вчені вважали, що це був молодий чоловік, ґрунтуючись на аналізі тазової кістки. Однак аналіз зубної емалі, яка містить тип білка зі статево-специфічним пептидом під назвою амелогенін, визначив, що останки були жіночими.
Виявилося, що римський бетон довговічніший, ніж його сучасний еквівалент. Взяти, наприклад, Пантеон у Римі, який має найбільший у світі незміцнений купол.
Вчені заявили, що вони виявили таємничий інгредієнт, який дозволив римлянам зробити свій будівельний матеріал настільки міцним і будувати складні конструкції в складних місцях, таких як доки, каналізація та сейсмічні зони.
Дослідницька група проаналізувала 2000-річні зразки бетону, які були взяті з міської стіни на археологічній ділянці Прівернум у центральній Італії та подібні за складом до іншого бетону, знайденого по всій Римській імперії.
Вони виявили, що білі шматки в бетоні - уламки вапна, надають бетону здатність "загоювати" тріщини, які утворилися з часом. Раніше на білі шматочки не звертали уваги, бо сприймали за ознаку неакуратного змішування бетону або неякісної сировини.
У 1991 році туристи знайшли муміфіковане тіло Еці високо в італійських Альпах. Його заморожені останки є, мабуть, найбільш ретельно вивченою археологічною знахідкою у світі, яка в деталях відкриває вченим, яким було життя 5300 років тому.
За вмістом його шлунка вчені змогли зрозуміти, якою була його остання їжа та звідки він прийшов. Його зброя показала, що він був правшою, а його одяг давав рідкісне уявлення про те, що насправді носили стародавні люди.
У серпні новий аналіз ДНК, вилученої з таза Еці, показав, що його зовнішній вигляд не такий, як вчені вважали спочатку.
Вивчення його генетичного складу показало, що Еці мав темну шкіру та темні очі - і, ймовірно, був лисим. Цей оновлений зовнішній вигляд різко контрастує з відомою реконструкцією Еці, яка зображує блідошкірого чоловіка з густим волоссям і бородою.
Археологи часто знаходять знаряддя з кістки та інші артефакти з древніх місць, але неможливо точно знати, хто їх колись використовував або носив.
На початку цього року вчені відновили ДНК стародавньої людини з підвіски, виготовленої з кістки оленя, знайденої в Денисовій печері в Сибіру. Завдяки цій підказці вони змогли виявити, що його носила жінка, яка жила між 19 000 і 25 000 років тому.
Вона належала до групи, відомої як стародавні жителі Північної Євразії, які генетично пов’язані з першими американцями.
Людська ДНК, ймовірно, збереглася в кулоні з кістки оленя, оскільки вона пориста і, отже, більш імовірно зберігає генетичний матеріал, присутній у клітинах шкіри, поті та інших рідинах організму.
Близько 1100 сувоїв згоріли під час знаменитого виверження Везувію майже 2000 років тому. У 1700-х роках деякі заповзятливі копачі знайшли величезний сховок із вулканічної лави.
Колекція, відома як Геркуланумські сувої, є, мабуть, найбільшою відомою бібліотекою класичної давнини. Вміст крихких документів тривалий час залишався таємницею. Втім, цього року за допомогою штучного інтелекту та зображення комп’ютерної томографії студент Люк Фаррітор першим розшифрував слово, написане давньогрецькою мовою на одному з тих почорнілих сувоїв.
Farritor отримав 40 000 доларів США за розшифровку слова "πορφυρας" або "porphyras", яке у перекладі з грецької означає "фіолетовий". Дослідники сподіваються, що не мине багато часу, поки цілі сувої вдасться розшифрувати за допомогою цієї техніки.
З уламків викинутих горщиків у майстерні з бальзамування вчені виявили деякі речовини та суміші, які древні єгиптяни використовували для муміфікації мертвих.
Шляхом хімічного аналізу органічних залишків, що залишилися в посудинах, дослідники встановили, що стародавні єгиптяни використовували широкий спектр речовин, щоб помазати тіло після смерті, зменшити неприємний запах і захистити його від грибків, бактерій і гниття. Виявлені матеріали включають рослинні олії, такі як ялівець, кипарис і кедр, а також смоли з фісташкових дерев, тваринний жир і бджолиний віск.
Хоча вчені раніше дізнавалися про назви речовин, які використовувалися для бальзамування мертвих, з єгипетських текстів, до недавнього часу вони могли лише здогадуватися, про які саме сполуки та матеріали йдеться.
Інгредієнти, які використовувалися в майстерні, були різноманітні та надходили не лише з Єгипту, але й з далеких країн, що свідчить про обмін товарами на великих відстанях.
Композитор Людвіг ван Бетховен помер у віці 56 років у 1827 році після низки хронічних проблем зі здоров’ям, включаючи втрату слуху, шлунково-кишкові проблеми та захворювання печінки.
У 1802 році Бетховен написав братам листа з проханням, щоб його лікар, Йоганн Адам Шмідт, дослідив природу хвороб композитора після його смерті. Лист відомий як Хайлігенштадтський заповіт.
Команда не змогла поставити остаточний діагноз, але генетичні дані Бетховена допомогли дослідникам виключити потенційні причини його захворювання, такі як аутоімунне захворювання целіакія, непереносимість лактози або синдром подразненого кишечника.
Генетична інформація також свідчила про позашлюбний зв’язок у родині композитора.
Майже через 200 років після його смерті вчені витягли ДНК із збереженого пасма волосся, намагаючись виконати його передсмертне прохання.
Читайте також про те, що вчені на зворотній стороні Місяця знайшли дивну аномалію, яку не можуть пояснити
Раніше ми писали про те, що нова археологічна знахідка змінює думки вчених про падіння Римської імперії.