3 "екстремальні" тактики виховання, які допомогли виростити найуспішніших людей планети

Екстрим мав би стати нормою

Під час спілкування з батьками Бісноу виявила спільні риси у підході до виховання. Батьки дозволяли своїм дітям займатися пристрастями, давали певну свободу та навіть схильні були до певного екстриму - дозволяли покинути дім у молодому віці або кинути навчання.

І усі "екстремальні" речі базувалися на одному - батьки слухали та чули своїх дітей. При цьому вони не казали їм: "я батько, я знаю краще".

Намагання йти єдиною вузькою стежкою може призвести до виховання тривожних та нещасних дітей. На противагу цьому батьки, опитані Бісноу, продемонстрували достатньо відкритості та довіри, щоб допомогти своїм дітям розвинути незалежність, впевненість і навички, які виявилися корисними для їхньої майбутньої кар'єри.

"Що мене засмучує, так це те, що такий підхід не повинен бути екстремальним батьківством. Це має бути нормою", - каже експерт з виховання дітей.

Підтримують бажання дітей, попри побоювання

Батьки режисера Джона М. Чу - іммігранти. Батько керував популярним рестораном у Сан-Франциско. Коли Чу захопився творчістю, батьки були збентежені, бо вони обидва хотіли, щоб він займався чимось більш традиційним.

Мати дала Чу камери для зйомки домашніх відео про канікули. З часом його пристрасть зросла і мати просила не витрачати час вночі на роботу над фільмом та зосередитися на школі.

"Він розплакався і сказав: "Ви не можете мене зупинити. Це те що я люблю". Наступного дня мати дали Чу стос книг про створення фільмів і сказала: "Якщо ти хочеш цим займатися, дізнайся все про це і будь найкращим", - розповіла Бісноу.

Люди, які перестають заохочувати пристрасті своїх дітей, тому що вони не зможуть заробити достатньо грошей у дорослому віці або улюблена справа не принесе успіху, посилають неправильне повідомлення.

Не всі роблять кар'єру завдяки своїй пристрасті, але якщо ви довіряєте своїм дітям, це може надати їм впевненості, яка дуже потрібна для успіху в дорослому віці, незалежно від того, яким шляхом вони підуть.

Відпускають дітей з дому у ранньому віці

За словами авторки книги, декілька опитуваних зізналися, що давали дітям більше свободи та робили "повідок" довгим, щоб вони отримали незалежність з раннього віку.

Батьки генерального директора цифрового маркетингу та співзасновника цифрової платформи Саймона Айзекса ще у середній школі дозволили синові піти з дому, щоб він два роки провів у Колорадо і тренувався їздити на лижах.

Пізніше Айзекс катався на лижах для коледжу Міддлбері та сподівався одного дня потрапити до олімпійської збірної США. І хоча цього так і не сталося, досвід Саймона суттєво вплинув на його підприємницький успіх.

"Така пристрасть до чогось навчила його сміливості, зосередженості, наполегливої праці, рішучості та всього того, що потрібно для досягнення успіху у житті. Я знаю, що його родині було важко відпустити сина. Але вони це зробили", - каже Бісноу.

Добре реагують на відрахування з коледжу

Звісно, не кожен, хто кинув коледж з підприємницькою мрією, стане наступним Біллом Гейтсом чи Марком Цукербергом. Однак таке рішення може змінити у житті майже все.

Мати Метта Малленвега, безумовно, була насторожена. Її син не мав компанії, готової до запуску у 2004 році, коли він сказав, що хоче покинути Х'юстонський університет через два роки.

Малленвег розробляв систему керування веб-контентом у своїй кімнаті в гуртожитку, а великий вебсайт технічних медіа хотів почати платити йому за його роботу. Спочатку мама важко сприймала рішення сина, але її підкорила пристрасть та відданість Малленвега - зрештою вона відвезла його до Сан-Франциско і допомогла знайти квартиру.

"Він буквально працював над цим без зупинки, і вона знала, наскільки це важливо для нього, і відпустила його", - розповіла Бісноу.

Через рік Малленвег залишив компанію, щоб перетворити своє творіння на окремий бізнес: WordPress. Він не міг уявити, що буде робити щось інше.

Сьогодні він є генеральним директором материнської компанії, яка налічує понад 2000 співробітників, і на 2021 рік вона оцінювалася у 7,5 млрд доларів.

"Багато батьків впадають у депресію чи гнів, коли їхні діти хочуть кинути навчання. Вони кажуть: "Ні, ти не можеш цього зробити. Ти не зможеш досягти успіху у житті". Але для деяких це стає справжнім трампліном для досягнення успіху", - підкреслила Бісноу.