Гауляйтери розпочали евакуацію частини населення Запорізької області. Місцеві мешканці та очільники громад повідомляють, що росіяни згортають діяльність деяких своїх адміністрацій та служб також й у Херсонській області. Чи справді окупанти вже готуються відступати з півдня – нижче у матеріалі РБК-Україна.
Події та настрої, що ширяться серед окупантів від початку травня, найбільш влучно описується іронічним висловом "никакой паники нет". Наприкінці минулого тижня російські воєнкори, що підтримують кремлівський режим, буквально наввипередки оголошували початок українського наступу і напрямки нашого удару.
Одні доводили, що ЗСУ підуть з Майорська в бік Горлівки, захопленої ще з 2014 року. Другі стверджували, що українська армія рухається з Вугледара. Інші російські "аналітики" казали, що наші війська рушать в Бєлгородську або в Луганську області. Четверті скаржилися на те, що Сили оборони розпочали оточення Бахмута, атакуючи вороже угруповання по флангах. Паралельно у російських пабліках пішла інформація про те, що Україна нібито накопичує сили в районі Оріхова та Гуляйполя, а також катери у Бериславі для форсування Дніпра.
Якась частка правди в усіх цих повідомленнях є. В останні тижні на фронті дійсно спостерігається пожвавлення. Українські війська активно знищують ворожі тили, склади і логістику, а також проводять розвідку боєм на різних ділянках. А локальні атаки та концентрація сил на різних напрямках спрямована саме на те, щоб запутати противника в тому, де буде нанесений основний удар. Усе це в сумі називається формуванням поля бою перед майбутнім наступом України.
Росіяни вважають, що його головним напрямком стане саме прорив до Азовського моря на Запоріжжі. Про можливість такої операції як у медіа, так і в експертному середовищі подейкують вже кілька місяців. Щоб захистити свій так званий сухопутний коридор на Крим, окупанти з листопада минулого року зводили величезну мережу траншей, ровів, барикад та мінних полей. Проте росіяни і місцеві колаборанти, схоже, самі не дуже впевнені в тому, наскільки це зможе зупинити українську армію.
На початку травня вони почали евакуацію цивільного населення у Запорізькій області. Коли востаннє окупанти проводили таку "евакуацію", то під прикриттям цивільного населення з правобережної Херсонщини поступово виводились ворожі війська та техніка. Чи готують росіяни черговий "жест доброї волі" та "складне рішення" на півдні?
Гауляйтер захопленої частини Запорізької області Євген Балицький 5 травня оголосив, що окупаційна влада планує вивезти жителів з 18 населених пунктів, які знаходяться поряд з лінією зіткнення. Загалом йдеться про понад 70 тисяч людей.
Місцями "евакуація" добровільна, подекуди – примусова. Людей залякують загостренням бойових дій або обіцяють їм видати після виїзду по 10 тисяч рублів, хоча гауляйтери замовчують, що така допомога передбачена лише для власників російських паспортів.
У своєму зверненні Балицький запевнив, що, попри евакуацію, "никакой паники нет". Хоча увесь цей процес супроводжується атмосферою цілковитої дезорганізованості та хаосу. На заправках – дефіцит пального, у магазинах закінчуються продукти, в банкоматах – готівка. За словами голови Запорізької ОВА Юрія Малашка, окупанти цілеспрямовано не підвозять продовольство, щоби змусити місцевих мешканців виїжджати.
"Спочатку росіяни вивозили людей лише до Бердянська та Кирилівки. Потім, коли вони зрозуміли, що в Кирилівці нічого не можуть запустити, адже там усе стоїть зачиненим уже понад рік, вони почали вивозити людей до Бердянська, Ростова та Дагестану. Але нам відомо про випадки, коли наших людей повезли нібито до Бердянська, а в результаті відвезли до Ростова, де розташували їх просто у наметових таборах", – розповів РБК-Україна мер окупованого Мелітополя Іван Федоров.
Малашко наводить інший приклад: гауляйтери розповідали, що от-от буде наступ українських сил і переселили частину мешканців до Бердянська. Однак там вони фактично опинилися покинутими напризволяще, без жодних умов та засобів для існування, а тому людям довелося самотужки повертатися додому.
"Також у нас є дані, що російські військові оселяються в домівках тих людей, кого евакуювали, і просто розграбовують, мародерять – певно, унітазів їм не вистачає", – сказав у розмові з виданням очільник Запорізької ОВА.
Федоров додав, що російська евакуація вже фактично провалена, оскільки цивільне населення здебільшого відповідає відмовою. За його оцінками, кількість тих, хто погодився на виїзд автобусами, що організували гауляйтери, вимірюється всього лише сотнями людей.
"З іншого боку, ми бачили, що люди, які приїхали саме з континентальної Росії і оселилися в Мелітополі в захоплених будинках та квартирах, справді виїхали в перший же день проведення евакуації, попри те, що з Мелітополя евакуація гауляйтерами не оголошувалася", – звернув увагу мер міста.
Значно більше охочих виїжджати саме серед колаборантів, ставлеників росіян та тих, хто добровільно отримав паспорт РФ. За словами Малашка, вони тікають або до Криму, або через Донецьку область до Росії.
"Виїзд спостерігається здебільшого з великих міст – Енергодар, Мелітополь, Бердянськ. Росіяни розуміють, що деокупація цих територій уже скоро і тому роблять щось, щоби своїх вберегти", – каже очільник області.
За даними ГУР, представники окупаційних органів влади забирають з собою все цінне, що можуть транспортувати: автівки, обладнання, побутову техніку та важливі документи. Наприклад, у селі Веселе Мелітопольського району місцеві "поліцаї" просто зачинили відділок та спалили усю документацію. Таке ж відбулося у мелітопольському "паспортному столі" і у так званій "військовій службі", уточнив Федоров.
Найбільш показовою у цьому сенсі є ситуація в Енергодарі, звідки росіяни вивозять навіть медичне обладнання, а хворих відправляють до мелітопольської лікарні. У місті не працює стаціонарний інтернет, "адмінслужби" та значна частина аптек. Є ажіотаж на товари першої необхідності.
"З Енергодару також вивозять персонал Запорізької атомної електростанції. Але мова йде про людей, які або свідомо працювали на них, або були змушені на них працювати. Їм розповідають, що там скоро почнуться бойові дії, що цю територію нібито будуть обстрілювати та бомбити, тому переконують виїжджати та працювати далі з росіянами", – розповів РБК-Україна представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Черняк.
Загалом у перспективі мова може йти про "евакуацію" близько трьох тисяч працівників, які підписали контракт із окупаційною структурою "АО Эксплуатирующая организация Запорожской АЭС" або безпосередньо з "Росатомом". Сама ЗАЕС була зупинена ще в вересні минулого року.
"В Енергодарі Запорізька атомна станція не працює, ми її підживлюємо українськими мережами. Є інформація, що звідти окупанти вивозять певну документацію. А територію станції здебільшого використовують як склад озброєння і важкої техніки. До нас також доходила інформація, що російський персонал зі станції вивезли. Водночас там зараз знаходяться представники МАГАТЕ, які працюють і надають відповідні звіти", – пояснив Малашко.
Схожий "броунівський рух" відбувається і на тій території Херсонщини, що все ще контролюється росіянами. Співрозмовники видання у військових колах стверджують: наразі дані про те, що українські сили зайняли позиції в області на лівому березі Дніпра, не відповідають дійсності. Наша присутність там поки обмежується "вилазками" ССО та ДРГ. Однак у Генеральному штабу ЗСУ повідомили, що позаминулого тижня росіяни вже почали згортати діяльність деяких своїх "адміністрацій", зокрема в Скадовську.
"Також є дані, що в Голій Пристані росіяни почали вивозити техніку з лікарень, з облавтодору вивозять документи, обладнання і меблі, з управління рибгоспу також усе вивозять. Спостерігається постійний рух і колаборантів, і російських фсбшників через Генічеськ у сторону Криму. На самому Чонгарі великі пробки на виїзд. Проте організованої масової евакуації цивільних ми поки не спостерігаємо", – розповів виданню речник Херсонської ОВА Олександр Толоконніков.
Навряд чи росіяни справді переймаються долею цивільного населення окупованих територій. У цьому можна переконатися на прикладі вивозу мешканців правобережжя Херсонщини, яких торік просто використовували як живий щит. Зараз цією "евакуацією" окупанти теж переслідують відразу кілька цілей, однак вони не пов'язані з відводом військ.
"Там, де вони розміщують наших людей у Бердянську, вони розміщують і військових. Тож вони нашими людьми прикриваються. По-друге, сьогодні ми бачимо, що коли мешканці виїжджають по евакуації, туди відразу заїжджають росіяни і починають мародерити. Третя мета – це щоби показати своїй пропаганді, що вони начебто турбуються про мешканців окупованих територій", – вважає мер Мелітополя.
Водночас у Головному управлінні розвідки зазначають: під прикриттям так званої евакуації цивільного населення росіяни насправді проводять контррозвідувальні та фільтраційні заходи на тих територіях, де, на їхню думку, скоро йтимуть активні бойові дії.
"Вони, по-перше, не хочуть, щоб населення могло спостерігати за їхньої підготовкою до боїв – тобто це певні контррозвідувальні заходи. Це також і фільтраційні заходи, оскільки насамперед відбувається примусовий вивіз проукраїнського населення. І по-третє, росіяни бояться проведення на цих територіях якогось партизанського руху і внутрішнього спротиву", – пояснив Черняк.
Проте відведення російських бойових підрозділів ні з Запорізької, ні з Херсонської областей ГУР поки не фіксує. За словами Черняка, на окупованих територіях цих двох регіонів зараз зосереджено орієнтовно 152 тисячі особового складу ворожих військ. І всі їхні дії вказують на те, що вони готуються до оборони.
Особливо чітко це спостерігається в районі Мелітополя, довкола якого противник побудував розгалужену систему оборонних рубежів. Через це місто йде логістичний шлях, що зв'язує російські війська від лівого берега Дніпра до Маріуполя. Тому втрата Мелітополя, з одного боку, переріже постачання окупаційного угруповання на півдні. А з іншого – відкриє нашим військам шлях до Перекопа та Чонгара – воріт до Криму.
За такого розвитку подій російський контингент на лівобережжі Херсонщини та на Мелітопольському напрямку опиниться фактично в напівоточенні і буде змушений відходити на півострів. Проте якщо з Керченським мостом трапиться ще якийсь інцидент, то це не найбільш вдалий шлях для відступу. Вочевидь, місцеві колаборанти не вважають це подіями далекої перспективи, якщо вже зараз вирішили накивати п'ятами.