Здатні здивувати кожного: ТОП-5 автомобілів з незвичайним дизайном

Певно, багато хто, спостерігаючи те чи інше дизайнерське диво, замислюється: чому? Чому машину зробили такою? Відповідь завжди є, і не завжди вона буде торкатися галузі маркетингу – тобто іноді інакше у конструкторів просто не виходило. У нашій добірці ми спробуємо розібратись і з цим питанням також.

Messerschmitt KR175/KR200

Дивну машинку називали “кабіненролер” – щось на кшталт моторолера з кабіною. Транспорт запозичив у нацистських винищувачів не лише назву, а й компоновку салона і посадку через плексигласовий дах-ліхтар, що відкидається набік. Мотоколяска справді випускалася на заводах колишнього авіавиробника, і спроектував її дійсно авіаційний інженер, хоча й з іншим прізвищем. В такий спосіб він вирішив ключову проблему конструкторів мініавтомобілів – ув’язку пасажирських місць з дверима і передніми колесами за умови мінімальних габаритів машини. Не можна сказати, що рішення ідеальне (наприклад, інша німецька навколоавіаційна компанія вирішила це питання красивіше), але те, що оригінально і недорого, безсумнівно. Мотоколяска вважається вдалою, бо випускався 9 років з тиражом 26 тисяч одиниць.

ЛуАЗ-967 ТПК

Унікальна машина, яку свого часу випускали в Луцьку. З одного боку, вона – ТПК, транспортер переднього краю, тобто безпосередньо для поля бою. З іншого, вона – автомобіль, бо має все необхідне для руху шляхами загального користування і таким чином отримує номерні знаки встановленого зразку. Але ці “два в одному” аж ніяк не головна перевага ЛуАЗ-967. По-перше, завдяки особливостям трансмісії 4х4 автомобіль має високі позашляхові якості, тобто на бездоріжжі він справжній всюдихід з кліренсом 285 мм. По-друге, він може плавати, адже він – амфібія. По-третє, ТПК має дуже низький силует – менше 1,15 м при складеному склі і кермі. Нарешті, машина влаштована так, що на ній можна їздити лежачи – причому, лежачих місць три! Це теж потрібно для кращого маскування на полі бою. І остання неймовірна фішка, яка в цьому сегменті раніше зустрічалася, здається, лише на дослідному зразку Land Rover: водій сидить посередині машини – щоб з обох боків могли сидіти (чи лежати) його пасажири. ЛуАЗ-967 випускався протягом багатьох років для потреб кількох армій, пережив їх всі разом з їхніми країнами, а ще – один рестайлінг, період забуття і увійшов зараз у період загальної любові і вшанування.

Fiat Multipla II

Далекі від розуміння автомобільного світу люди постійно вносять цю машину в такі собі рейтинги найстрашніших моделей усіх часів та народів. Між тим, насправді неординарний автомобіль, але не через нетривіальний стайлінг передка, а через вдалу форму кузова та компонування. Машина коротше своїх конкурентів, але більш містка, бо має шість повноцінних крісел та великий багажник (430 л при 6-місній конфігурації салону). Все це – завдяки трьом сидінням у кожному з двох рядів і прямим бортам у зоні пасажирського та багажного відсіків; який за потреби можна збільшити до 1300 – 1900 л, склавши чи демонтувавши зайві крісла. Варіанти трансформації затишного і зручного салону (з рівною підлогою!) передбачають масу комбінацій положень п’яти сидінь (крім водійського). Щодо дизайну – його високо оцінив Музей сучасного мистецтва у Нью Йорку, а в Європі Fiat Multipla чотири роки поспіль отримував титул “Сімейний автомобіль року”.

Nissan Cube

Зовсім інший випадок: японці зробили корму машини “однобокою” суто з дизайнерських міркувань. Компактвен ззаду має одну звичайну і одну приховану стійку даха з відповідним склінням. Причому у ліво- і праворульної версій ховалася за склом своя стійка – відповідно права і ліва.

Цікаво, що в першому поколінні “Куб” був цілком нормальним, тобто симетричним, і лише два останніх був, даруйте, перекошеним. Схоже, незвичне дизайнерське рішення спрацювало, адже цей концептуально суто японський компактвен добре продавався не лише на батьківщині, а й в Європі з Америкою.

Plymouth Prowler

Одна з моделей, випущених наче б то на потужній ретрохвилі 1990-х років, насправді зовні мала більше епатажу, ніж ностальгії. За ходовими якостями це фактично був спорткар з прискоренням до 100 км/год за 5,9 – 7,2 секунд. На загальну харизму цього фабричного хот-рода працювало породисте компонування: передній двигун і задній привід з розташуванням коробки передач у ведучих коліс. Загальний випуск склав 11,7 тисяч екземплярів, що в цілому небагато для Америки. Виробник розраховував на більше, але схоже, для суто нишевої, дивної зовні і абсолютно непрактичної машини з ціною 38 – 44 тисячі доларів і це було непогано. Наступником, який замінив ”Проулера” на конвеєрі, став Chrysler Crossfire – зовні абсолютно пересічний автомобіль.

Якщо коротко

Знайти машину з нестандартним дизайном можна не лише в каталогах Женевського автосалону (якщо хтось ще пам’ятає такі). На українських авторинках теж трапляються цікаві в стилістичному сенсі моделі, і що характерно, часто за них просять більше, ніж за аналоги з банальною зовнішністю. Хоча за великого бажання, щось конкретне можна замовити перегонникам з-за кордону. Тим більше, що в Європі та Америці серійні машини разом з роками і пробігом втрачають ціну незалежно від стилістичних особливостей.