4 недолугі маніпуляції, які використовує кремлівська пропаганда. Ось як вони діють

Як діє російська пропаганда

"Не всі методи пропаганди ми знаємо по імені. Та від цього вони не перестають існувати та діяти на людей. Навішування ярликів, блискучі узагальнення, відривання від контексту, вибіркова правда та культ особи - все це, лише частина методів серед десятків інших інструментів в морі інформаційної війни", - йдеться у повідомленні.

Особливо часто на озброєнні пропаганди використовуються так звані "логічні хиби". Ось реальні випадки їх застосування.

Відволікання від обговорення важливого питання

Пропагандисти використовують цю тактику, щоб відволікти від обговорення одного питання і змусити розбиратись в іншому.

Наприклад, в російській пропаганді часто виправдовують введення військ в Україну тим, що американська влада втручалась в конфлікти Югославії, Сирії, Афганістану, Іраку, Лівії тощо. За їхньою логікою, значить і Росії можна нападати на інші країни.

Провокаційне питання, в яке вже закладена відповідь

Пам'ятаєте улюблене питання пропагандистів: "Где вы были 8 лет, когда Донбасс бомбили? Так, це саме приклад провокаційного питання.

Такі питання маніпулятивні у своїх формулюваннях, оскільки передбачають, що той, хто відповідає, автоматично погоджується із твердженням.

Класичний приклад такого питання: "Чи перестали б ви бити свою дружину?" Відповідаючи "так", співрозмовник мимоволі підтверджує, що раніше він її бив. Відповідаючи "ні", він стверджує, що далі її битиме.

Хибна необхідність вибирати між двох зол

Згадайте, як пропагандисти говорять: "Або ми програємо в Україні, або розпочнеться Третя світова війна..."

Зазвичай у таких твердженнях один варіант відкидається, як логічно хибний чи неприйнятний, відповідно інший приймається за істину, на користь якої і треба робити вибір.

Наприклад: "Або ви зробите російську мову другою державною в Україні, або ваші діти не матимуть змоги нею вчитись та спілкуватись", "Ви за дружні відносини з Росією чи за фашистів?"

Апеляція до думки більшості чи авторитетів

Кремлівські пропагандисти маніпулюють думкою, що більшість чи авторитет не можуть помилятися.

По-перше, насправді в історії є безліч прикладів, коли більшість та авторитети таки помилялися. По-друге, говорячи про більшість, опонент спирається на свій особистий досвід та досвід свого близького (часто доволі обмеженого) кола знайомих, що є неприйнятним з точки зору статистики.