Україна знову атакувала російські нафтопереробні заводи (НПЗ) за сотні кілометрів від кордону. Виходячи з динаміки, удари вже можна назвати систематичними, а цього тижня, за деякими оцінками, вони могли вивести з ладу понад 10% потужностей РФ. Про те, чому дрони-камікадзе б'ють по нафтопереробці та чи вплине це на перебіг російсько-української війни, – у матеріалі РБК-Україна.
При підготовці матеріалу використовувалися: публікації Reuters, Bloomberg, українського порталу Defense Express, Фонду Карнегі за міжнародний мир, дані російських Telegram-пабліків, коментарі експертів Владислава Селезньова та Геннадія Рябцева.
Зміст
Цього тижня Україна атакувала кілька НПЗ. За словами співрозмовника видання у Силах оборони, у рамках низки спецоперацій, розпочатих СБУ.
"Ми системно реалізуємо детально прораховану стратегію щодо зменшення економічного потенціалу РФ. Наше завдання – позбавити ворога ресурсів та зменшити потік нафтових грошей та палива, які РФ спрямовує безпосередньо на війну, на вбивства наших громадян", – зазначив він.
Карта найбільших російських НПЗ (інфографіка РБК-Україна)
Йдеться про атаки на заводи в Рязані, Нижегородській та Ленінградській областях, які входять до топ-5 підприємств російської нафтопереробки. Однак останніми днями і тижнями українські дрони били не лише по них.
Рязанський НПЗ ("Роснефть"), як писали Telegram-пабліки, атакували не менше трьох безпілотників, в результаті виникла пожежа. За даними Reuters, довелося зупинити дві установки переробки нафти - АВТ-6 (47,5% загальної потужності) і АВТ-4 (23,4% загальної потужності). За розрахунками, на період ремонту сукупно можуть простоювати до 70% потужностей.
Завод переробляє близько 12,7 млн тонн нафти на рік, на нього припадає 5,8% російської переробки. Зазначимо, від українського кордону до Рязані по прямій близько 450 км.
"Киришинефтеоргсинтез" (КИНЕФ) контролюється компанією "Сургутнефтегаз", є другим найбільшим російським НПЗ. Переробляє близько 17,7 млн тонн нафти на рік або 6,4% від загального обсягу.
За даними галузевих джерел Reuters, тут виробляється 5,3% російського бензину, 7,6% дизельного палива, 16,3% мазуту та 3,4% авіаційного палива. Місто Кіріши знаходиться за 800 км від України. Підтвердженої інформації про ураження немає.
Четвертий за величиною – НПЗ НОРСИ ("Лукойл") – переробляє близько 15,8 млн тонн нафти на рік або 5,8% від загального обсягу. Ударом БПЛА пошкодило головну установку з переробки сирої нафти АВТ-6, а це означає, що зупинено щонайменше половину виробничих потужностей, зазначає Reuters.
Минулого року цей завод виробив 11% російського бензину, 6,4% дизпалива, 5,6% мазуту та 7,4% авіаційного палива. Джерела РБК-Україна у Силах оборони повідомили, що атаку організувало Головне управління розвідки (ГУР) Міноборони. Місто Кстово знаходиться за 800 км від України.
У середу через атаку безпілотників зупинився Новошахтинський завод нафтопродуктів. Як заявила місцева влада, на його територію впали уламки БПЛА. Представник української розвідки Андрій Юсов повідомив, що на цьому підприємстві "сталася низка подій", пов'язаних із військовими об'єктами країни-агресора. А також пояснив, чому взагалі треба бити по НПЗ.
"Незважаючи на те, що йдеться про нібито Новошахтинський НПЗ, це військовий об'єкт, який використовується для постачання та забезпечення окупаційного угруповання в Україні", – зазначив він.
Новошахтинський НПЗ після одного з ударів (фото росЗМІ)
Новошахтинський завод розташований практично біля кордону з окупованою Луганською областю, від нього до лінії фронту близько 150 км. Його можна назвати "піонером" атак на подібні об'єкти. Вперше безпілотники вдарили по ньому ще у червні 2022 року. З того часу українські сили як мінімум ще атакували Ільський, Афіпський і Туапсинський у Краснодарському краї, а також НПЗ у Ярославлі та Волгограді.
Оскільки звідти йдуть паливно-мастильні матеріали для техніки на фронті, очевидно, це законні цілі. Проте експерт, колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов сумнівається у доцільності ударів і вважає, що "бавовна" на заводах суттєво не вплине на перебіг російсько-української війни.
"Це потужно підсвічується в медіа, але щодо ефективності, як на мене, треба в першу чергу руйнувати ворожий військовий потенціал. Звичайно, рішення ухвалюються військовим керівництвом, ті результати, які у нас є, досить масштабні. Послаблення складових, які забезпечують бойову міць російської армії, – це чудова новина, хоча навіть якщо зруйнувати 12% нафтопереробки (цифри з публікації Bloomberg, про які нижче, – ред.) ворожі літаки не почнуть менше літати. Мають бути пріоритетніші цілі для наших дронів-камікадзе", – сказав він у коментарі РБК-Україна.
Для ударів по заводах у глибокому російському тилу використовуються далекобійні безпілотники. Про те, які саме, даних небагато. Влітку, наприклад, повідомлялося, що Москву атакували дрони "Бобер". Їх ще називають українськими аналогами "шахедів". Передбачається, що вони здатні пролетіти понад 1000 км.
Щодо ударів по НПЗ, то, як пишуть російські пабліки, в атаці на Рязанський завод нібито брав участь далекобійний дрон-камікадзе "Лютий". Раніше його помітили під час ударів по авіазаводу в Таганрозі та металургійному комбінату в Липецьку.
Ця українська розробка досі оповита таємницею. На сьогодні відомі два параметри - дальність польоту до 1000 км і маса бойової частини 75 кг. Зовні "Лютий" нагадує Bayraktar TB2, проте, судячи з розміру двигуна, дрон значно менший. Не виключено, що це проміжний варіант між "байрактаром" та PD-2 від UkrSpecSystems.
Модель українського безпілотника "Лютий" (фото facebook.com_anna.gvozdiar)
Вперше його показали у листопаді 2023 року у вигляді моделі. Тоді заступниця міністра стратегічних галузей промисловості Ганна Гвоздяр опублікувала фото макета із написом "Лютий", номером 02 та українським гербом, стилізованим під птаха.
Спочатку заявлялося, що "Лютий" буде багатоцільовою платформою. Чи була ця характеристика реалізована у результаті, чи БПЛА залишаються одноразовими камікадзе, невідомо, зазначає український портал Defense Express.
Президент Володимир Зеленський задоволений результатами. Днями він заявив, що отримав звіти про застосування дронів українського виробництва від Збройних сил, ГУР та СБУ.
"Думаю, всі бачать, що наші дрони працюють. І працюють далекобійно. Наша далекобійність – це реальне наближення безпеки для всіх", – наголосив він.
Чим далі можуть літати українські безпілотники, тим краще, каже Владислав Селезньов. Проте вказує на закономірність: чим далекобійніший БПЛА, тим більше потрібно палива, тим менше у нього бойова частина і, відповідно, менша руйнівна сила.
"Дальнобійні дрони досить великі за розмірами, а, отже, можуть бути відносно легкою ціллю для ворожих ППО. Можливо, краще використовувати безпілотники меншої дальності, але в більшій кількості. Виробництво далекобійних БПЛА вимагає чималих коштів, думаю, доцільніше задіяти інші дрони або спрямувати гроші на ракетобудування, тому що ракети середньої дальності, мені здається, будуть більш. раціональним підходом у частині ударів по ворожому потенціалу. Ракети складніше збивати і при масовому виробництві можуть виявитися дешевшими", – додав експерт.
Удари по російській переробці спричинили зростання світових цін на нафту. Як зазначає Reuters, надвечір 14 березня ф'ючерси на марку Brent вперше з листопада перевищили позначку 85 доларів за барель. Таким чином ринок реагує на "зростаючі геополітичні загрози" у зв'язку з атаками українських дронів.
Проблеми російської нафтопереробки висвітлюються із січня. Тоді повідомлялося про велику несправність на НПЗ у Кстові під Нижнім Новгородом, атаку на нафтовий термінал "Усть-Луга" на Балтиці та завод у Туапсе. Логічно, що постало питання, чи здатне все це похитнути Росію. Не лише з погляду, що вона приблизно третину своєї нафти експортує у вигляді нафтопродуктів. А з тієї позиції, що НПЗ важливі для економіки загалом і для ведення війни зокрема. Адже машини, танки та літаки треба заправляти не сирою нафтою, а бензином, дизпаливом та керосином.
Два атаковані у січні заводи працювали на експорт і не відіграавали великої ролі на внутрішньому ринку. Але набагато важливіше, що якщо українські дрони б'ють на тисячу кілометрів, то потенційно під удар можуть потрапити 18 НПЗ у європейській частині Росії із сумарною потужністю 170 млн тонн на рік. А це більше половини загального обсягу, писав науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Сергій Вакуленко.
Зазначимо, загалом в РФ понад 30 великих заводів та ще 80 міні-НПЗ. Частина з них, зокрема гігант нафтопереробки в Омську, знаходиться за межами досяжності БПЛА. Принаймні поки що. Але навіть якщо Україна дістане до всіх заводів на європейській частині, безглуздо сподіватися, що економіка агресора розвалиться.
Пожежні на території НПЗ у Кстові після атаки 13 березня (фото росЗМІ)
"Здається, ніби люди не розуміють, наскільки це складна задача. Реалізувати її майже неможливо, розповідати про те, що прилетять добрі дрони і зруйнують величезну кількість НПЗ, - це по-дитячому смішно. Багато хто думає, що варто змахнути чарівною паличкою, і російська економіка розвалиться. Не розвалиться. Не знаю, скільки ще десятків таких влучань потрібно. А на кожен десяток будуть по 100 дронів, які не долетять до цілі, якщо не більше", – пояснює директор спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.
Лютнева хвиля атак, за даними Bloomberg, торкнулася майже п'ятої частини російських потужностей, які відновилися до березня. Проте удар був відчутним, і з 1-го числа Росія запровадила шестимісячне ембарго на експорт бензину для стабілізації внутрішніх цін. Березневі атаки на заводи в Рязані, Кстові та Новошахтинську, за оцінкою видання, могли торкнутися щонайменше 12% потужностей. Але це не означає, що торкнулися.
На думку Рябцева, така оцінка була б об'єктивною, якби дрони повністю зруйнували установки на перерахованих вище НПЗ.
"Але вони не зруйновані. Підтверджено одне влучання в установку переробки сирої нафти в Кстові. Є ще підозра, що приблизно в таку ж влучили в Рязані", – зазначив він.
Якщо підтвердиться щодо Рязанського НПЗ, то сумарно обидві установки переробляють приблизно 12 млн тонн на рік. Сукупний обсяг виробництва нафтопродуктів у Росії – 280 млн тонн. Відповідно, йдеться про можливу втрату менше 5% потужностей.
"І це в тому випадку, якщо росіяни до кінця року не зможуть відновити роботу установок і якщо не наростять виробництво на інших заводах. Ще раніше було влучання в установку каталітичного крекінгу на Волгоградському НПЗ, щось прилетіло на Туапсинський, на мою думку, в установку електрознесолення. Але це не означає, що заводи виведені з ладу", – сказав Рябцев.
З іншого боку, установки переробки нафти зазвичай коштують близько 100 млн доларів. За його словами, росіяни найближчим часом не зможуть відновити роботу атакованих НПЗ у повному обсязі, оскільки обладнання не виготовляється. у Російській Федерації, і його необхідно закуповувати. Із цим буде проблема, бо є заборона на продаж обладнання в РФ. Через ті ж санкції ремонт може тривати кілька місяців.
Теоретично удари по російських НПЗ можуть призвести до скорочення потужностей з виробництва палива для танків та прибутків для фінансування війни (можливо, на мільярди доларів). Оцінювати, як на це вплинуть безпілотники, зарано. Хоча б тому, що, ймовірно, атаки лише посилюватимуться.
"Удари певною мірою скорочують доходи російського бюджету, зокрема, його військової складової. Але я вважаю, що нашим спецслужбам та іншим операторам далекобійних дронів-камікадзе варто більше орієнтуватися на ворожі аеродроми. Набагато важливіше перетворити на купу металобрухту літаки, які скидають ракети і кориговані бомби", – каже Владислав Селезньов.
За його словами, йому близька позиція австрійського військового аналітика Тома Купера. Той сумнівається у цінності ударів по нафтопереробних заводах у той час, коли російська авіація запускає по Силах оборони сотню плануючих бомб на день. Звичайно, українці не можуть діяти як США у Перській затоці, спочатку знищивши командні вузли та вороже ППО, а потім переключившись на сухопутні сили Іраку. Проте атаки на НПЗ показують, що є засоби для ударів по авіабазах навколо України, на яких "красивими рядами" розміщено Су-24, Су-30, Су-34 та Су-35, написав він в одному з оглядів.
Пожежа на терміналі в Усть-Лузі після прильоту безпілотника у січні (фото росЗМІ)
Селезньов сумнівається й у тому, що атаки на НПЗ підірвуть російську військову логістику.
"Може бути відкладений вплив. Проте Росія має можливість змінювати напрями логістичного забезпечення. Як показав досвід, ураження заводів на Чорноморському узбережжі не припинило постачання пального для танків на півдні Донецької та Запорізької областей. Думаю, навіть руйнація більшої частини НПЗ у європейській частині Російської Федерації не залишить її армію без палива", – наголосив Селезньов.
Водночас нальоти на тилові об'єкти порушують питання їхньої захищеності. Російські пабліки напередодні повідомили про перекидання дивізіонів ППО з фронту для прикриття підприємств нафтопереробки.
"Здається, тут працює чиста ІПСО (інформаційно-психологічна спецоперація, – ред.), тому що жодного підтвердження немає. Навряд чи противник зніматиме протиповітряну оборону з фронту. Не треба вважати, що російські генерали дурні. Вони абсолютно раціональні та використовують системи ППО, щоб насамперед прикрити військові об'єкти", – додав експерт.
Зазначимо, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко висловив схожу думку у коментарі РБК-Україна. За його словами, систематична "бавовна" на російських НПЗ зовсім не означає, що зенітно-ракетні комплекси почнуть перекидати з фронту.
Детальніше про це читайте у матеріалі "Під носом у Кремля. Як атаки дронів та прорив кордону переносять війну на територію РФ".
***
Судячи з усього, атаки безпілотників створюють незручності для російської нафтопереробки, але не значні труднощі. Пожежі на НПЗ можуть мати пропагандистський ефект, радувати українців, хоча казати про серйозні збитки поки не доводиться. Чогось подібного Москва намагалася досягти взимку 2022-2023 років, атакуючи нашу енергетику. Спочатку були великі проблеми, згодом Україна адаптувалася, наростила ППО, і друга зима повномасштабної війни пройшла без блекаутів. Можливо, настала черга Росії пройти перевірку на міцність.