ua en ru

Загроза для російських складів та авіації: в ISW оцінили значущість ATACMS на полі бою

Загроза для російських складів та авіації: в ISW оцінили значущість ATACMS на полі бою Фото: ISW оцінили вплив ракет ATACMS на ситуацію на фронті (скрін відео)

Наявність у України ракет ATACMS може значно вплинути на ситуацію на полі бою, адже Росії доведеться адаптувати принципи використання авіації та складів для протистояння новій зброї.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Інститут вивчення війни (ISW).

Аналітики зазначають, що удари України по аеродромам на окупованих територіях (накшталт атаки по авіації в Бердянську та Луганську) змусять російське командування розосередити авіаційні засоби та відвести частину літаків на аеродроми, розташовані далі від лінії фронту.

Так, використання авіації з аеродрому в Бердянську дозволяло росіянам стримувати український контрнаступ в Запорізькій області.

Російські військові блогери вже провели паралелі з постачанням РСЗВ HIMARS, завдяки яким вдалося знищити скупчення ворожої авіації в Чорнобаївці. Тоді росіянам довелося адаптуватися до нових умов - зараз їх чекає схожа ситуація.

"Імовірне розосередження російської авіації на аеродромах окупованої території України та передислокація авіаційних засобів далі від лінії фронту, ймовірно, порушить підтримку російською авіацією оборонних зусиль і локальних наступальних операцій", - зазначили в ISW.

Ймовірно, це буде особливо важливим для російських гвинтокрилів, які діяли на відносно невеликих ділянках лінії фронту протягом тривалого періоду часу, щоб стримувати наступаючі механізовані українські сили на початку контрнаступу в червні та липні 2023 року, зазначили аналітики.

Такі ж самі загрози виникають і для російських складів, які після ударів HIMARS були заховані далі в тил та розосереджені.

"ATACMS, ймовірно, поставить перед російськими військами подібний виклик, і російські війська можуть або зосередитися на укріпленні існуючих складів, або створити ще більш розосереджену і, отже, надмірно розширену систему логістики боєприпасів", - пишуть в ISW.

Ключові висновки

  • 17 жовтня Україна вперше вразила російські об’єкти на окупованих територіях ракетами великої дальності ATACMS, наданими США.
  • Українські ATACMS удари по оперативно значущих російських аеродромах в Україні, ймовірно, змусять російське командування розосередити авіаційні засоби та відвести частину літаків на аеродроми, розташовані далі від лінії фронту.
  • Російські військові послідовно демонстрували, що вони можуть адаптуватися до нових ударних можливостей України - але лише після того, як зазнають початкових і значних втрат від українських можливостей, до яких російське командування реально повинно було бути готовим.
  • Прибуття ракет великої дальності ATACMS також становить значну загрозу для російських складів боєприпасів у тилових районах і, ймовірно, змусить російське командування вибирати між укріпленням існуючих складів або подальшим розосередженням складів по всій окупованій Україні.
  • Російський інформаційний простір висловив широко поширене побоювання щодо використання ATACMS, і занепокоєння Росії щодо можливості майбутніх ударів, ймовірно, вплине на прийняття рішень Росією поза межами нинішньої здатності України підтримувати регулярні удари ATACMS.
  • Українські війська продовжували контрнаступальні дії та просувалися в районі Бахмута та на заході Запорізької області.
  • Повідомляється, що 16 жовтня Міністерство внутрішніх справ (МВС) Росії винесло неофіційне попередження відомому російському військовому блогеру, який часто критикує ведення війни Міністерством оборони, за дискредитацію російських військових.
  • Російські війська продовжували наступальні дії на рубежі Куп’янськ-Сватове-Кремінна, поблизу Бахмута, поблизу Авдіївки, на південний захід від Донецька, в районі кордону Донецько-Запорізької області та на заході Запорізької області, просувалися на окремих ділянках фронту.
  • Росія продовжує вживати заходів щодо кодифікації включення добровольчих формувань до складу Росгвардії.
  • Російська православна церква (РПЦ) продовжує намагатися консолідувати контроль над православною єпархією на окупованих територіях України.
  • Президент Росії Володимир Путін 17 жовтня в Пекіні провів двосторонні переговори з президентом Угорщини Віктором Орбаном і президентом Монголії Ухнаагійн Хурелсухом.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.