Захист права власності українців пропонують удосконалити: що може змінитись

Зміст

• Що пропонує змінити законопроект
• Для чого потрібні такі законодавчі зміни
• Чи зміниться щось для громадян і юристів
• Основне про проект закону

Що пропонує змінити законопроект

Згідно з чинними нормами Цивільного кодексу України (ЦКУ), держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Навіть якщо людина лише передбачає можливість порушення свого права власності іншою особою, вона може звернутись до суду - з вимогою заборонити такі потенційні дії або запобігти їхньому вчиненню.

Крім того, українці, права яких було порушено, мають право на відшкодування завданої їм майнової та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 387 ЦКУ, якщо хтось незаконно заволодів вашим майном, ви (як законний власник), маєте право витребувати його назад. Для цього потрібно подати так званий віндикаційний позов - вимогу про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння.

Такий позов подається:

• власником або титульним володільцем - з вимогою про повернення речі
• стосовно індивідуально визначених речей - які незаконно перебувають у володінні іншої особи (відповідача)

Якщо ж майно перебуває у вашій власності, але інша особа своєю протиправною поведінкою створює перешкоди нормальному користуванню чи розпорядженню ним, можна скористатись статтею 391 ЦКУ - подати негаторний позов, який має на меті усунення наявних перешкод для користування (розпорядження) людиною власним майном.

Тобто власник, який звертається до суду за захистом, зберігає майно у своєму
володінні та вимагає від відповідача припинити будь-які протиправні дії (щодо свого майна).

У пояснювальній записці до проекту закону №11502 наголошується, що визначальним критерієм розмежування цих двох вимог (позовів) є наявність або відсутність в особи володіння майном на момент звернення до суду.

Натомість документ має на меті вдосконалити розмежування віндикаційних та негаторних вимог і закріпити відмінності між ними у ЦКУ.

Виходячи з цього, законопроект пропонує доповнити статті 387 та 391 Цивільного кодексу уточнюючими ознаками щодо віндикаційних та негаторних вимог.

Статтю 387 пропонується викласти у такій редакції:

1. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа ним. Метою такої вимоги є повернення об'єкта права власності у володіння власника.

2. Така вимога подається стосовно індивідуально визначеної речі, яка знаходиться у чужому володінні незаконно.

Статтю 391 пропонується викласти у такій редакції:

1. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

2. Така вимога подається стосовно майна, яке знаходиться у власника (володільця) у випадку, якщо інша особа заважає користуванню або розпорядженню цією річчю та відсутні правові підстави для створених перешкод.

Для чого потрібні такі законодавчі зміни

У коментарі РБК-Україна адвокат АБ "Романа Сацика" Вікторія Онишко наголосила, що будь-яке уточнення норм закону, що вноситься законодавцем, однозначно:

• спростить використання норм матеріального права на практиці
• дозволить без вагань визначити спосіб захисту при поданні позову до суду

"У цьому випадку законодавцем пропонується уточнення норм закону, яке полегшує його трактування та застосування", - додала вона.

Експерт нагадала, що в основі розмежування віндикаційного та негаторного позову лежить критерій володіння: якщо порушено правомочність володіння, застосовується віндикаційний позов.

"Отже, власник нерухомого майна перестає бути володільцем цього майна лише в разі припинення державної реєстрації його права власності та перереєстрації цього права за іншою особою", - додала вона.

Якщо ж створюються перешкоди в користуванні, застосовується негаторний позов.

За словами Онишко, варто звернути увагу на особливості віндикаційного та негаторного позовів та визначальні критерії для їх розмежування:

• відсутність або наявність у позивача володіння майном
• відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння
• особа, до якої перейшло право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння

"Принцип реєстраційного підтвердження полягає в тому, що особа, яка зареєструвала право власності на обяєкт нерухомості, набуває щодо нього всі повноваження власника, визначені в ч. 1 ст. 317 ЦКУ, зокрема набуває й право володіння", - розповіла адвокат.

Водночас як приклад вона навела справу №522/1029/18 від 18 грудня 2019 року, коли Велика Палата Верховного суду постановила, що одночасне пред'явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) і про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов) є неможливим.

"Віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними. При цьому одна з умов застосування як віндикаційного, так і негаторного позову - відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов'язально-правових способів", - зазначила юрист.

Чи зміниться щось для громадян і юристів

За словами Онишко, за умови схвалення законопроекту та набуття ним чинності, кардинальних змін для громадян або юристів не відбудеться.

"Адже цілями та завданнями прийняття законопроекту є удосконалення розмежування віндикаційних та негаторних вимог, гарантованих Цивільним кодексом України", - уточнила вона.

Водночас адвокат наголосила, що для громадян такі зміни є плюсом.

"Оскільки самостійно шукаючи нормативне регулювання при намірі захисту свого порушеного права, зміст норм, що зазнають змін, стає більш чітким та зрозумілим", - пояснила вона.

Для практикуючих юристів, на думку Онишко, внесення відповідних уточнень в норми ЦКУ є також корисним.

"Позаяк норми закону набувають конкретики та полегшують правозастосування. Наприклад, тепер додана ч. 2 ст. 391 ЦК України містить застереження "…якщо інша особа заважає користуванню або розпорядженню цією річчю та відсутні правові підстави для створених перешкод". Отже, готуючи позов в такому випадку, особливу увагу треба звернути на дійсну відсутність правових підстав для створених перешкод у користуванні річчю тощо", - підсумувала експерт.

Основне про проект закону

Проект закону №11502 про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо уточнення віндикаційних та негаторних вимог було зареєстровано у Верховній Раді 19 серпня 2024 року.

Ініціатором законопроекту виступив народний депутат Олександр Юрченко (член депутатської групи "Відновлення України").

Головним комітетом ВРУ з цього питання став комітет з питань правової політики під керівництвом Дениса Маслова.

Проект закону №11502 (скриншот: itd.rada.gov.ua/billInfo)

21 серпня документ було надано для ознайомлення народним депутатам.

У прикінцевих положеннях уточнюється, що закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (за умови схвалення Верховною Радою та підписання президентом).