25 місяців в окупації: чому Анна Франк стала відомою у всьому світі

Народження та дитинство Анни

12 червня у родині Франк з'явилася ще одна дівчинка, яку назвали Анною. У неї вже була сестра Марго, яка була старша більше ніж на 3 роки. В Німеччині на той момент - економічна криза, немає роботи та бідність. А кількість прихильників Гітлера та його партії невпинно росте.

Гітлер ненавидить євреїв і вбачає у них джерело усіх проблем в країні. Він вміло грає на антисемітських настроях, що панують в той час у Німеччині. Отто та Едіт Франк, з огляду на важку ситуацію у Франкфурті-на-Майні, приймають рішення переїхати до Амстердаму.

Там Отто Франк створює компанію з торгівлі пектином для приготування джему. Діти Отто легко освоюються в новій країні, вчать мову, знаходять друзів, ходять до школи. Батько працює, щоб забезпечити сім'ю. Він хотів розширити свій бізнес та відкрити справу в Англії, але зазнав невдачі. Однак йому вдалося збільшити свій бізнес в Амстердамі - за рахунок продажу спецій.

Анна Франк (фото: Вікіпедія)

Коли Анні було 10 років, нацистська Німеччина здійснює вторгнення до Польщі - 1 вересня 1939 року. Починається Друга світова війна і 10 травня 1940 року німці входять до Нідерландів. Голландська армія здається за 5 днів.

Окупанти починають приймати численні закони та розпорядження, ускладнюють життя, особливо євреям. Їм забороняють відвідувати парки, кінотеатри та магазини. Анна все рідше виходить на вулицю. Отто втрачає свій бізнес, бо євреям не дозволяється мати свій власний бізнес. Але усі єврейські діти повинні ходити в школу - окрему, єврейську.

Всі євреї мають носити жовту зірку

Нацисти вигадують нові правила мало не щодня і всіх євреїв змусили носити на одязі жовту шестикутну зірку. Починають ходити чутки, що євреям доведеться виїхати з Нідерландів.

5 липня 1942 року Марго, старша сестра Анни, отримує повістку до трудового табору в нацистській Німеччині й батьки починають підозрювати щось недобре. Вони не вірять у те, що йдеться про роботу, і вирішують сховатися у сховищі, щоб уникнути переслідувань.

Ще навесні 1942 року Отто Франк в задній частині будинку на каналі Прінсенграхт, де був його офіс, облаштував таємне сховище. Колишні колеги йому у цьому допомогли. Через деякий час у сховище прибуло ще чотири людини. У сховищі тісно, Анні доводиться поводитися тихо, їй часто буває страшно.

Марго Франк (фото: Вікіпедія)

25 місяців окупації

На свої 13 років Анна отримує подарунок - альбом для записів. Вона починає вести щоденник. Протягом двох років вона записує усі події, що відбуваються у сховищі, а ще - свої почуття та думки. Вона складає короткі оповідання, намагається писати роман і виписує цитати з книг, що їй сподобалися. Цей щоденник допомагає їй витримати стільки часу у сховищі.

Якось вона почула по радіо виступ міністра освіти Нідерландів, який закликав громадян зберігати документи та щоденники, що свідчать про страждання народу в роки німецької окупації. Анна вирішила переписати свій щоденник та відредагувати записи, перетворив на один роман - "Притулок".

Мати Анни та Марго Франк (фото: Вікіпедія)

Арешт та табори

Закінчити свою роботу Анна не встигає - 4 серпня 1944 року поліція вривається в їхній будинок та знаходить сховище. Усіх мешканців заарештовано, а ще двох друзів сім'ї Франк, які весь той час їм допомагали. Як поліція дізналася про сховище - досі невідомо.

Попри арешт, частина записів Анни зберіглася. Друзям родини Франк вдалося врятувати записи до того, як гестапо спустошило сховище.

Всіх заарештованих спочатку відправляють до відділення німецької служби безпеки, потім у в'язницю в Амстердамі, а потім через транзитний табір Вестерброк до табору смерті Аушвіц - Біркенау (Освенцім). Анна протягом трьох днів їде у вагоні для худоби - серед тисяч інших депортованих. Людям майже не дають їсти та пити, а замість туалету - одна бочка на всіх.

Після прибуття у табір всіх депортованих оглядають лікарі, щоб визначити, хто може займатися важкою працею. Близько 350 осіб одразу після цього спалюють у газових камерах. Анна, Марго та їх матір потрапляють у табір для жінок. Отто - у табір для чоловіків.

Отто Франк (фото: Вікіпедія)

Смерть Анни

У 1944 році Анну перевозять разом з Марго у концентраційний табір Берген-Бельзен. Батьки дівчат лишаються в Освенцимі. Умови життя в новому таборі такі ж жахливі - холодно, їжі нема. Анна та Марго захворіли на висипний тиф, а в лютому помирають - спочатку Марго, а слідом за нею Анна.

Єдиний, кому вдалося вижити - це Отто, батько дівчат. Після звільнення з Освенціму він повертається до Нідерландів. Спочатку він дізнався про смерть дружини Едіт, а вже в Амстердамі - про смерть обидвох доньок.

Щоденники Анни

Записи, які робила Анна, зберіглися. Отто їх читає і плаче. Він взнав, що Анна мріяла стати письменницею або журналісткою, що вона хотіла видати свої розповіді книжкою. Друзі Отто переконали його опублікувати щоденник і 25 червня 1947 року вийшла книга "Притулок" тиражем у 3000 екземплярів.

Книга стає миттєво популярною, її переклали 70 мовами, по ній почали знімати фільми та серіали. Люди вражені хоробрістю дівчини. А з 1960 року будинок сім'ї Франк перетворили на музей Анни Франк.

Анна Франк (фото: Вікіпедія)

Отто до 1980 року брав активну участь у діяльності музею та фонду, сподіваючись, що читачі щоденника його доньки зможуть усвідомити небезпеки, пов'язані з дискримінацією, расизмом і ненавистю до євреїв.

Переживання, занотовані у щоденнику Анни Франк, говорять більш ніж сама статистика мільйонних жертв трагедії.