Діти з раннього віку розуміють, що батьками можна маніпулювати й використовують хитрощі дуже часто. Але батьки не завжди розуміють, що дитина от-от сяде їм на голову.
Як батькам зрозуміти, що дитина скоро сяде на голову та що можна з цим зробити, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на "Все для дітей".
"Твоє", "моє", "наше" - ці три слова допоможуть знайти баланс у стосунках батьків та дітей. І це стосується не лише речей, а й побудування спілкування та планів.
Якщо ви втомилися після роботи, погано почуваєтеся, або просто мрієте про тихий вечір з книжкою - не варто бігти у парк з дитиною, почувши "бо я так хочу".
Пошукайте компроміс. Наприклад, дитина наглядає за вами та піклується, а потім ви разом підете вигулювати собаку. Не забувайте про власні бажання лише через те, що ви тепер батьки.
Гіпервідповідальність з боку батьків призводить до зниження відповідальності у дитини. Вам може здаватися, що допомагаючи дитині у всьому, ви робите добру справу.
А насправді ви вирощуєте маленького ледаря. Підказуйте, спрямовуйте, але не робіть нічого за дитину. Інакше рано чи пізно ви почуєте: "Це ти винна, що я отримала двійку".
І сперечатися буде важко, бо домашнє завдання фактично зробили ви. Краще змінювати ситуацію зараз, поки не пізно.
Батьки, які багато працюють, часто компенсують дитині дефіцит своєї уваги подарунками. За вивчений урок - нова іграшка, за закінчення навчального року з гарними оцінками - велосипед і поїздка до іншої країни. В результаті дитина припиняє бачити іншу мотивацію, крім грошової. І істерика у магазині - вже норма.
Знайдіть щось таке, що зацікавить вашу дитину не "заради бонусу", а, тому що буде її захоплювати. Важливо, щоб дитина не сприймала вас, як такий собі банкомат.
Не прагніть вирішувати за дитину усі її проблеми. Дитячі конфлікти - такі ж самі, як і у дорослих, тільки в мініатюрі. Їх вирішення - підготовка до дорослого життя. Як тільки ви почуєте: "Мамо, виріши! Мамо, допоможи", варто замислитися.
Ви виховуєте дорослу, самостійну, цікаву людину, а не інфантильне створіння. Не поспішайте розбиратися зі шкільним учителем тільки за то, що він якось не так подивився на вашу дитину. Або давати стусана однокласнику. Подивіться, як дитина сама вирішить конфліктну ситуацію. Якщо потрібно - допоможіть порадою.
Часто батьки намагаються виростити з дітей власні "копії". Якщо ж діти не демонструють видатних результатів у спорті, не виграють олімпіади, не підкорюють всіх навколо своїми талантами, то батьки гніваються: "У твоєму віці я вже зробив те і те".
У результаті дитина, відчуваючи себе апріорі неповноцінною, взагалі припиняє прагнути до чогось. А на будь-яке зауваження відповідає: "Це ж ти так хочеш, а не я". Порада буде простою. Зверніть увагу дитини на те, що цікавитиме саме її, а не вас.
Раніше ми писали про те, які найпоширеніші маніпуляції використовують діти проти батьків.
А ще писали про те, як правильно розвивати емоції у дитини.