10-річний Дамір з Маріуполя поділився пережитим з музеєм "Голоси мирних"
10-річний Дамір з Маріуполя поділився пережитим з музеєм "Голоси мирних" (фото: прес-служба)
Десятирічний Дамір Коновка з Маріуполя, у підвалі, де хлопчик із родиною переховувався від обстрілів, був єдиною дитиною. Він згадує, як топили сніг, готували на вогнищі, грали в імпровізовані настільні ігри. Одного дня прийшла страшна звістка - батько Даміра загинув...
Своєю історією хлопчик поділився з музеєм "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова.
"У нас був найкращий підвал: там були електрика та лінолеум. Ми там сиділи. Різних подушок накидали та ковдр, там спали. У підвалі нас було десять, а потім дев’ять. Ми брали продукти, казанок і йшли на багаття готувати. Діставали воду з дощу, сніг топили", - згадує Дамір.
Він чув вибухи. Найбільше лякали ті, що відбувалися неподалік. Вночі вдавалося виспатися, а вдень грав у настільні ігри, які малював разом з тими, хто був у підвалі. Про те, що батька не стало, хлопчик дізнався від мами.
"Мами довго не було, я прийшов до неї і вона мені це сказала. Тато був сильний, він мене любив. Він поліцейським працював, а ще розміновував бомби", - ділиться Дамір.
Родина виїжджала з Маріуполя на автівці. Їхали зигзагами повз зруйновані будинки, проїжджали незліченну кількість блокпостів, чули постріли, розверталися — і знову продовжували шлях. З рідного міста вдалося вивезти улюбленців: трьох котів та собаку, про яких з ніжністю розповідає Дамір. Сім’я знайшла прихисток у Чехії.
"Усі, хто знає мій номер телефону, і чиї номери у мене були, живі. Україна переможе і більше не буде воєн", - упевнений Дамір.
Музей "Голоси мирних" - масштабний архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів музею налічує вже понад 60 000 історій.
