ua en ru

10 мовних кліше, у яких часто роблять помилки. Ось як правильно говорити українською

10 мовних кліше, у яких часто роблять помилки. Ось як правильно говорити українською Як правильно говорити українською (фото: РБК-Україна)

Засилля російської мови у нашому інфопросторі призвело до того, що в українську проникло багато лінгвістичних форм, які не характерні для нашої мови. Тож, якщо хочете говорити правильно і красиво, треба уникати цих поширених помилок.

Про те, у яких кліше часто роблять помилки, розповідає РБК-Україна (проект Styler) із посиланням на публікацію "Рух за мову" у Facebook.

Що таке мовне кліше

Філологи називають три головні ознаки мовного кліше:

  • це словосполучення, які мають постійний лексичний склад, тобто слова в цих словосполученнях не можна замінювати іншими
  • це словосполучення, які відтворюються, а не щоразу заново творяться в мові
  • слова, які входять до таких кліше, значеннєво незалежні одне від одного, тобто зберігають своє основне значення

Філологи діляться 10 поширеними кліше, у яких люди часто роблять помилки.

Рухомий рядок, а не біжучий рядок

"Російська "бегущая строка" частенько змушує нас ламати голови або чухати потилиці, щоб правильно це перекласти. Проте таємниця полягає в тому, що потрібно дати спокій дієслову бігти й подумати про якесь близьке за значенням. Виявляється, внизу телеекранів ми читаємо рядок, що рухається, тобто рухомий рядок. І нікуди він від нас не біжить", - кажуть експерти.

Уживаний (який був у вжитку, у користуванні), а не бувший у користуванні

"У цьому прикладі російське мовне кліше перекладається або окремим словом уживаний (наприклад, уживаний дитячий одяг), або підрядною конструкцією - який був у вжитку чи в користуванні (наприклад, дитячий одяг, який вже був у вжитку)", - пояснюють філологи.

Зробити внесок, а не вносити вклад

"У цьому словосполученні, як бачимо, обидва слова потребують заміни: і вносити, і вклад. Вклад - це русизм, вносити внесок - це тавтологія, якої варто уникати", - кажуть мовознавці.

Чинні закони, а не існуючі закони

"Запам’ятайте, будь ласка, що існувати зазвичай можуть люди та живі істоти. А все, що має юридичну силу, є чинним", - наголошують філологи.

Заважає працювати, а не мішає працювати

"Дієслово "мішати" в українській мові вживається в таких значеннях, як-от: мішати суп ложкою, мішати насіння моркви з піском, мішати грішне з праведним тощо", - кажуть лінгвісти.

Бути відповідальним, а не нести відповідальність

До прикладу філологи наводять наступне речення: "З самого дитинства нас вчать бути відповідальними за власні дії та вчинки, але частенько трапляється, як кажуть українці, що віз і нині там".

Протягом дня, а не на протязі дня

"Здається, що це вже всім добре відомо, проте трапляється ця помилка ще досить часто. "Протяг" українською - це "сквозняк" російською. Відповідно, на протязі можна сидіти чи стояти, проте у тих випадках, коли йдеться про тривалість у часі, то потрібно вживати прислівник протягом", - радять експерти.

Завдавати шкоди, а не наносити шкоду

"В українській мові дієслово наносити вживається в таких значеннях, як-от: наносити фарбу на папір, понаносили бруду на килим, нанесли візит та ін. А от шкоду - завдають", - говорять філологи.

Вважати за потрібне, мати за свій обов’язок, а не рахувати своїм обов’язком

Можливий ще й третій варіант - вважати за свій обов’язок. По-перше, у вислові "вважати за потрібне" слово "потрібне" не передає на 100% значеннєвий відтінок слова "обов’язок", тобто потрібне - це ширше поняття, ніж обов’язок.

По-друге, у висловах мати за обов’язок і вважати за обов’язок - також різні семантичні відтінки, оскільки в першому стверджується наявність обов’язку, а в другому такого 100% твердження немає.

Тому, якщо мова саме про обов’язок, то варто вживати мовне кліше "вважати за обов’язок".

Бути прикладом, а не служити прикладом

"У калькованому вислові з російської мови вживається дієслово служити, яке в українській мові має інші значення, як-от: служити в армії, служити громаді, служити в пана, річ добре служить та ін. А от прикладом можна тільки бути", - пояснюють мовознавці.