Майже через два роки війни на ринку праці України спостерігається все більше позитивних тенденцій. Середні зарплати зросли, а роботодавці почали активно розміщувати вакансії. Разом із тим гостро постала проблема дефіциту кадрів та низької конкуренції серед шукачів.
Докладніше про вплив війни на ринок праці, чи дійсно безробітних стало менше, а вакансій побільшало, та що відбувається з зарплатами, – в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці використовувалися: публікації Державної служби зайнятості, дані Макроекономічного та монетарного огляду НБУ за січень 2024, заява голови комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева в інтерв'ю виданню, аналітичні матеріали, надані порталом пошуку роботи Work.ua.
В перші місяці повномасштабного вторгнення РФ український ринок праці опинився в критичному становищі, адже сотні тисяч громадян покинули роботу і дім у пошуках безпеки, бізнеси зупинялися, багато підприємств були зруйновані. Кількість вакансій на сайтах пошуку роботи рекордно впала, але шукачів значно побільшало.
Згодом ситуація дещо стабілізувалася. В окремих регіонах ринок праці відновився до довоєнних показників, а в західних областях перевищив їх.
Динаміка вакансій наздоганяє довоєнні показники (скріншот work.ua)
При цьому новим викликом стала нестача кадрів. Тоді як пропозицій роботи ставало більше, конкуренція серед кандидатів зменшувалась.
Як зазначили на порталі пошуку роботи Work.ua, у грудні 2023 рекрутери отримували найменшу кількість відгуків шукачів за останні 3 роки. Проте частково це явище було пов'язане із сезонним зниженням активності через свята.
Війна вплинула на географію ринку праці. Через релокацію підприємств та розвиток бізнесів у відносно спокійних регіонах, найбільше зросла кількість пропозицій роботи, порівняно з довоєнними показниками, у таких областях:
При цьому найбільше пропозицій роботи (станом на грудень 2023) було в Київській області – 33 171, Дніпропетровській – 8 976, Львівській – 8 773, Одеській – 6 352, Харківській – 3 456.
У 2023 році найбільша кількість шукачів роботи стабільно спостерігалася на Київщині, Харківщині, Вінничині. Водночас лише у Вінницькій області кількість пропозицій роботи є більшою ніж до війни, тобто шанси влаштуватися в цьому регіоні є вищими.
Ситуація з конкуренцією серед шукачів має цікавий нюанс. До прикладу, найнижча активність кандидатів спостерігається в Закарпатській області, хоча вакансій тут багато. Причиною є те, що роботодавців на Закарпатті після повномасштабного вторгнення стало значно більше, а робітників на всіх не вистачає.
Крім того, труднощі з наймом працівників спостерігаються у прифронтових областях, як от в Херсонській, оскільки люди були вимушені переїхати в більш безпечні місця.
За даними Державної служби зайнятості (ДСЗ) за час війни показник офіційного безробіття в Україні впав майже втричі. У грудні 2021 року налічувалося 295 тисяч зареєстрованих безробітних, у 2022 – 186,5 тисячі, а в грудні 2023 – 96,1 тисячі осіб (з них 72 тисячі – жінки).
Йдеться саме про зареєстрованих осіб у Центрах зайнятості, тому реальні показники можуть відрізнятися.
Як раніше розказав РБК-Україна голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, фактичний рівень безробіття в Україні на кінець 2023 року майже вдвічі перевищив аналогічний показник станом на кінець довоєнного 2021 року.
"Якщо рахувати за методикою Міжнародної організації праці, то у нас безробіття 19% – у два рази більше, ніж було в 2021 році. Ми розуміємо, що офіційна статистика не відображає тих, хто уникає мобілізації. Тому у фонді зайнятості у нас значаться менш як 100 тисяч безробітних", – заявив Гетманцев.
Зазначимо, у звіті Державної служби статистики за 2021 рік був наведений показник безробіття на рівні 10,1%. В опублікованому восени аналізі НБУ йшлося, що рівень безробіття в Україні у 2023 році становитиме 19,1%, у 2024 році - 16,5%, у 2025 році - 14,2%.
Портал Work.ua щомісяця публікує середній рівень заробітної плати на підставі даних по розміщених вакансіях роботодавців та резюме. Так, у лютому 2022 середня зарплата по Україні становила 14,4 тис. грн, а станом на грудень 2023 – 19 тис. грн.
Якщо брати дані за 2023 рік, то середня зарплата зросла на 27%. Більш ніж на 50% збільшилися доходи таких спеціалістів:
В Нацбанку України зазначають, що зростання зарплат було нерівномірним за видами діяльності.
До прикладу, в ІІІ кварталі 2023 середні зарплати в реальному вимірі у торгівлі, ІТ та низці інших ВЕД перевищили рівень до повномасштабного вторгнення.
Натомість нижчими за довоєнні залишалися зарплати в окремих секторах послуг, будівництві, освіті та транспорті.
НБУ прогнозує подальше підвищення зарплат, але з урахуванням інфляції. У 2024 році номінальна зарплата може зрости ще на 15,8%, реальна (враховує інфляцію) – на 6,9%.
Як зазначають фахівці ринку праці, роботодавці пропонуватимуть більші зарплати по вакансіях через дефіцит кадрів.
"В умовах нестачі кваліфікованих працівників поступово підвищуватимуть оплату праці й підприємства приватного сектору", – йдеться в прогнозі НБУ.
Кадровий голод став головною проблемою ринка праці від початку повномасштабної агресії РФ. Хоча ситуація дещо стабілізувалася, спеціалістів досі не вистачає. Адже багато людей виїхало, тому бізнес часто не може знайти потрібних йому фахівців.
Наразі роботодавці потребують кваліфікованих спеціалістів у медицині, промисловості, а також представників робітничих спеціальностей.
На сайті пошуку роботи Work.ua впродовж останніх місяців найбільше вакансій розміщували саме в категорії "Робітничі спеціальності та виробництво".
Аналітики порталу зазначають, що дуже важко отримувати відгуки на вакансії: гірника, різьбяра, машиніста тепловоза, інструментальника, фахівця з каменеобробки, свердлувальника, спеціаліста холодильного обладнання.
Також важко знаходити кандидатів на посади в категорії "Медицина та фармацевтика". До рейтингу вакансій із найменшою кількістю відгуків від шукачів регулярно потрапляють посади лікарів: ендоскопіста, гастроентеролога, ендокринолога, лікаря УЗД, педіатра, сімейного лікаря, зубного техніка.
На Єдиному порталі вакансій Держслужби зайнятості найбільше пропозицій роботи на підприємствах переробної промисловості (18% від загальної кількості вакансій); у торгівлі (16%); в освіті (13%); у сільському господарстві (9%); в охороні здоров'я (8%); на транспорті та поштовій діяльності (7%); у державному управлінні (7%).
Також в ДСЗ додають, що порівняно з періодом до 24 лютого 2022, у шукачів суттєво скоротився попит на роботу у сільському господарстві, на будівництві, транспорті, в операціях з нерухомим майном, у сфері мистецтва, спорту та розваг.
Більше про те, на які вакансії виріс попит під час війни читайте в матеріалі РБК-Україна.
Також раніше ми розповідали, яку роботу наразі шукають українці, та чому обирають віддалені вакансії.