Минулого тижня президент України Володимир Зеленський запропонував Верховній Раді ратифікувати Римський статут. Сьогодні комітет із зовнішньої політики схвалив законопроект, голосування очікується 21 серпня.
Про те, що таке Римський статут, чому ратифікацію відкладали та чому зважилися на третій рік повномасштабної війни з Росією, - у матеріалі РБК-Україна.
Зміст
Римський статут - це міжнародний договір, який став основою для створення Міжнародного кримінального суду (МКС) зі штаб-квартирою в Гаазі, Нідерланди. Прийнятий на дипломатичній конференції в Римі 17 липня 1998 року і набув чинності 1 липня 2002 року.
Статут визначає чіткий перелік злочинів, які міжнародний суд може розслідувати - це воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид та злочини агресії.
На сьогодні його підписали 137 країн, 124 з яких ратифікували. Ці держави стали учасниками МКС, а злочини, скоєні їхніми громадянами або на їхній території, підсудні йому за фактом ратифікації статуту або на підставі визнання юрисдикції (як зараз у випадку України).
Деякі країни негативно ставляться до ідеї Міжнародного кримінального суду. На їхню думку, МКС обмежує суверенітет держави та має невизначену широку компетенцію. Такої думки, наприклад, дотримуються США, Китай, Індія, Ізраїль та Іран.
Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року, але не ратифікувала його. А президент Леонід Кучма подавав звернення до Конституційного суду із проханням визнати його неконституційним.
Відповідно до висновку КСУ від 11 липня 2001 року, статут не відповідав Конституції щодо положень преамбули та ст. 1, згідно з якими Міжнародний кримінальний суд доповнює національні органи кримінальної юстиції. Тобто фактично доповнює українську судову систему, що не передбачено Конституцією. Інакше кажучи, такого суду немає у переліку судових органів України.
Це юридичне рішення відклало повноцінне приєднання до Міжнародного кримінального суду. Питання ратифікації статуту загострилося у 2014 році, коли російські війська вторглися в Україну, окупували Крим та розпочали збройний конфлікт на Донбасі.
Однак тоді влада замість ратифікації звернулася до МКС із окремими заявами про визнання його юрисдикції. Перша стосувалася подій Революції гідності, друга - російської агресії з 20 лютого 2014 року.
Вивчення цих заяв тривало до березня 2022 року, коли прокурор МКС оголосив початок офіційного розслідування. З того часу було видано ордери на арешт шістьох підозрюваних, у тому числі російського диктатора Володимира Путіна, начальника генштабу Валерія Герасимова і вже колишнього міністра оборони Сергія Шойгу.
Однак повноцінно брати участь у роботі Міжнародного кримінального суду Україна не поспішала. І зайнялася питанням ратифікації Римського статуту лише зараз.
Законопроект про ратифікацію Римського статуту складається із чотирьох частин.
Зокрема, ст. 1 передбачає ратифікацію із застереженням, що Україна не визнає юрисдикцію МКС протягом 7 років щодо своїх громадян (щодо воєнних злочинів).
Ст. 2 підтверджує визнання юрисдикції щодо злочинів проти людяності, геноциду та воєнних злочинів з 21 листопада 2013 року. Ст. 3 встановлює, що закон набирає чинності одночасно зі змінами до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів у зв'язку з ратифікацією Римського статуту (проект також внесений до парламенту).
Ст. 4 містить доручення Міністерству закордонних справ при депонуванні ратифікаційної грамоти повідомити депозитарію Римського статуту про зміст ст. 2.
На думку юристки компанії "Нота-Груп" Катерини Музичук, українська влада прискорюється у зв'язку з процесом вступу України до Європейського Союзу.
"Ми поступово виконуємо вимоги, які перед нами поставили партнери. І ратифікація Римського статуту є одним із таких кроків", - розповіла вона РБК-Україна.
Дійсно, як йдеться у пояснювальній записці до законопроекту, статут підлягає ратифікації країнами-підписантами, і ця умова також закладена у ст. 8 Угоди про асоціацію. Крім того, зміни до Конституції від 30 червня 2019 року передбачають, що Україна може визнати юрисдикцію МКС за умов, визначених Римським статутом.
Заступник голови Офісу президента Ірина Мудра називала ще кілька причин. За її словами, за повноцінною участю України в роботі МКС послідує більш ефективне притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців.
"Наша участь у роботі МКС дозволить посилити розгляд поточних справ, відкрити нові та забезпечити справедливе покарання всім російським злочинцям", - написала вона у Facebook.
Також українська сторона зможе формувати політику суду, висувати свого кандидата на посаду судді, затверджувати розподіл бюджету на належне розслідування російських злочинів, брати участь у виборах суддів тощо. Також ратифікація статуту - один із пунктів угод про безпеку з Нідерландами та Німеччиною. Тобто Україна отримує допомогу в обмін на реформи та гармонізацію свого законодавства із європейським.
Ще одна причина - участь у МКС спростить доступ українцям до спеціального Цільового фонду для постраждалих та підвищить шанси на отримання компенсацій.
"Для нас у цьому питанні пріоритет №1 - співпрацювати з міжнародним судом для покарання російських воєнних злочинців. Думаю, тому ми і йдемо до остаточної ратифікації статуту. Щоб стати повноправним учасником коаліції МКС", - вважає голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Ратифікація Римського статуту відкладалася через позицію українських політиків. Навіть після повномасштабного вторгнення Росії в Офісі президента називали ратифікацію неактуальною, посилаючись на те, що Москва може "заспамити" МКС позовами про нібито українські воєнні злочини.
А у червні 2022-го міністр юстиції Денис Малюська казав про проблеми у комунікації, через що в українських військових сформувалося хибна думка "про документ, яку неможливо змінити в умовах воєнного стану.
"Довгий час була дивна комунікаційна кампанія, яка нібито "б'є по українських військових, добровольцях", яких "почнуть заарештовувати за кордоном". Все це - інформація недостовірна, хибна. Частину такої інформаційної кампанії проводять ті, хто насправді не розбирається, що таке Римський статут, а частину - можливо, якимось чином росіяни", - наголошував він.
У період гібридної локальної війни на Донбасі з 2014 по 2022 роки, в якій Росія формально не брала участі, ризиків від ратифікації статуту було набагато більше, ніж вигод. Нині ж в рамках повномасштабних бойових дій РФ є прямим агресором та стороною війни, пояснює Фесенко.
На його думку, ключовим чинником могла стати реальна позиція МКС, який видав ордери на арешт Путіна, Шойгу та Герасимова.
"Це показало, що суд може займати активну і рішучу позицію щодо російських воєнних злочинів, причому щодо вищих посадових осіб Росії, відповідальних за війну. Можливо, цей фактор і став для нас вирішальним як мінімум за останній час", - зазначив співрозмовник.
Повноцінне приєднання України до Міжнародного кримінального суду не означає, що виникне ризик притягнення українських військових та громадян до відповідальності, пояснювала Ірина Мудра.
По-перше, Україна визнала юрисдикцію суду у 2013 році, а Офіс прокурора МКС розпочав розслідування, охоплюючи будь-які звинувачення у воєнних злочинах, злочинах проти людяності чи геноциді, що скоюються на будь-якій частині території України, будь-якою особою без обмежень щодо громадянства.
По-друге, відповідно до фундаментального принципу роботи МКС, українські громадяни можуть постати перед цим судом лише в тому випадку, якщо національні суди не можуть або не бажають притягувати до відповідальності за міжнародні злочини.
"Але найважливішим є те, що Україна ратифікує Римський статут із заявою за ст.124 Римського статуту, згідно з якою МКС не матиме юрисдикції за ст. 8 (воєнні злочини) щодо громадян України протягом 7 років після ратифікації", - наголосила Мудра. .
Останній пункт - це фактично запобіжник. У разі виникнення претензій з боку суду сім років діятиме правова норма, за якою МКС не судитиме українців. Як вважає політолог Володимир Фесенко, це має зняти проблему як мінімум на час війни з РФ та, можливо, на період після її завершення.
Юристка Катерина Музичук загалом погоджується з такою точкою зору.
"Думаю, цифра у 7 років якось пов'язана з термінами, на які розраховує наша законодавча влада з приводу закінчення війни. Можливо, ще й з термінами давності притягнення до відповідальності, але, швидше за все, безпосередньо прив'язана до війни", - зазначила вона.
За її словами, "запобіжник" необхідний, щоб не викликати великого резонансу, захистити військових та попередити надмірну критику. Проте ризики все одно залишаються. У тому числі той факт, що додається новий орган судової влади, який не передбачений законодавством.
"Це несе певні ризики щодо імплементації норм і того, як це працюватиме надалі. Але, звичайно, про плюси говорити набагато легше. Насамперед про можливість пошуку та видачі російських воєнних злочинців на території країн-учасниць МКС", - сказала Музичук.
Сьогодні на засіданні комітету із зовнішньої політики виступали міністр юстиції та представник Офісу генпрокурора, які розвінчали всі міфи та стереотипи про Римський статут. За словами голови комітету Олександра Мережка, ратифікація мінімально вплине на українських військових. Законопроект винесуть на голосування завтра, 21 серпня.
При підготовці тексту використовувалися: дані з відкритих джерел, Facebook-сторінки заступника голови Офісу президента Ірини Мудрої, заяви міністра юстиції Дениса Малюськи, законопроект про ратифікацію Римського статуту та супровідні документи, текст висновку Конституційного суду України від 11 липня 2001 року, коментарі політолога Володимира Фесенка та юристки Катерини Музичук.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.