Через 5 місяців після початку операції Сили оборони України активізували бойові дії у Курській області, атакувавши ворога несподівано на кількох напрямках. Росіяни заявляють про нібито "новий наступ" ЗСУ в регіоні, натомість українські офіційні особи майже не коментують ситуацію.
Що зараз відомо про ситуацію на Курському напрямку та які цілі можуть мати ЗСУ - зібрало РБК-Україна в матеріалі нижче.
5 січня першими почали писати про нібито "великий наступ" українських військ в Курській області так звані російські військкори. Мовляв, ЗСУ зосередили основний тиск на населені пункти на Бердін та Велике Солдатське, які розташовані на північ від Суджі, за 20 і 25 кілометрів від кордону з Україною відповідно.
Згідно з публікаціями "Z-каналів", наступ відбувався за участі механізованих колон. Також росіяни заявляли про атаки ще у двох районах - неподалік кордону на південь від селища Глушкове і в районі другого контрольованого ЗСУ виступу на південному заході області (біля Тьоткіно).
Фото: аналітики повідомляють, що українські війська здійснили атаки на трьох напрямках в Курській області (radiosvoboda.org)
Міноборони РФ назвало дії української армії "контратакою" та відзвітувало, що штурмовій групі ЗСУ, яка здійснила контратаку, нібито "було завдано поразки".
Натомість OSINT-аналітик з ніком Def Mon проаналізував, що українським військовим у перший день нового наступу вдалося пройти 2,7 км вглиб території Росії. Водночас залишається невідомим, чи змогла Україна закріпити свої позиції.
Фото: ймовірно, українські військові просунулися вглиб РФ на 2,7 км (x.com/DefMon3)
Своєю чергою американський Інститут вивчення війни, публікуючи карту, свідчить про те, що українські бійці досягли тактичних успіхів.
Геолокаційні кадри, опубліковані 5 і 6 січня, показують, що українські сили просунулися вперед у південній частині Бердин, центральній частині Руського Порічного і в центральній частині Новосотницького (всі ці райони розташовані на північний схід від Суджі).
Крім того, як випливає з аналізу ISW, у неділю Україна активізувала наступ ще як мінімум у двох районах основного виступу в Курській області: в районі Микільського та Олександрії (на північ від Малої Локні) та на північ від Російської Конопельки (на схід від Суджі).
Український проєкт DeepState 5 січня повідомляв, що паралельно зі штурмовими діями Сил Оборони, ворог проводить наступ на Малу Локню, Свердликове та Леонідівку. Наступного дня аналітики оновили карту бойових дій у Курській області.
Фото: лінія фронту могла зміститися до хутора Бердін (deepstatemap.live)
Згідно з їх даними, лінія фронту та "сіра зона" посунулася до Бердіна приблизно на 3 кілометри. Однак територія залишається спірною, без підтвердженого українського контролю.
Українська сторона традиційно стримано коментує дії ЗСУ. Втім, якщо подивитися на зведення Генштабу ЗСУ, то більша частина бойових сутичок за добу припадає на територію Курської області. Наприклад, за добу 6 січня з 218 боєзіткнень на всіх напрямках 94 - припало саме на цей напрямок.
Тож очевидно, що динаміка бойових дій на території Курської області найбільша, звертає увагу в коментарі РБК-Україна колишній спікер Генштабу ЗСУ, військовий експерт Владислав Селезньов.
За словами керівника Центру протидії дезінформації Андрія Коваленка, на Курщині зараз "великі переживання в росіян, бо вони були атаковані на кількох напрямках і це стало несподіванкою для них".
На тлі повідомлень про події в Курській області 5 січня керівник Офісу президента України Андрій Єрмак опублікував повідомлення, у якому, імовірно, натякнув на активізацію там ЗСУ.
"Курщина, хороші новини, Росія отримує те, чого заслуговує", - написав він у своєму Telegram-каналі.
Своєю чергою речник Нацгвардії Руслан Музичук в ефірі телемарафону розповів, що Курська операція ЗСУ та інших підрозділів "спрямована на створення несприятливих умов для сил противника, які були розміщені на цьому напрямку, і на порушенні його логістики".
За його словами, це має ефект не лише на півночі Харківщини, чи вздовж кордону з Сумською областю, але й по інших напрямках фронту. Тому що противник був змушений перекидати свої підрозділи із південних напрямків, ще з початку, і з інших напрямків для того, аби посилювати угрупування саме на Курщині.
"І зараз ми бачимо активність наших Збройних сил. Вона спрямована на те, щоб утримувати цю ділянку, утримувати тут ініціативу", - додає Музичук.
Російські військкори скаржилися, що нібито "ціллю наступу ЗСУ є Курськ та АЕС біля міста Курчатов". Втім, зазначимо що ще наприкінці жовтня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна могла б захопити Курську АЕС, але ніколи цього не хотіла.
На думку експерта Селезньова, саме місто Курськ не є ціллю українських сил.
"На це час від часу натякають деякі російські особи. Але наразі це неможливо. Бо для реалізації цієї задачі потрібно кілька сотень тисяч особового складу. Очевидно, що таких ресурсів в нас на території Курської області немає. А отже говорити про імовірність руху в бік Курська чи навіть Курської АЕС, на мою думку, не варто", - пояснив Селезньов.
Військовий експерт, ексспівробітник СБУ Іван Ступак в коментарі YouTube-каналу РБК-Україна припустив, що український наступ у Курській області має дві мети: на 30% військову та 70% політичну.
Що стосується військової складовою то, за словами Ступака, це може бути чергова спроба України відволікти увагу росіян від сходу України, змусивши їх забрати частково свої сили з-під Покровська, з Курахового та перемістити їх в Курськ. Тобто створити ще одну велику точку напруги.
"70% політичної складової - це знову нагадати, що ми можемо це зробити, знову показати, що влада РФ слабка. Можливо, також це спроба створити напругу в російському суспільстві, створити певну кількість внутрішньопереміщених людей", - припускає Ступак.
Примітно, що державний секретар США Ентоні Блінкен днями вказав на важливість позиції України в Курській області для майбутніх переговорів.
"Їхня позиція в Курську є важливою, тому що, безумовно, це те, що буде враховуватися в будь-яких переговорах, які можуть відбутися в наступному році", - акцентував він.
Політолог Ігор Рейтерович не виключає, що історія з Курською областю має певні перспективи для Дональда Трампа. Оскільки в реальності дообраного президента США - це те, що він може запропонувати Росії для "торгів".
"Мовляв, дивіться, "Україна зробить жест доброї волі", вийде з території Курської області, але ми хочемо жест доброї волі почути і від вас, і побачити. Я даю тобі це, а що ти даєш мені, даєш Україні? Це логіка Трампа. Вона дуже проста. І тому, може, вони якраз утримуються зараз від таких коментарів", - сказав Рейтерович в коментарі YouTube-каналу РБК-Україна.
Нагадаємо, що операція ЗСУ в Курській області розпочалася 6 серпня минулого року. З того часу росіяни намагаються повернути контроль над регіоном. За даними джерел РБК-Україна, крайній дедлайн, який був поставлений Кремлем щодо повного витіснення української армії - 1 березня.
Втім, хоч російська армія, використовуючи, зокрема військових Північної Кореї, змогла відбити частину території, зараз під контролем ЗСУ залишається 481,94 кв. км Курської області (ще 166,77 кв. км регіону в "сірій зоні").
Президент Володимир Зеленський заявив, що рівно через 5 місяців Україна зберігає буферну зону на російській території. А всього за час Курської операції ворог втратив там уже понад 38 тисяч своїх солдатів, із них близько 15 тисяч - безповоротно.
Своєю чергою в Генштабі ЗСУ, підбиваючи підсумки операції, підкреслили, що Курська операція також мала на меті не допустити наступ ворога в Сумській області.
Також Москва була змушена терміново просити допомогу у Пхеньяну, який направила до РФ майже 12 тисяч своїх солдатів. Близько 4 тисяч із них уже ліквідовано, а частина підрозділів втратила боєздатність.
Крім того, операція змусила росіян перекидати значні ресурси до Курської області, послаблюючи їхні позиції на інших напрямках фронту. Війська РФ стягнули туди одні з найбільш боєздатних підрозділів повітряно-десантних військ, морської піхоти та спецпризначення.
Більше того за час операції на Курщині українські сили взяли в полон 860 російських військових, суттєво поповнивши обмінний фонд. Це дозволило повернути додому сотні українських захисників, які перебували в російських в’язницях.
Під час підготовки матеріалу використовувалися: заяви керівника ЦПД Андрія Коваленка, голови ОП Андрія Єрмака, речника НГУ Руслана Музичука, президента Володимира Зеленського, зведення Генштабу ЗСУ, звіт та карти американського Інституту вивчення війни (ISW), мапи DeepState, Telegram-канал "Агенство", а також ексклюзивні коментарі експертів для РБК-Україна.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.