Заморожені мільярди Росії. Що гальмує виплату репарацій Україні

Поки що чекати на суттєві репараційні виплати Україні за рахунок заморожених російських активів особливих підстав немає. У кращому разі Україна зможе отримати цього року лише доходи від цих активів - до 4 млрд доларів. Як триває процес підготовки до виплат компенсацій Україні за шкоду, завдану війною, і які перепони стоять на цьому шляху, розбирався журналіст РБК-Україна Юрій Дощатов.

У матеріалі використано інформацію з відкритих джерел, коментарі заступника міністра юстиції Ірини Мудрої та неофіційну інформацію від джерел РБК-Україна.

Майже половина валютних резервів Росії вже близько двох років заморожена у країнах, які підтримали Україну у війні з Росією. Після повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року, у США, Євросоюзі, Канаді, а потім і у низці інших країн було заблоковано близько 300 млрд доларів суверенних активів країни-агресора. Це не офіційна цифра, яка насправді може бути більшою. З відкритих даних, які проаналізувала одна з фінансових аналітичних груп, випливає, що загальна сума суверенних активів РФ у країнах ЄС, США, Великій Британії, Японії, Канаді, Австралії, Сінгапурі та Швейцарії до введення санкцій могла перевищувати 370 млрд доларів.

Графіка - РБК-Україна

Усі заморожені кошти після конфіскації мають піти на компенсацію збитків України.Таку ідею підтримують партнери України та шукають механізм, яким чином конфіскувати активи та передати їх Україні. У тому, що такий механізм буде знайдено, немає сумнівів навіть у Москві, де, як повідомляє Reuters, вже попрощалися із цими грошима. "У глибині душі всі вже попрощалися з резервами. Звичайно, буде (юридичний процес - ред.). Це свого роду ритуал", - цитує агентство джерело, знайоме з думкою уряду РФ.

Але конфіскувати гроші та розпоряджатися ними не так просто, як заморозити. Для цього потрібна законна процедура, щоб Росія потім не домоглася визнання конфіскації незаконною. Але такої процедури поки що немає, враховуючи, що досі не було прецедентів виплати репарацій країнам до закінчення війни. У питаннях фінансів на першому місці стоять не норми моралі, а норми закону. Тому в усіх країнах, де розміщені кошти чи суверенні облігації РФ, дуже уважно вивчають усі юридичні деталі.

Чому тема репарацій почала активно обговорюватися саме зараз

Тема використання заморожених активів РФ для виплат в Україні почала активно обговорюватися з кінця минулого року. Причому, основні меседжі йшли не від України, а з боку країн-партнерів. Співрозмовники видання зазначають, що ця тема актуалізувалася, коли стало зрозуміло, що фінансова допомога Україні від ЄС та США може затриматись. "Ми бачимо, що ті обсяги коштів, які ми отримували у 2023 році, наразі отримати буде складно. Тому вони (партнери – ред.) хотіли би бачити конфіскацію як механізм заміни цього фінансування. Але як юридично конфіскувати кошти, поки ніхто не знає", - сказав співрозмовник РБК-Україна, знайомий з ходом переговорів з цієї теми.

Основна частина заморожених резервів центробанку Росії перебуває у ЄС, зокрема у Бельгії. В Брюсселі на рахунках Eurociear (один із найбільших депозитаріїв цінних паперів) - 180 млрд євро (близько 190 млрд доларів - ред.). Саме цю цифру називають найчастіше. Щодо коштів, заморожених у США, то фігурують різні дані. У 2022 році замороженими називали суму в 38 млрд доларів, але за останньою інформацією вона значно менша - близько 8 млрд доларів. Щодо Канади, то раніше називалася сума в 16 млрд доларів, але за уточненою інформацією розмір заморожених активів становить 1,3 млрд доларів.

Єврокомісія (фото: Getty Images)

Точні дані щодо заморожених активів не можуть бути офіційно оприлюднені без рішення суду. Щоб дізнатися про реальну картину, потрібно підготувати юридичну базу для конфіскації коштів та виплати репарацій. І вже потім у процесі юридичних процедур стануть відомі фінальні суми заарештованих активів, які можуть сплатити Україні.

Юридична база для виплат репарацій

Досі репарації виплачувались після війни товаром і грошима, причому більшою мірою товаром. Юридичних підстав для виплат може бути декілька.

Перша - міжнародний договір. Наприклад, після Першої світової війни було укладено Версальський мирний договір, за яким Німеччина мала виплачувати країнам Антанти суму, еквівалентну 100 тис. тонн золота. Виплати закінчилися лише 2010 року. Після Другої світової війни та сама Німеччина за Потсдамською угодою виплачувала репарації вже в матеріальній формі - країни-переможці вилучали німецькі товари та обладнання зі своїх секторів окупації. При цьому остаточно ця тема не закрита - так, минула влада Польщі активно просувала тему репарацій, у підрахунках Варшави сума претензій до Німеччини дійшла до 1,3 трильйона євро. Німеччина ж наполягає, що питання репарацій закрите остаточно.

Друга юридична підстава - рішення про репарації може бути прийнято міжнародною організацією, яка має на це право. У випадку з Україною це може бути Генасамблея та Рада безпеки ООН. При цьому згода Росії не знадобиться. Прецедент уже був. Ірак виплачував репарації Кувейту за вторгнення 1990 року через компенсаційну комісію ООН, створену 1991 року як орган, підзвітний Раді безпеки ООН.

При цьому Ірак мав наповнювати компенсаційний фонд часткою доходів від експорту нафти та нафтопродуктів. Було встановлено низку ембарго на імпорт товарів до Іраку та експорту з Іраку. Іноді обмеження переглядалися. Активи Іраку було заморожено в США, але оскільки сума була незначною і Ірак виконував всі умови, арешт був знятий. Такий варіант теоретично можна застосувати зараз і до Росії, сказала заступник міністра юстиції Ірина Мудра.

"У нас міг би бути такий варіант (джерело виплат компенсацій за рахунок встановленого відсотку від доходів від продажу нафти, нафтопродуктів, газу), якби Росія погодилася сама виконувати умови щодо виплат. Цей варіант також озвучується, коли ми обговорюємо джерела наповнення компенсаційного фонду для виплат компенсацій потерпілим та на відновлення країни (під час дискусії з партнерами – ред.). Але основне джерело поки що - заморожені суверенні активи РФ", - зазначила Мудра в коментарі РБК-Україна.

Але з огляду на те, що немає жодного судового органу, який міг би зобов'язати Росію виплачувати репарації, доведеться створити новий юридичний механізм для виплат. Відповідне рішення вже ухвалено Генасамблеєю ООН 14 листопада 2022 року. Резолюцію "Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв'язку з агресією проти України" підтримали 94 країни, 14 були проти та 73 утрималися.

Згідно з цим документом, менш ніж за 8 місяців було створено міжнародний реєстр для збору всієї інформації про завдану Україні та потерпілим шкоду. "З другого кварталу (2024 року – ред.) планується введення реєстру в експлуатацію, так, щоб заявки могли подавати фізичні, юридичні особи та держава, яка потребує репарацій (Україна – ред.)", – зазначила Мудра.

Заступник міністра юстиції України Ірина Мудра (фото: Facebook)

Але в цьому випадку потрібно розрізняти поняття репарація та компенсація. Репарації виплачуються державі, і вже з них сплачують компенсації людям та бізнесу. Тобто реєстр ще не визначає суми компенсаційних виплат – для цього має бути створений окремий орган. Таким органом стане компенсаційна комісія. "Фактично, це буде схоже на ірако-кувейтську компенсаційну комісію. Тільки в тому випадку було рішення Ради безпеки ООН, а в нашому випадку, через те, що РФ застосує право вето (у 2023 році РФ застосувала 35 разів право вето щодо 35 внесених в Радбез резолюцій по Україні), замість такого рішення буде міжнародна багатостороння угода, над якою зараз йде робота", - сказала Мудра.

Ця угода має бути підписана якомога більшою кількістю країн. "Це мають бути країни G7, усі країни, які проголосували за резолюцію ООН та де знаходяться активи РФ. Для легітимності інструменту, оскільки створюється новий квазісудовий орган, має бути широка підтримка. Потрібно зібрати країни Азії, Латинської Америки, Африки", - зазначила заступник міністра юстиції. Після цього договір має бути ратифікований парламентами країн-підписантів. І лише потім компенсаційна комісія зможе на підставі реєстру визначати суми для виплат, джерелом яких стануть російські активи.

Таким чином, очікувати на швидке вирішення питання не варто. "За моїми прогнозами, комісія має бути створена протягом року плюс якийсь час на ратифікацію договору", - зазначила Мудра.

Вона не виключила, що у разі, якщо РФ погодиться добровільно наповнювати фонд для виплат, як свого часу робив Ірак, частина її активів може бути розморожена. В іншому випадку передача заблокованих коштів вважатиметься авансовим платежем для виконання обов'язків щодо виконання рішення компенсаційної комісії.

Наразі йде робота зі збору інформації для підготовки міжнародної угоди та адаптація законодавства країн для запуску репараційного процесу. Якщо хтось із країн буде не готовий до конфіскації, то можлива інша опція - до фонду надходять гроші цієї країни (можна випустити і фінансові інструменти, бонди, які викупить ця країна) під гарантії активів, що заморожені в її юрисдикції. "По суті такий варіант полягає в тому, що країна фінансує борг Росії, а потім зможе стягувати з неї за рахунок заморожених коштів", - зазначила Мудра.

Генеральна асамблея ООН (фото: Getty Images)

Законодавчі рішення на рівні країн

Для передачі російських грошей Україні є ще один варіант, і його почали реалізовувати в США. Там розглядаються два законопроекти, які дають повноваження президенту конфіскувати активи виключно своїм рішенням. "Вони (США - ред.) розглядають застосування "контрзаходів", коли держава може відійти від зобов'язання захищати суверенні активи у разі, якщо їх власник грубо порушив міжнародне право", - зазначила Мудра.

Якщо такі норми буде прийнято, то імунітет із заморожених активів буде знято і кошти можуть бути спрямовані Україні.

Один із законопроектів ("Закон про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців" (REPO) 23 січня вже схвалено комітетом Сенату з міжнародних відносин. Але його ще має ухвалити повний склад Сенату та Палати представників, після чого закон направлять на підпис президенту США.

У Канаді вже ухвалено закон, який дозволяє передавати Україні заморожені активи РФ, але лише після рішення суду. І зараз планують скасувати норму цього закону про необхідність наявності рішення суду. Практично в результаті умови конфіскації російських активів у США та Канаді стануть схожими. Якщо подібні зміни в законодавстві проведуть і інші країни, насамперед члени ЄС, це прискорить процес виплати репарацій. За інформацією РБК-Україна, українська сторона має намір провести переговори з ЄС щодо цього питання.

Рішення про можливість передачі Україні заморожених російських активів уже ухвалила Естонія. Але там немає заморожених коштів РФ. Скоріше рішення Таллінна варто розцінювати як жест підтримки та солідарності з Україною.

Надходження від репарацій будуть йти до держбюджету і вже звідти розподілятимуться залежно від потреб. Вони можуть бути спрямовані не лише на виплати компенсацій, а й на погашення держборгу – рішення буде за урядом.

Альтернатива репараціям та відсотки від російських активів

Поки явних підстав очікувати, що отримувати репарації ми зможемо незабаром, немає. У Євросоюзі існують побоювання, що конфіскація російських активів викличе дії у відповідь з боку РФ. Але якщо навіть виплати почнуться в поточному році, то на початковому етапі сума буде не такою великою - близько 9 млрд євро в кращому випадку, враховуючи США та Канаду.

Водночас уже другий місяць бюджет України не отримує запланованого фінансування від ЄС та США. Така ситуація вимагає пошуку альтернативних та додаткових можливостей для залучення коштів, причому якнайшвидше.

Альтернативним варіантом виплати репарацій теоретично може стати випуск "репараційних облігацій". Ця ідея обговорювалася в рамках нещодавнього економічного форуму у Давосі. Суть її в тому, що Україна випускає облігації під заставу заморожених активів РФ. Такі облігації зможуть придбати США, уряди країн ЄС та інших союзників України. Повернення коштів може бути лише після отримання Києвом репарацій. Але такий механізм важко назвати ідеальним.

Володимир Зеленський і Урсула фон дер Ляйєн в Давосі (фото: Getty Images)

По-перше, поки що жодна країна не заявила про готовність купувати такі папери. А приватні інвестори навряд чи зацікавляться пропозицією, оскільки є ризики неповернення коштів. Не зрозуміло, наскільки затягнеться процес виплат за репараціями та за рахунок чого Україна обслуговуватиме та розраховуватиметься за боргами.

По-друге, додатковий випуск облігацій суттєво збільшить розмір зовнішнього держборгу України, який і так вже перевищив 50% ВВП.

По-третє, виплачувати відсотки за облігаціями пропонується за рахунок прибутків від заморожених активів. Питання про їхню виплату Україні теж поки що не вирішено остаточно. До того ж це взагалі виглядає дивно. Виходить, що Україна доходи від росактивів, отримані до бюджету як компенсація, має пустити на витрати з обслуговування облігацій. За інформацією РБК-Україна, поки що ідея репараційних облігацій не знайшла підтримки в уряді України.

Але є ще один інструмент, який дозволить забезпечити фінансування України, якщо репараційні виплати не розпочнуться. І це буде додатковим джерелом коштів. Наразі активи РФ фактично заблоковані, але на них нараховуються відсотки. Прибуток Euroclear від заморожених активів за даними на вересень минулого року склав 3 млрд доларів. За підсумками 2023 року сума може збільшитись до 4 млрд. Ці гроші теоретично також можуть бути передані Україні. Але для практичних кроків потрібне рішення країн-членів ЄС. Поки що це питання обговорюється, але рішення, як кажуть, ще "не на столі".

За інформацією співрозмовника видання, ще один варіант, який обговорюється, - акумулювання прибутку від грошей, одержаних від погашення цінних паперів, на окремих рахунках та можливість отримання з цих коштів додаткових доходів, які потім можуть бути передані Україні. Але це викликає питання у юристів – чи може Euroclear розпоряджатися прибутком від заморожених коштів. Їхні думки розділилися, повідомив виданню співрозмовник, знайомий з обговоренням питання в ЄС. З одного боку, прибуток можна вважати несподіваним, тому розраховувати на нього Росія не має підстав. Тобто поводитися з цими грошима Euroclear може на власний розсуд. З іншого - оскільки РФ не може користуватися активами, а хтось ними користується, то прибуток або його частина таки має йти РФ. За словами співрозмовника, це питання поки що не вирішене.

Щоправда, є ще один варіант використання російських резервів – запровадження податку на доходи від заморожених активів. Політична підтримка такого рішення в ЄС вже є. Предметно ця тема обговорюватиметься в ЄС найближчим часом. За позитивного рішення Україна зможе розраховувати на якісь додаткові надходження. Хоча в пріоритеті, звичайно, залишаються виплати саме заморожених коштів, а не відсотків за ними, зазначило РБК-Україна джерело в уряді. Виплати відсотків будуть неспівставні з потребами України у зовнішньому фінансуванні. І обійтися без регулярних траншів фінансової допомоги від ЄС та США у запланованих обсягах Україна не зможе.