Відмова від транзиту: Україна запропонувала нову схему постачання газу до Європи

Київ, Баку та Братислава обговорюють не лише транзит газу, а й альтернативний варіант його постачання через Україну. У чому він полягає і чи є перспектива, що в ЄС продовжать отримувати газ через Україну в 2025 році, – у матеріалі спецкореспондента РБК-Україна Юрія Дощатова.

Зміст:

• Кому потрібен російський газ у ЄС
• Азербайджан як альтернатива Росії
• Реекспорт замість транзиту газу
• Участь РФ у процесі неминуча
• "Плюси" від транзиту не покриють "мінуси" для України

До 2025 року залишається два з половиною місяці, але досі не зрозуміло, чи з січня продовжиться постачання газу до Європи через Україну. Контракт "Нафтогазу" з "Газпромом" на транзит російського газу закінчується 31 грудня. Київ на найвищому політичному рівні вже заявив, що контракт продовжуватись не буде. Але для продовження постачання газу через Україну таки є варіанти.

Кому потрібен російський газ у ЄС

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни ЄС вирішили поступово відмовитися від російського газу до 2027 року. Більшість із них знайшли альтернативні джерела та шляхи доставки енергоресурсів, і вже практично не залежать від транзиту російського газу через Україну.

У ЄС готові до його припинення "будь-якої миті", про що ще в травні заявила єврокомісар з енергетики Кадрі Сімсон. У коментарі РБК-Україна вона зазначила, що переговори про транзит газу можуть відновитися лише після виведення російських військ з України.

Однак деякі країни до останнього часу були і залишаються зацікавленими у постачанні газу саме через Україну, оскільки цей шлях коротший і, отже, дешевший. Серед них – Угорщина, Австрія та, насамперед, Словаччина.

Але якщо ще навесні цього року угорські чиновники порушували питання щодо продовження транзиту газу через Україну, то зараз практично перестали це робити. Будапешт налагодив поставки газу з РФ через "Турецький потік", і 2025 року навіть планує їх збільшити. Австрія з 2025 року повністю замінить "Газпром" постачальниками газу з Північної Африки. А ось Словаччина досі не знайшла альтернативи, і транзит газу через Україну для неї залишається надзвичайно важливим.

Словаччині для власного споживання потрібно близько 2 млрд кубометрів на рік. Для Братислави припинення постачання через Україну газу, який РФ продає їй з великою знижкою, може мати негативні внутрішньополітичні наслідки через зростання цін на газ. З цієї причини уряд Роберта Фіцо може втратити підтримку населення. За інформацією джерел видання, такі побоювання висловлюються словацькою стороною на деяких міжнародних зустрічах.

Азербайджан як альтернатива Росії

Розуміючи, що транзит газу через Україну може припинитися, нових постачальників газу в Словаччині почали шукати з початку поточного року. Вибір припав на Азербайджан. У Баку готові розглянути варіанти. "Зараз Азербайджан експортує газ у вісім країн. Сподіваюся, Словаччина стане дев'ятою", – заявив президент Азербайджану Ільхам Алієв у травні цього року.

Азербайджан має намір поступово збільшувати постачання газу до Європи. 2023 року він експортував туди близько 12 млрд кубометрів газу, 2024-го планує вже 13 млрд. Це майже половина всього експорту азербайджанського газу.

Географія поставок також розширюється. З 1 вересня азербайджанська державна нафтогазова корпорація SOCAR розпочала постачати газ до Хорватії. Також SOCAR продає газ до Болгарії, Угорщини, Греції, Грузії, Італії, Румунії, Сербії, Словенії та Туреччини. Розширювати постачання газу до цих країн Баку почав з 2021 року Трансадріатичним трубопроводом. До кінця 2027 року обсяг таких поставок до Євросоюзу планується збільшити до 20 млрд кубометрів на рік.

Тоді ж, у травні, голова НАК "Нафтогаз України" Олексій Чернишов провів зустріч із президентом SOCAR Ровшаном Наджафом. Обговорювалися перспективи співпраці у нафтогазовій галузі, включаючи можливість зберігання азербайджанського газу в українських ПСГ, йшлося у повідомленні НАК. Але на той період практично ніхто не пов'язав питання зберігання газу з транзитом.

Голова НАК "Нафтогаз України" Олексій Чернишов та президент SOCAR Ровшан Наджаф (фото: Facebook А.Чернишова)

У липні Володимир Зеленський підтвердив, що тема постачання азербайджанського газу через Україну обговорюється. "Цим зараз займаються чиновники... Переговори тривають", - сказав Зеленський.

Реекспорт замість транзиту газу

Насправді обговорення питання постачання азербайджанського газу через Україну переговорами назвати поки що складно. Конкретних пропозицій ще не було від жодної зі сторін. До цього часу тема обговорюється лише на рівні консультацій, причому у робочому порядку.

"Переговорами це назвати не можна. Тема стосується деяких двосторонніх зустрічей, але предметно і детально нічого не обговорюється", – сказав співрозмовник видання, знайомий з процесом обговорення "транзитної" теми.

Офіційних коментарів про хід консультацій з питання транзиту газу РБК-Україна не вдалося отримати ні від української, ні від азербайджанської сторони.

Основним учасником таких консультацій від України є НАК "Нафтогаз України". Хоча в деяких випадках тема постачання газу торкається і зустрічей урядового рівня. І зараз, за інформацією кількох джерел видання, концепція можливого співробітництва кардинально змінилася.

Українська сторона вже не говорить про транзит, а пропонує альтернативний варіант, який юридично не вважатиметься транзитом. Суть цієї альтернативи в тому, що власник газу спершу просто закачує його на зберігання в ПСГ, а потім може використати на власний розсуд. Такі пропозиції зроблено і Азербайджану, і Словаччині кілька місяців тому.

Сховища газу знаходяться під управлінням "Нафтогазу". ОГТСУ займається лише магістральними газопроводами. Саме тому від української сторони консультації проводить НАК, а не Оператор ГТС.

За новою пропозицією, наприклад, якщо газ закачуватиме Азербайджан, то потім, залежно від кон'юнктури ринку та потреб країн Євросоюзу в газі, він зможе продавати його на біржі або за контрактами. У разі продажу на біржі компанія SOCAR, яка найімовірніше цим займатиметься, зможе добре заробити на піку цін.

Якщо на пропозицію погодиться Словаччина, то вона зможе купувати газ на кордоні України та РФ, або в точці його входу з Азербайджану до Росії, закачувати в українські ПСГ і потім використовувати за необхідності сама чи продавати третім країнам. Досі на транзиті та перепродажу газу, зокрема Німеччині, словацькі оператор Eustream і трейдер SPP, за оцінкою колишнього голови ОГТСУ Сергія Макогона, за рахунок транзитних платежів та комерційної націнки заробляли до 1,5 млрд доларів на рік. Також при продовженні постачання газу від його покупки навряд чи відмовляться Угорщина та Австрія.

Така схема постачання юридично вже не вважатиметься транзитом. З боку України це буде реекспорт газу.

Поки що остаточної відповіді щодо такої пропозиції немає ні від Баку, ні від Братислави.

Але в ній є одна ключова умова – кожна зі сторін має вирішити з РФ питання безпеки. Тобто треба буде домовитись, щоб об'єкти газотранспортної системи України не потрапляли під обстріли.

Пошкоджений російськими обстрілами об'єкт ГТС України (фото: прес-служба ОГТСУ)

Співрозмовники видання, посвячені в тему, сказали, що Азербайджан охолодів до ідеї постачання газу до ЄС і не зачіпає її вже майже чотири місяці. "Я думаю, що зниження активності Баку практично до нуля пов'язане з позицією Росії, яка так чи інакше має брати участь у цьому процесі", – сказав співрозмовник.

Участь РФ у процесі неминуча

Участь Росії у постачанні газу з Азербайджану до ЄС через Україну практично неминуча. Насамперед, природний газ у будь-якому разі йтиме в Україну транзитом через територію РФ – прямого шляху доставки його з Азербайджану немає. Поки що Москва не давала право на транзит газу своєю територією нікому – ні Азербайджану, ні Казахстану, ні Туркменістану. Хоча бажання постачати газ до ЄС та України у цих країн було давно.

Угоду про взаємний доступ до трубопровідного транспорту, тобто про можливість транзиту через ГТС РФ, у рамках СНД планували ухвалити ще в 2013 році – через півроку після початку роботи зони вільної торгівлі СНД. Але Москва всіляко блокувала це питання, намагаючись зберегти монополію на постачання газу до Європи через Україну.

Зараз, якщо Баку отримає дозвіл на транзит, цього можуть зажадати Ашхабад і Астана. Поки що газ із Туркменістану та Казахстану до країн Європи йде через Азербайджан та Туреччину.

Другий момент – Азербайджан самостійно може забезпечити постачання лише до 5 млрд кубометрів газу. Джерела видання повідомили, що у Баку називають саме таку цифру. Але для цього, ймовірно, йому доведеться перенаправляти частину газу з "Турецького потоку" на український напрямок. Для транзиту таких обсягів дуже мало. Але для закачування на зберігання в ПСГ цілком достатньо.

Директор спеціальних проектів центру "Психея" Геннадій Рябцев вважає, що Азербайджан не перенаправлятиме газ з "Турецького потоку" на український напрям, щоб не ризикувати відносинами з Анкарою. "Зменшити транзит через Туреччину Азербайджану буде собі дорожче. Це буде не вигідно найближчому партнеру Азербайджану", – зазначив Рябцев у коментарі РБК-Україна.

Директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко також вважає, що Баку не скорочуватиме постачання через Туреччину заради транзиту через Україну. "У Азербайджану газ законтрактований на "Турецький потік", і вони не будуть зривати контракти. Якщо Азербайджан таки погодиться перенаправляти газ на Україну, то дискредитує себе, втратить клієнтів, які можуть перейти до "Газпрому", - сказав Омельченко в коментарі РБК-Україна.

Таким чином, можна припустити, що в поставках може бути частка російського газу. Якою саме вона буде, поки що абсолютно не ясно.

Але навіть якщо Азербайджан самостійно і забезпечить обсяги газу, то на такий варіант навряд чи погодиться Росія. Для неї важливо зберегти постачання саме свого газу до ЄС, про це РБК-Україна писало ще у серпні. Москва хоче отримувати як економічну вигоду – продовжувати заробляти на продажу газу в ЄС, так і політичну – мати підстави заявляти, що Європа таки не може прожити без російських енергоресурсів. При транзиті досягнення таких цілей можливе. За запропонованого Україною варіанта – ні, оскільки без російських поставок можна буде обійтися. Тож реальної вигоди для Москви давати дозвіл на транзит лише азербайджанського газу без хоча б частки свого практично немає.

"Плюси" від транзиту не покриють "мінуси" для України

Якщо варіант із закачуванням газу до українських ПСГ буде схвалено, то "Нафтогаз" зможе отримати додатковий прибуток за рахунок оплати зберігання газу. Плюс до цього, у будь-якому випадку, чи це контракт, чи постачання на зберігання до ПСГ, тариф на транспортування газу територією України від східного кордону до західного буде суттєво підвищено.

Наразі за транзитним контрактом він становить 2,66 долара за транспортування 1 тис. кубометрів газу на 100 км. Розраховувався тариф ще у 2019 році, виходячи з річного обсягу транзиту 45 млрд кубометрів.

Враховуючи, що зараз поставки газу на транзит знизилося майже втричі – до 14 млрд кубометрів, то чинний тариф фактично є втричі заниженим. Якщо поставки скоротяться до 5 млрд кубометрів, то тариф за грубого підрахунку може зрости в 6 разів – до 16 доларів. Але остаточний розмір тарифу встановлюватиме НКРЕКП.

Однак цей фінансовий "плюс" для України все одно буде непорівнянний із доходами Росії. "Газпром" у будь-якому разі отримуватиме певну суму від транзиту (азербайджанського газу), плюс плату за газ, якщо він буде використаний на додаток до азербайджанського. Точні цифри виручки назвати складно, але приблизно для Росії вона буде в межах кількох мільярдів доларів на рік. А для України, за оціночними підрахунками експертів, обмежиться кількома сотнями мільйонів.

У підсумку Росія може виявитися у значно більшому виграші від поставок газу через Україну, ніж сама Україна, яким би шляхом вони не відбувались. Крім того, Україна, продовжуючи надавати послуги з транспортування газу до ЄС, продовжуватиме сприяти наповненню бюджету Росії. Також вона фактично підтримуватиме уряди Фіцо та Орбана (якщо Угорщина розпочне закупівлю цього газу).

Глави урядів Угорщини та Словаччини, Віктор Орбан та Роберт Фіцо (фото: Getty Images)

"Якщо буде транзит, то триматимуться ці режими (Фіцо та Орбана - ред.), які й надалі блокуватимуть нам усі важливі питання і щодо євроінтеграції, і з військової підтримки. Тож ми програватимемо і політично, і економічно. Якщо у Фіцо та Орбана не буде дешевої нафти та газу, то вони дуже скоро втратять владу", – вважає Омельченко.

При цьому він допускає транспортування газу європейським споживачам із третіх країн через Україну за варіантом, про який писало РБК-Україна в березні. Йдеться про бронювання потужностей ГТС. Щомісяця Словаччина, Угорщина чи будь-яка інша країна – покупець газу зможе бронювати потужності для прокачування газу, купленого в Азербайджану чи навіть у РФ. У цьому випадку Україна матиме можливість впливати на будь-які випади політиків цих країн проти України.

"Конкурс на використання потужностей проводиться щомісяця. Ми просто триматимемо їх на гачку. Якщо щось буде не так, то конкурс просто не буде оголошений", - сказав Омельченко в коментарі РБК-Україна.

Один із високопосадовців у розмові "off the record" спрогнозував, що ймовірність продовження транспортування будь-якого газу через Україну до ЄС з 2025 року фактично нульова. І якщо буде політичне рішення його припинити, то виправдати це економічно буде не складно. Це можна буде зробити, насамперед, за рахунок тарифу на транспортування. Його розмір, з урахуванням усіх ризиків, може бути встановлено на рівні, який зробить невигідною операцію купівлі-продажу газу для всіх сторін угоди.

Крім того, питання додаткових постачань газу Словаччина має узгодити із Брюсселем. Але в ЄС не бачать необхідності цього. Більше того, Кадрі Сімсон попередила країни-члени об'єднання про політичну небезпеку нових домовленостей із залученням Росії. "ЄС може жити без цього російського газу. І якщо країни-члени віддадуть перевагу продовженню імпорту російського газу, і вони робитимуть це навіть поза контрактом, або якщо вони захочуть підписати нові угоди щодо нових потужностей, – хочу пояснити, що це не обов'язково. Це політичний вибір, і він небезпечний. І ми маємо пам'ятати, що вартість відносин з Росією вимірюється не лише ціною на газ, а й втраченими в Україні життями", – заявила вона 16 жовтня за підсумками засідання Ради ЄС з енергетичних питань.

Але якщо транзит газу до ЄС скоротиться чи припиниться взагалі, то Україна має бути готовою до підвищення тарифів на транспортування газу всередині країни. Наразі вони на 75% покриваються за рахунок доходів від транзиту. Якщо їх не буде, то тарифи доведеться піднімати у кілька разів. "Тариф доведеться підвищувати – це однозначно. На скільки – залежатиме від того, який обсяг транзиту буде з нового року і чи буде він взагалі", – сказав співрозмовник.

Правда номінально, за оцінкою Макогона, тариф на транспортування зросте не значно. "Зараз транспортування газу у внутрішній системі коштує приблизно 0,2 грн за кубічний метр. За моїми розрахунками, у разі нульового транзиту ця цифра зросте не більше ніж до 0,6 грн за куб", – прогнозує він. За словами Макогона, враховуючи нинішні ціни на газ для комерційних споживачів, загальна ціна постачання газу зросте не більше ніж на 3%, що не є критичним.

Населення це підвищення тарифів не торкнеться, оскільки тариф на транспортування враховано у загальному тарифі на газ, який зараз зафіксований на рівні 7,96 грн за кубометр. Від підвищення тарифу на транспортування зменшаться доходи "Нафтогазу" через збільшення виплат по тарифу ОГТСУ.

Крім того, без транзиту Україна втратить можливість замінювати свій газ для використання взимку у східних регіонах – транзитним. Це збільшить витрати власного газу через необхідність прокачувати його зі сховищ, що знаходяться на заході країни. Але, виходячи з технічних можливостей та запасів газу ГТС, труднощів із цим виникнути не повинно. Уся система вже двічі пройшла тестування такого варіанту, і співрозмовники видання в уряді запевняють, що збоїв у її роботі не повинно бути.