Багато людей, які тільки переходять на українську, бояться робити помилки, але чим більше буде практики та живого спілкування, тим кращим ставатиме мовлення. Для цього дуже важливо багато читати українських книг, сприймати мову на слух, а також користуватись словниками та мовними підказками.
Про 10 поширених помилок у мовленні, розповідає РБК-Україна (проект Styler) із посиланням на публікацію у Facebook.
"В українській мові немає слів "стірати", "стірка" і "стіральна" машина. Звідкіля вони до нас потрапили, ви знаєте. Тому заміняйте їх на - прати, прання та пральна машина. І пам’ятайте про правильні наголоси при відмінюванні дієслова прати: ми перемо́, ви перете́", - пояснюють філологи.
"Не дайте себе спантеличити! Немає в українській мові вислову "збивати з толку". Це калька з російської. Українською правильно говорити: збивати з пантелику, збивати з пли́гу, збивати з пли́ву, затуркати голову, забити ба́ки", - зазначають експерти.
"Дешевим може бути товар! Наприклад, риба. Пам’ятаєте влучне українське прислів’я: дешева рибка - погана юшка? А щодо цін, то вони бувають низькими, помірними чи високими", - кажуть філологи.
Це банальна калька з російської. Слово "беспредел" можна перекласти українською так: беззако́ння, сваво́ля, сваві́лля, вседозво́леність.
Коли йдеться про удачу, не вживайте суржикове слово "повезло"! По́везти́ можна когось кудись на машині.
Про радісні моменти ліпше говорити так:
Віконце, яке раптово з'являється або вигулькує на екрані комп'ютера, часто називають "вспливаючим", однак це неправильно. Мовознавці радять вживати словосполучення вигулько́ве вікно (від слова вигулькувати - раптово, швидко з'являтися звідки-небудь). Зверніть увагу: слово вигулько́ве вимовляється з наголосом на о́.
Насправді, це російське просторічне слово, яке не треба забирати в українську мову. Подив, засмучення, прикрість можна відтворити нашими словами: грець, хай йому грець, дідько, трясця. Варто знати ці слова, але краще і їх не вживати у щоденному мовленні, хоча у літературі вони трапляються.
Це вислів, перелицьований з російської мови. Замість нього ліпше вживати українське слово знічев'я або знечев'я. Наприклад: "Він сидів на лавочці біля хвіртки подвір'я, огородженого високим парканом, і знічев'я розмовляв з якимось старшиною поруч себе" (Б.Антоненко-Давидович).
Слово знічев'я або знечев'я також має й інші значення:
Обидві форми правильні - летіти літаком та на літаку, їхати автобусом і на автобусі, пливти човном чи на човні. Але мовознавці радять віддавати перевагу конструкції з орудним відмінком (чим?): летіти літаком, їхати автобусом, пливти човном.
"Оскільки "метро" - це запозичене слово, тому незмінне. Його використовуємо з прийменником "на". Наприклад: я добираюся на роботу на метро, але не на метрі", - пояснюють філологи.
"Щоб зрозуміти, яку букву, о чи і, потрібно писати в таких назвах, треба з’ясувати походження слів. У містах Мелітополь та Cевастополь частина "поль" походить від грецького слова "поліс". У Давній Греції полісом називали місто-державу. В іншомовному корені "поль" звук [о] не чергується з [і]. Тому пишемо: Мелітополь, Севастополь", - кажуть експерти.
За однією з версій, назва Тернопіль утворилася від поєднання слів тернове поле. Так само Бориспіль походить від сполуки Борисове поле. А в питомому українському слові звук [о] чергується з [і]. Наприклад: рік - року, сік - соку, Тернопіль - Тернополя, Бориспіль - Борисполя.
Читайте також про те, як правильно називати "високосний" рік.
Раніше ми ділились списком українських слів, які несправедливо забуті через радянську владу.