Жорсткі вимоги до ФОПів і нова податкова реформа: в уряді підготували низку змін для бізнесу

Нацстратегія доходів України до 2030 року, затверджена урядом в останні дні 2023-го, не на жарт збурила суспільство. Найбільш обговорюваною ініціативою Стратегії виявилась можлива ліквідація спрощеної системи оподаткування і, відповідно, подальша доля українських ФОПів. РБК-Україна розбиралось, що (не) так в Нацстратегії доходів.

При підготовці тексту використовувались коментарі учених та експертів провідних аналітичних центрів України.

Що таке Національна стратегія доходів, і навіщо вона потрібна (за версією Мінфіна)

Національна стратегія доходів України – це по суті дорожня карта реформування податкової та митної системи, а також удосконалення процедур податкового та митного адміністрування. Принаймні так заявляють в Міністерстві фінансів, в надрах якого й було створено 147-сторінковий відповідний документ.

Створення середньострокової стратегії доходів було однією з вимог Міжнародного валютного фонду до України і одним з "маяків" на 2023 рік.

Згідно намірів Мінфіну, реалізація заходів у рамках Стратегії має забезпечити покращення надходження податків шляхом закриття існуючих можливостей для ухилення від оподаткування, підвищення рівня дотримання законодавства та боротьби з тіньовою економікою.

Зрозуміло, що стабільні податкові надходження необхідні для фінансування першочергових витрат воєнного часу, а також для задоволення нагальних потреб відбудови, реконструкції та модернізації у період повоєнного відновлення. Україна прагне менше покладатися на зовнішні запозичення, оскільки хоче контролювати власний розвиток і стабільність.

Важливо: в Міністерстві фінансів заявляють, що Нацстратегія доходів – це ще не закон, а лише програмний документ, який визначає можливі напрями майбутніх реформ.

"Це - не закон, а документ, який починає дискусію. Він написаний так, що в ньому немає завершених концепцій, є напрям реформування. Далі необхідно ще дуже багато працювати разом із суспільством", - пояснює заступниця міністра фінансів Світлана Воробей.

Загалом, заявлені місія, цілі і задачі Стратегії - цілком очевидні, правильні та зрозумілі. Що ж стосується методів досягнення - все не так очевидно. Виокремимо головні проблемні моменти.

Що не так зі Стратегією

За словами координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, Стратегія містить багато корисних ініціатив, спрямованих на покращення якості державних інституцій та посилення ефективності роботи контролюючих органів. В той же час декілька вкрай негативних ініціатив майже повністю перекреслюють все позитивне, що є в Стратегії.

На думку співрозмовника РБК-Україна, найкраще, що можна зробити з цими ініціативами, - не реалізовувати їх, залишивши на папері. До речі, це звичайна для України практика - традиційно подібні стратегії реалізуються на 30-40%.

По-перше, не маючи європейської якості державних інституцій (мова, зокрема, йде про корупцію в Податковій, Бюро економічної безпеки, на Митниці), передбачається надати цим органам додаткові широкі повноваження. Наприклад, - доступ до банківської таємниці щодо юридичних та фізичних осіб. Зокрема, мова йде про можливість накладати арешт на рахунки і майно, навіть без рішення суду.

"Це просто шалено неадекватна пропозиція. В умовах наших корупційних органів це призведе лише до збільшення корупції, тінізації бізнесу, схем, тощо. Ні до чого доброго це не призведе", - попереджає Олег Гетман.

Тож, переконаний співрозмовник РБК-Україна, поки у нас не з'являться європейські інституціі, що буде підтверджено якісними міжнародними рейтингами (наприклад Worldwide Governance Indicators), - до тих пір неадекватно пропонувати європейські регуляції або розширювати повноваження держорганів. Спочатку ми маємо досягти якості державного управління, як, наприклад, у Польщі, Німеччині чи Італії.

Друга негативна ініціатива стосується спрощеної системи оподаткування. І знову ж таки пропонується до запровадження "калька" з польської системи, не маючи в Україні польського добробуту і якості інституцій.

"Наразі в Україні є єдина перевага для малого і мікробізнесу - це адекватна спрощена система оподаткування. Бо в Україні немає польської судової системи, дешевих кредитів, якості послуг. При цьому пропонується спрощену систему прибрати, запровадивши високі ставки податків", - констатує експерт.

Але високі ставки - то навіть не головне. Найгірше - це пропозиція запровадити повний товарний облік і повну фіскалізацію для користувачів спрощеної системи оподаткування, що фактично перетворює її на загальну систему, з усіма її недоліками. Олег Гетман упевнений: цього ні в якому разі не можна робити, бо це просто вб'є спрощену систему оподаткування. А українські підприємці втратять єдину перевагу перед європейськими конкурентами.

Існування українських ФОПів опинилося під загрозою (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Те ж саме стосується аграріїв, яких за кілька років хочуть перевести на загальну систему оподаткування. Переведення аграріїв на загальну систему оподаткування є вкрай неадекватною пропозицією, упевнений співрозмовник РБК-Україна. Спрощенка для українських аграріїв - це єдина перевага перед європейськими конкурентами, які отримують державні дотації по 250 євро на гектарі. Не говорячи вже про дешеві кредити, якісну судову систему тощо.

"Залишається лише дивуватися тому, як таке можна було запропонувати. Відсутні жодні економічні обгрунтування й економічні розрахунки. Таке враження, що ініціатори просто начитались польского законодавства і вирішили змавпувати це в українських реаліях, не розуміючи, що спочатку має бути європейська якість інституцій, а потім - додаткові повноваження для контролюючих органів", - говорить Гетман.

Важливий нюанс: в Стратегії записано, що якість українських інституцій буде вимірюватись методом опитувань, які фінансуватиме Світовий банк. А проводитимуть ці опитування Податкова служба і Міністерство фінансів. Чи можна буде довіряти цим даним - питання риторичне.

Експерт упевнений, що вимірювання має проводитись незалежним світовим рейтингом - уже згаданим Worldwide Governance Indicators. Додатковим індикатором може бути вимірювання рівня корупції. Для цього є ще один світовий незалежний рейтинг - Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, СРІ) від Transparency International.

Коли Україна за цими показниками буде на рівні хоча б найслабших країн Європи, умовно Словаччини або Чехії, то можна буде рухатись до другого етапу реалізації Стратегії доходів, упевнений Олег Гетман.

Про комах і носорогів

Директор Інституту соціально-економічної трансформації, керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів "ANTS" Ілля Несходовський найбільшим недоліком Стратегії називає той факт, що вона абсолютно не враховує майбутні задачі з відновлення України.

Другий недолік: замість боротьби зі схемами уникнення оподаткування - зарплатами в конвертах, контрабандою, несплатою акцизів, тощо - Мінфін хоче збирати додаткові податки з тих, хто працює "по-білому". Це стосується і великого, і середнього, і малого бізнесу. Але для малого бізнесу створюються найгірші умови.

"Мінфін фактично хоче перевести всіх, хто зараз знаходиться на спрощеній системі оподаткування, на загальну систему. Але ж там купа правил і вимог, що створює додаткові корупційні ризики. Таким чином ми просто втратимо малий бізнес", - застерігає експерт.

За його даними, максимальні можливі податкові втрати держбюджету від перебування малого бізнесу на спрощеній системі оподаткування можуть сягати 8 млрд грн на рік.

"От навіщо при 3 трільйонах гривень планових доходів державного бюджета займатись малим бізнесом - цими "комахами", не помічаючи при цьому "носорогів"?" - задається питанням Несходовський.

Серед "носорогів", за яких варто було би взятись Податковій у першу чергу, він називає сферу громадського харчування. Чому ця сфера працює "в сіру"? Тому що, по-перше, на цьому "пасуться" різного роду контролюючі структури. А, по-друге, якщо сфера громадського харчування перейде на загальну систему оподаткування, то банкрутств не уникнути.

Якщо говорити про підвищення ставок податків, то в першу чергу це варто робити для податків, нейтральних щодо економічного зростання. Серед таких податків, зокрема, - імпортне мито. Особливо це актуально на тлі нинішнього величезного від'ємного сальдо торгового балансу.

Другий можливий податок - акцизи на алкоголь і тютюн. Але спершу має бути результативна боротьба з виробництвом і продажем контрафактної продукції. А вже наступним кроком можна піднімати акцизи.

Наступний економічно нейтральний податок, який можна було би підвищити, - це ПДВ.

Але варто розуміти, що збільшити надходження до бюджету можна не лише збільшивши ставки оподаткування і посиливши контрольні функції держави, а й через зростання економіки. З ростом економіки ростимуть і доходи державного бюджету. Якщо ж підняти податки без зростання економіки, то наступного року економіка буде меншою, ніж зараз.

До речі, зазначає старший економіст центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський, все, що пов'язане зі "спрощенкою", за означенням не може давати багато податків для бюджету. Доходи від видів діяльності, що підпадають під спрощену систему оподаткування, становлять близько 9% в загальній структурі вітчизняного ВВП, з урахуванням прихованих доходів (яких зараз майже немає).

За даними Міністерства фінансів, спрощену систему оподаткування використовує близько 1,7 мільйона платників податків, які генерують відносно стабільні податкові надходження - близько 0,9% ВВП у період 2020-2022 років.

Кількість платників єдиного податку станом на кінець року (тис. осіб)

"Попередня спроба знищити спрощену систему оподаткування за часів Азарова призвела до того, що країна втратила 2,2 млн легальних робочих місць у мікробізнесі. Вони перейшли в "тінь". І з того часу, залишаючись в "тіні", вони складають нездорову конкуренцію чесним ФОПам, які сплачують податки. Якщо ж реалізувати передбачене Стратегією доходів, то ми отримаємо ще 2 млн підприємців у "тіні", - попереджає експерт.

Про мед у податковому дьогті

Не дивлячись на критику з боку експертного співтовариства, варто розуміти, що Нацстратегія доходів – ключовий документ у реформуванні податкової і митної систем на найближчі роки.

Як зазначають в коментарі для РБК-Україна експерти Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки (КШЕ), Стратегія, можливо, одна з перших носить не лише комплексний характер і вдало побудована (має чітке обгрунтування, виважену структуру, яка розкривається в доволі детальних заходах, покрокові етапи реалізації), а й залишає місце для дискусії в частині кращих підходів до реалізації, наприклад, прогресивного оподаткування. Експерти КШЕ упевнені, що повернення до прогресивної шкали оподаткування доходів населення відповідає запитам щодо справедливості оподаткування.

"Важливо, що у Стратегії встановлено чіткий фіскальний орієнтир – досягнення рівня доходів бюджету 27% від ВВП (до повномасштабного вторгнення у 2021 році він становив 26,7%, а у 2020 році – 26,9%). Досягнення цього показника є важливим в умовах високих ризиків, пов’язаних з війною, для зниження залежності від міжнародної фінансової допомоги", - констатують в КШЕ.

Позитивним аспектом Стратегії є те, що вона орієнтована на інституційну розбудову податкової і митної служб, зокрема шляхом діджиталізації. Пропонується запровадити багато ІТ-рішень, зокрема, щодо проведення документальних і фактичних перевірок, проведення аналізу ризиків трансфертного ціноутворення, обміну інформацією з іншими податковими службами, впровадження електронної системи контролю за обігом тютюнових виробів, алкогольних напоїв та рідин, що використовуються в електронних сигаретах тощо.

Щоправда, трансформація податкової та митної служб вимагають адекватно підготовлених кадрів. Це при тому, що 15,6% вакансій у Державній податковій службі не заповнені (з 25 тисяч осіб граничної чисельності держслужбовців у ДПС фактично працює лише 21,1 тисячі). Більше того, лише 20% працівників ДПС мали можливість безкоштовно протягом року підвищувати кваліфікацію за професійними програмами.

Серед позитивів Стратегії експерти відзначають той факт, що в документі описана чітка послідовність кроків, часових рамок і найголовніше - визначені чіткі критерії оцінки результатів реформ.

Адже в минулому саме непослідовність реалізації реформ без вирішення ключових первинних завдань у деяких випадках не дозволила досягти намічених цілей. Наприклад, спроба ухвалення антипідприємницького податкового кодексу закінчилася податковим “майданом” у кінці 2010 року. Проведена в 2022 - на початку 2023 року амністія капіталу також не мала очікуваного результату.

Бізнесу залишається сподіватися, що у владних кабінетах зроблять висновки і надалі податкові "млинці" від влади не ставатимуть "комом" у горлі підприємцям. Принаймні, голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев неодноразово запевняв, що до кінця війни кардинально переглядати податкову систему, збільшувати базу оподаткування, запроваджувати нові податки або підвищувати ставки діючих влада не планує.