ua en ru

"Захист конституційного ладу": законопроект про заборону московської церкви перейменували

"Захист конституційного ладу": законопроект про заборону московської церкви перейменували Фото: московську церкву в Україні нарешті заборонять (Віталій Носач, РБК-Україна)

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики переглянув свій висновок до проекту щодо діяльності в Україні релігійних організацій.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням сайті парламенту.

Зокрема комітет підтримав пропозицію викласти назву законопроекту № 8371 у такій редакції: "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій". Також пропонується відтермінувати набрання чинності окремих положень акта.

Комітет затвердив порівняльну таблицю і рекомендує Верховній Раді ухвалити законопроект у другому читанні та в цілому як закон.

Як зазначається в повідомленні, з часу попереднього голосування за законопроект на комітеті (18) проведено низку узгоджувальних рад, передусім з Державною службою з етнополітики та свободи совісті, і враховано всі конструктивні пропозиції, що покращують законопроект. Також Враховано правки Головного юридичного управління апарату Верховної Ради.

Проект закону про заборону московської церкви

Нагадаємо, в січні 2023 року Кабінет міністрів України зареєстрував у Верховній раді проект закону №8371, який унеможливлює діяльність в Україні релігійних організацій, керівний центр управління яких знаходиться за межами України в державі, що здійснює збройну агресію проти України. Проект фактично забороняє діяльність Української православної церкви Московського патріархату.

Цей проект вже схвалений в першому читанні. Комітет декілька разів переглядав свій висновок до другого читання, хоча і рекомендував ухвалити цей закон в цілому. Закон досі не ухвалений через розбіжності у фракції "Слуга народу".

У квітні 2024 року 83% українців вважають, що держава в тій чи іншій мірі має втрутитися в діяльність УПЦ Московського патріархату. Зокрема, 63% вважають, що ця церква має бути повністю забороненою. Ще 20% виступають за дещо м’якший підхід, що не передбачає повної заборони, але передбачає встановлення державного контролю та нагляду.