Зброя наступу. Що таке касетні боєприпаси і навіщо вони ЗСУ

Питання майже вирішене

Поставки касетних боєприпасів від західних партнерів - майже вирішене питання. Перша партія має увійти до чергового пакету США на 500 млн доларів, який, як очікується, оголосять сьогодні, 7 липня. Принаймні про це пишуть закордонні ЗМІ, а офіційні особи роблять очевидні натяки.

Як писали у CNN ще у грудні 2022 року, вже на той момент Україна кілька місяців просила касетні боєприпаси. Тоді офіційний представник Білого дому Джон Кірбі висловлював занепокоєння, казав про побоювання щодо їх використання та запевняв у тому, що поставки не розглядаються адміністрацією Джо Байдена.

Однак питання не зійшло з порядку денного. У березні 2023 року члени Республіканської партії закликали президента США схвалити передачу снарядів DPICM. Це артилерійські боєприпаси із касетною бойовою частиною. Завдяки якій один такий боєприпас виконує завдання десятків звичайних осколково-фугасних.

Фото: західні ЗМІ пишуть, що Джо Байден схвалив поставки касетних боєприпасів до України (Getty Images)

У червні заступник помічника міністра оборони США Лаура Купер зауважила, що DPICM на полі бою можуть бути особливо ефективними проти окопів на російських позиціях. За її словами, передача їх Україні досі не була схвалена через обмеження Конгресу та побоювання того, чи не порушить це єдність союзників. У тому числі тому, що заборону касетних боєприпасів підтримує багато країн Європи та НАТО. За кілька днів Байден отримав лист із закликом допомогти Україні вже від двопартійної групи законодавців.

Наприкінці місяця стало відомо, що Вашингтон серйозно розглядає це питання. А голова Об'єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі підтвердив, що поставки реально обговорюються. Цими днями представник Пентагон Пет Райдер заявив, що розглядаються кілька варіантів. Але, швидше за все, Україна отримає боєприпаси з коефіцієнтом браку не вище 2,35%. За даними The Washington Post, президент Байден схвалив поставки.

На можливе отримання касетних боєприпасів натякнув і міністр оборони Олексій Резніков після телефонної розмови з американським колегою Ллойдом Остіном.

"Ми також обговорили нові проекти, пов'язані з поставками різних видів боєприпасів. Слідкуйте за гарними новинами", - написав він у своєму Twitter.

Що таке касетні боєприпаси

Це різновид бойового припасу, при розриві якого викидаються так звані суббоєприпаси (меншого розміру). Зазвичай застосовуються для знищення піхотних або танкових з'єднань на великій території, а також для руйнування злітно-посадкових смуг.

Першою касетною бомбою була німецька SD-2, відома як "бомба-метелик". Вона використовувалася у Другій світовій війні. З 1970-х по 1990-і роки касетні боєприпаси виготовлялися в 34 країнах. Станом на 2010 рік налічувалося близько 210 різних типів - від гранат і реактивних снарядів до бомб і ракет. На 2021 рік їх виробляли або планували робити в майбутньому 16 країн. При цьому відомо, що Китай та Росія працюють над створенням нових типів.

Касети можуть бути керованими та некерованими, скидуваними та нескидуваними. Ними споряджають боєприпаси для ведення вогню з літаків,артилерії, реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) та оперативно-тактичних ракетних комплексів (ОТРК).

Щодо американських боєприпасів для України, то, за даними Reuters, йдеться про артилерійські снаряди для гармат калібру 155-мм. Швидше за все це будуть DPICM.

Нижче наведено схематичне відео, як працюють снаряди DPICM.

Військовий експерт порталу Defense Express Валерій Рябих зазначає, що вони розроблялися за часів активного протистояння США та Радянського Союзу. І розглядалися як потужний конвенційний засіб для масового знищення переважаючих сил противника: живої сили, легкої бронетехніки, артилерійських та мінометних розрахунків, а також інших озброєнь без важкої броні.

"За оцінками фахівців, якщо говорити про DPICM, один снаряд є більш ефективним для таких завдань. Завдяки тому, що він розділяється на кілька субелементів, які покривають значну площу. Наприклад, артилерійський боєприпас калібру 155-мм містить 88 суббоєприпасів і дозволяє покривати площу в радіусі 300 метрів", - розповів він у коментарі РБК-Україна.

У 2008 році американська армія почала відмовлятися від DPICM через частку субелементів близько 3%, які не розриваються, фактично перетворюються на міни і наражають на небезпеку мирних жителів. Але вони досі зберігаються у великій кількості та можуть бути використані в екстрених випадках.

Не виключено, що таким екстреним випадком стала допомога Україні у її літньому контрнаступі. Вважається, що він просувається повільнішими темпами, ніж очікувалося, через міцно побудовану оборону окупаційних військ та масове мінування територій на півдні та сході.

"У США накопичено їх близько 3 млн одиниць. Звичайно, це потужний ресурс, який може бути використаний в умовах нестачі снарядів в обсягах, необхідних для виконання завдань Збройних сил у ході контрнаступу та досягнення кінцевої мети - звільнення всіх окупованих територій", - додав експерт .

Заборона та критика

Однією з причин, чому США раніше не постачали Україні касетні боєприпаси, називають побоювання щодо позиції інших союзників. І, в принципі, партнери цю новину сприйняли, м'яко кажучи, без ентузіазму. Зокрема проти виступила німецький міністр закордонних справ Анналена Бербок. Зазначимо, Німеччина є однією з учасниць Конвенції про заборону касетних боєприпасів.

Фото: міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок проти передачі Україні касетних боєприпасів (Getty Images)

Станом на лютий 2022 року до Конвенції загалом приєдналися 123 країни - 110 учасників та 13 підписантів. Серед партнерів України - це Канада, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Великобританія та низка інших європейських країн.

Україна не підписувала документ, як і найбільші виробники касетних боєприпасів, такі як США, Росія та Китай. Також від підписання відмовилися Індія, Бразилія, Південна Корея, Пакистан та Ізраїль, які вважають їх ефективною зброєю.

На касетні бомби поширюються загальні обмеження, характерні для зброї невибіркової дії. Зокрема, заборонено застосування у густонаселених районах. Ця норма звичайного міжнародного права поширюється на всі країни, незалежно від участі у Конвенції.

Валерій Рябих сумнівається у тому, що плани США передати касетні боєприпаси Україні порушать єдність союзників. Звісно, загрози для мирного населення можуть бути аргументом для противників такої допомоги. Але з іншого боку, які можуть бути аргументи, коли Росія, незважаючи на різні ризики, постійно застосовує засоби невибіркової дії.

"Ті ж ракети Х-22 з радіусом відхилення в 500 метрів, які влучають у цивільні об'єкти. Зараз в Україні росіяни використовують взагалі все поспіль. І в цих умовах аргументи "радєтєлєй" за безпеку мирного населення розбиваються вщент. Не думаю, що рішення США сильно засмутить партнерів. На Заході є розуміння, що Росію треба повернути в лоно міжнародного права збройним шляхом. А це вимагає посилення України всім необхідним прямо тут і зараз", - наголосив він у розмові з виданням.

Проти передачі касетних боєприпасів виступає правозахисна організація Human Rights Watch. У її повідомленні йдеться про те, що українські війська у 2022 році нібито запускали ракети з касетами по підконтрольному на той момент росіянам Ізюму (Харківська область) та його околицям. За даними правозахисників, внаслідок удару загинули щонайменше 8 цивільних, ще 15 осіб отримали поранення.

У Міністерстві оборони України дали письмову відповідь про те, що касетні боєприпаси не використовувалися в межах або довкола Ізюму, коли він перебував під окупацією, кажуть у HRW.

Звинувачення правозахисників розкритикував радник глави Офісу президента Михайло Подоляк. За його словами, такі заяви можуть зірвати військову допомогу Україні. Він також нагадав, що вторглися саме росіяни, вони вбивають мирних жителві та влаштовують публічні страти, але HRW звинувачує українців у тому, що вони недостатньо роззброїлися.

"Більше того, "правозахисники" починають агресивну лобістську кампанію... ні, не за виключення Росії з ООН - щодо зриву надання зброї Україні. Це що, прикол? Пранк? Чи інвазія російської агентури в різні глобальні "офіси" остаточно знищила моральні імперативи?" - наголосив Подоляк.

Фото: генсек НАТО Єнс Столтенберг переконаний, що Росія та Україна по-різному використовують касетні боєприпаси (Віталій Носач/РБК-Україна)

Сьогодні генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що між застосуванням касетних боєприпасів Росією та Україною є принципова різниця.

"Ми стикаємося з жорстокою війною, і ми маємо пам'ятати, що ця жорстокість відбивається в тому, що щодня ми бачимо жертви і що обидві сторони використовують касетні боєприпаси. Росія застосувала касетні боєприпаси для вторгнення в іншу країну. Україна використовує касетні боєприпаси для самооборони", - наголосив він.

Використання касетних боєприпасів Росією

Під час повномасштабного вторгнення в Україну російські війська сотні разів використали касетні боєприпаси щонайменше у 10 областях. У червні 2022 року ВВС знайшла свідчення того, що Росія обстрілювала такими снарядами Харків.

Журналісти відвідали п'ять різних місць у житлових кварталах міста та зафіксували симетричні сліди вибухів - характерні ознаки ураження поверхні, що виникають при застосуванні касетних боєприпасів. Експерти з озброєнь погодилися, що вони відповідають слідам від касетних боєприпасів.

На початку вторгнення росіяни завдали удару із застосуванням касетних боєприпасів по лікарні в Вугледарі. Внаслідок тієї атаки загинули чотири мирні жителі, ще 10 отримали поранення, шестеро з них - медичні працівники. Також було пошкоджено машину швидкої допомоги та цивільні автомобілі.

Касетні бомби також використовувалися для ударів по Чернігову, Миколаєву, Херсону та інших містах. З свіжих прикладів - березневий обстріл Краматорська, коли в результаті удару загинули двоє осіб, ще 10 постраждали.

Водночас правозахисники зазначали, що Україна використовує касетні боєприпаси обмежено. Наприклад, як у разі ураження штабу російської армії в ході звільнення села Гусарівка (Харківська область).

Навіщо Україні касетні боєприпаси

Про те, навіщо Збройним силам України американські касетні боєприпаси, розповів представник Пентагону Пет Райдер. За його словами, артилерійські снаряди DPICM привносять на поле бою протитанкові та протипіхотні можливості.

"DPICM може бути споряджений або кумулятивними зарядами (бронебійними), або осколковими боєприпасами (протипіхотними). Очевидно, що ця здатність корисна за будь-яких типів наступальних операцій", - зазначив він.

Окремий матеріал цьому присвятив журнал The Economist. Зокрема, колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес зазначає, що касетні боєприпаси здатні придушити вогонь російської артилерії та знищити окупантів в окопах.

Валерій Рябих наголошує - Україна досі не отримала ані західної авіації, ані далекобійних ракет ATACMS, які дозволили б скоротити військовий потенціал Росії за рахунок знищення резервів і шляхів постачання.

"Очевидно, що задачі самі собою не вирішуються, і касетні боєприпаси могли б суттєво вплинути на ситуацію на полі бою на користь ЗСУ. І вони будуть застосовуватися за прямим призначенням. Тобто для придушення російської оборони, проходження ліній наступальними частинами і створення умов для більш легкого звільнення окупованих територій", - розповів він у коментарі РБК-Україна.

Зрештою касетних боєприпасів треба у кілька разів менше, ніж звичайних для досягнення одних і тих самих цілей. Це добре позначається на запасі міцності артилерійських гармат, оскільки кожен постріл наближає регламентне обслуговування, а врешті реши - заміну ствола.

На думку Рябих, у рішення США є ще один цікавий момент. І полягає він в тому, що передача артилерійських боєприпасів у касетному виконанні може автоматично зняти табу на ті самі далекобійні ATACMS.