Російська армія не залишає спроб зруйнувати Харків. Багатомісячну ракетну кампанію C-300 змінили не менш регулярні удари коригованими авіабомбами (КАБ). Про те, що змусило окупантів обрати іншу тактику та чи можна "закрити" місто від КАБів без літаків F-16 і систем Patriot, – у матеріалі РБК-Україна.
Зміст
Близько двох років тому Сили оборони зірвали російський план із захоплення Харкову та вибили окупантів з північної частини області. Але друге за величиною місто України досі під постійними атаками. Причина в географії: від околиць до кордону з Росією трохи більше 20 км.
Довгий час головною загрозою були ракети С-300. Вони б'ють на 100+ км, летять по балістичній траєкторії, а від запуску до прильоту проходить близько хвилини. Протидіяти їм складно. По-перше, через брак відповідних засобів ППО, а по-друге, навіть якщо по них працював би умовний Patriot, запаси дорогих ракет-перехоплювачів швидко виснажилися б.
Рішенням було знищення пускових установок, і поворотний момент стався у травні. Окупанти знову відкрили фронт на півночі області. Щоб їх зупинити, партнери дозволили Україні бити західною зброєю по прикордонних територіях РФ. І це спрацювало.
Наслідки одного з прильотів С-300 по Харкову (фото t.me/synegubov)
У червні з'явилися повідомлення про те, що системи HIMARS могли вразити розрахунок С-300 або С-400 у Бєлгородській області. Офіційного підтвердження не було, але днями Генштаб, не вдаючись до деталей, заявив про удар по пункту управління у Нехотіївці.
Дозвіл бити по території РФ "противник відчув на лінії фронту", пише The Washington Post з посиланням на неназваного представника українського Міноборони. Удари по С-300 та С-400 скоротили кількість ракетних атак з 25 у травні до нуля в червні, заявив харківський мер Ігор Терехов. "Ситуація сильно змінилася", - наводить газета його слова.
"Те, що менше застосовуються (С-300, – ред.) – це однозначно. Це відчувають усі харків'яни. Ворог щоночі та вдень завдавав ударів із С-300, і ми констатуємо, що таких обстрілів стало значно менше", - казав начальник ОВА Олег Синєгубов.
Після втрати кількох С-300 ворог діє обережніше. Якщо проблем із ракетами немає, то пускові установки стали на вагу золото, пояснює керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
За його словами, Україна і раніше намагалася бити по С-300 у Бєлгородській області. Але противник використовував радіоелектронну боротьбу (РЕБ), придушував безпілотники, часто ховав системи у самому Бєлгороді, промзонах та житловій забудові. З дозволом США з'явилося більше варіантів.
"Що всі і побачили, коли HIMARS дістав до С-300 у чистому полі. Росіяни намагалися працювати РЕБами і по HIMARS, але наші системи отримали апдейти і стали більш стійкими до перешкод", - розповів він.
Проте, як з'ясувалося вкотре, противник здатний швидко адаптуватися і змінювати тактику. І тепер б'є по Харкову коригованими авіабомбами (КАБ).
Вперше по Харкову вдарили КАБами 27 березня. Два прильоти у Шевченківському районі пошкодили кілька багатоповерхівок, лікарню, школу та дитячий садок. Загинула одна особа та до 20 постраждали.
Це були звані уніфіковані міжвидові плануючі боєприпаси (УМПБ). Розроблені на базі фугасних авіабомб ФАБ-250. За фактом звичайний ФАБ оснастили модулем з крилами та кермовими поверхнями. Вважається, що російський бомбардувальник Су-34 запустив їх з кількох десятків кілометрів. З того часу КАБи регулярно летять на Харків.
25 травня під удар потрапив будівельний гіпермаркет "Епіцентр" у Київському районі. Будівля зруйнована, загинули 19 осіб та понад 50 постраждали. 22 червня росіяни запустили чотири КАБи. Один впав на проспекті Гагаріна біля автовокзалу, його частини прилетіли в п'ятиповерхівку. Двоє осіб загинули і понад 50 отримали поранення.
Наслідки прильоту КАБа в будинок на проспекті Гагаріна (фото facebook.com/dsnskharkiv)
Якщо раніше КАБи запускалися переважно по околицях, то тепер долетіли до центральної частини.
"За деякими оцінками, КАБи долають не менше 70 км, і нам складно дістати Су-34 на такій відстані. Що стосується безпосередньо ударів, вони відверто терористичні. Мета проста - руйнувати місто і деморалізувати харків'ян. Жодним іншим чином пояснити удари по Харкову неможливо" , – зазначив Олександр Мусієнко.
Крайня атака сталася напередодні. Вранці після оголошеної загрози КАБів сталася серія вибухів. За словами мера Терехова, удар знову припав по житловій забудові, про жертв і постраждалих не повідомлялося.
Маси бойових частин ракети та бомби на базі ФАБ-250 приблизно однакові. І те, й інше залишає великі руйнування, і говорити, що небезпечніше С-300 чи КАБ, не зовсім коректно, вважає майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.
"Якщо на базі ФАБ-500 або ФАБ-1000, руйнування можуть бути ще серйознішими. Мені здається, порівнювати, що страшніше, не варто. Умовно, якщо вибухне 100 або 120 кг, то на небезпечній відстані особливої різниці не буде. КАБ страшніше з точки зорку перехоплення. Ви чули, щоб збивали КАБ? Ні, тому що таких випадків не було", - пояснив він у розмові з виданням.
Коригувану авіабомбу збити неможливо, наголошує військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко. Таким чином, єдиний спосіб захистити Харків – збивати літаки Су-34.
Рецепт підказує успішний досвід протидії С-300. У випадку з ними спрацювали удари по установках у Бєлгородській області, і за логікою треба зробити так, щоб тактична авіація не могла наближатися до пускових рубежів.
Днями про це казав президент Володимир Зеленський. Дозвіл бити американською зброєю, яка дозволила знищити С-300 у прикордонних районах РФ, він назвав сильним рішенням. І додав, що для захисту Харкова від КАБів потрібні нові рішення.
Найочевидніше – посилення протиповітряної оборони. Тут одним із елементів стануть винищувачі F-16. Перші шість одиниць очікуються влітку, Данія та Нідерланди заявили, що вони можуть застосовуватися проти літаків у російському повітряному просторі. Як пише The Guardian, ймовірно, перші F-16 кинуть на захист Харкова від КАБів.
Другий елемент – системи дальнього радіусу типу Patriot. Завданням мінімум називали сім батарей, і союзники наближаються до її реалізації. ЗРК Patriot передадуть Німеччина, США, Румунія та Нідерланди (разом з неназваним партнером), а Італія – додатковий SAMP-T.
На думку Мусієнка, для захисту Харкова потрібен саме Patriot, причому з ракетами версії PAC-2 з дальністю по аеродинамічних цілях 160 км.
"Спочатку треба вирішити питання російських літаків, це полегшить ситуацію. Зараз пріоритет – зупинити удари КАБами, тому потрібен Patriot, який пересуватиметься вздовж лінії фронту. Думаю, скоро він з'явиться, бо партнери обіцяють додаткові системи та ракети. Нам треба збити від трьох до п'яти Су-34, після чого, сподіваюся, ворог побоїться наближатися на відстань запуску КАБів по Харкову", – зазначив він.
Patriot у районі Харкова міг би контролювати небо майже над усією Бєлгородською областю (ілюстративне фото)
Виходячи із заявленої дальності, одна батарея під Харковом здатна збивати тактичну авіацію чи не над усією Бєлгородською областю. Але близькість до фронту створить загрозу для самого Patriot.
За словами Гетьмана, він має знаходитися в десятках, а краще за сотню кілометрів від кордону. Тільки тоді його можна прикрити мобільними групами ППО та засобами малого та середнього радіусу. Адже очевидно, що цей ЗРК одразу стане ціллю №1 для росіян.
"Чому не збиваємо носії? Тому що не можемо підтягнути Patriot ближче до Харкова. Там його просто знищать, і тоді не будуть захищені інші міста та стратегічні об'єкти. Потрібно все-таки розраховувати на F-16, які з повітря атакуватимуть ворожі цілі. Але і тут є свої складнощі. Підлітаючи до лінії зіткнення, наші літаки стануть вразливими для російських ЗРК. Занадто оптимістично вірити, що з F-16 ми одразу перехопимо всі носії КАБів", – розповів він.
Далеко не факт, що навіть із отриманням додаткових Patriot один із них одразу з'явиться біля Харкова. "Комплекс без належного захисту – це самогубство", – погоджується Олександр Коваленко.
Опитані РБК-Україна експерти сходяться на тому, що Україна тут і зараз мало що може запропонувати проти носіїв КАБів.
"Бо Су-34 запускають бомби з відстаней, які забезпечують буфер безпеки від наших ППО малого та середнього радіусу", – наголошує Коваленко.
Як варіант – знищити "сушки" на землі та розбити тилові аеродроми. Такі як "Морозовськ" (Ростовська область), "Балтимор" (Воронезька область), "Сеща" (Брянська область) та "Шайківка" (Калузька область). Проблема в тому, що до них від 150 до 300 км.
За словами Коваленка, впоратися могли б ATACMS на 300 км, якби США дозволили розкрити можливості своїх ракет на повну.
"Сподіваюся, Захід, не зупиниться на половинчастих рішеннях. Щоб захистити Харків, дійсно треба максимально застосовувати ATACMS. Дипломатична робота йде і, я думаю, поступово всі дозволи ми отримаємо", - вважає він.
Поки ж варіантів, окрім українських дронів і ракет, немає, зазначає Олександр Мусієнко.
"Україна розвиває ракетну програму, щоб "Нептун" летів на тисячу кілометрів. Коли вийде, в комбінованих атаках ми зможемо зруйнувати аеродроми. Інших інструментів немає, залишається працювати дронами та ракетами. Ще є диверсії, але якщо вони трапляються, то не часто. Хоча бувало, що російські літаки просто підпалювали", – сказав співрозмовник.
Ще одним способом проти КАБів могли б стати засоби радіоелектронної боротьби. Але РЕБ під Харковом, навіть якщо зуміє відхилити траєкторію на кілометр, то в масштабах великого міста з великою ймовірністю все одно прилетить в якийсь будинок.
"Відповідно треба "ловити" бомбу за 20 кілометрів від Харкова, відводячи її в ліси та поля. Теоретично можливо, але на практиці зробити не вдається", - додав експерт.
***
Доки не буде достатньо F-16, Patriot і далекобійних ракет, Харків залишиться під загрозою постійних ударів КАБами. І до того часу залишиться актуальною ідея "міста під землею". Перша підземна школа на 20 класних кімнат уже готова прийняти 900 учнів у дві зміни. А в центрі хочуть побудувати ціле підземне містечко зі школою, ТЦ, коворкінгом та лікарнею.
За два роки друге за величиною місто України стало символом опору. У тому числі, завдяки здатності харків'ян адаптуватися до нових викликів, які не втомлюється генерувати країна-терористка.
При підготовці матеріалу використовувалися: заяви президента Володимира Зеленського, начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, публікація The Washington Post, коментарі військових експертів Олександра Мусієнка, Олексія Гетьмана та Олександра Коваленка.