Погане пальне влітку і погане пальне взимку – дві різні речі. Причому саме в холоди автомобіль більш чутливий до неякісного бензину чи ДП. Чого боятись водієві у цьому сенсі, адже зимовий сезон тільки починається?
Про те, чому неякісне пальне особливо небезпечне взимку, читайте в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці статті були використані матеріали AutoBild та Autocentre.
Критерії якості пального для автомобілів змінюються разом з двигунами. З одного боку, в наш час навряд чи можна знайти в бензині чи дизпаливі сміття і механічні домішки, натомість сучасні мотори бояться інших паливних нюансів – а саме, відхилень від норми на хімічному рівні. Хоча різного роду фізичні домішки їм так само не рекомендуються. При тому що саме в холодну погоду ризик зіткнутись з ними найбільший.
Низьке октанове число, високий вміст антидетонаційних присадок-фероценів, надмірні дози сірки та ароматики некорисні для бензина не тільки взимку, а й влітку. А ось присутність у бензині води – проблема в першу чергу зимова. Волога шкодить форсункам (інжекторам) паливної системи, а в морози може замерзнути біля бензонасосу в баку чи в бензопроводах. В такий спосіб двигун може зупинитись далеко від дому, залишившись без пального. І навіть після евакуації у населений пункт прибрати лід з системи буде не дуже просто.
При тому майте на увазі, що вода найчастіше потрапляє у ємності з бензином саме в холодну пору, коли трапляються перепади температур і в цистерні може випасти конденсат. Відповідальні виробники нафтопродуктів та сумлінні постачальники з цим явищем вміють боротись, але підприємства, які не дорожать своїм ім’ям, допускають подібні включення.
Сучасні дизельні мотори особливо чутливі до якості пального, і взимку вони мають додаткові ризики. Специфічні проблеми є навіть восени, коли ще не всі АЗС перешли у зимовий режим роботи.
Паливна система дизелів типу Common Rail з електронним керуванням відрізняється високим тиском впорскування – аж до 1800–2200 бар. А її паливні інжектори, тобто форсунки, мають таке вразливе місце як отвори розпилювачів з надзвичайно малим діаметром – порядку 0,1 – 0,2 мм. Обидві обставини висувають високі вимоги до чистоти пального.
На додачу більшість поширених сьогодні в Україні дизельних машин створені під екологічні стандарти Євро-5 та Євро-6. Через що вони мають системи очищення вихлопних газів, вразливі не тільки до контрафактних сумішей, а й просто до палива стандарту Євро-3, в якому є шкідливі для каталізаторів речовини.
Нарешті, нинішні дизелі взимку не переварюють пальне літнього типу з високим вмістом парафінів. Власне, той густий кисіль не перетруювали і їхні примітивні предки у минулому столітті, а у теперішніх системах фільтри більш суворі – і забиваються парафіном вони ще швидше.
Інші зимові примхи моторів з Common Rail – в особливостях процесів утворення паливної суміші в циліндрах, через що для них важлива невисока в’язкість палива. Оскільки літнє ДП в морози не може бути рідкім, мотор на ньому не може працювати нормально. А якщо трапиться некондиційне пальне з низьким цетановим числом, сучасний високоефективний CR-дизель в мороз може просто не запуститися.
Узимку водієві однозначно треба підвищити свої вимоги до якості пального – адже підстав для відхилень від стандартів в холодну пору більше. І якщо в теплий сезон ви іноді дозволяєте собі заправку на АЗС з непідтвердженою репутацією, то восени-взимку краще відвідувати тільки перевірені заправки чи заправні комплекси шанованих брендових мереж.
Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало, як відрізнити кросовер від позашляховика.