Внаслідок перевороту в західноафриканському Нігері державну владу захопила хунта. Сусідні країни погрожують військовим вторгненням, а західні ЗМІ говорять про можливий російський слід.
Про переворот у Нігері та про те, як він може вплинути на ситуацію в регіоні, - нижче у матеріалі РБК-Україна.
Увага світових ЗМІ прикута до Нігеру з минулого тижня, коли військові повалили демократично обраного президента Мохамеда Базума та захопили владу. Однак для розуміння контексту слід навести кілька головних фактів про цю країну.
Республіка Нігер - держава в Західній Африці, колишня французька колонія, яка не має виходу до моря. Це одна з найбідніших країн зі 128-ю економікою у світі та населенням трохи більше 26 млн осіб. Понад 80% території знаходиться у пустелі Сахара. Решта зайнята напівпустелею Сахель, яка постійно перебуває під загрозою посухи та можливого масового голоду.
Населення зосереджено крайньому півдні та заході країни. Основними галузями економіки є сільське господарство і видобуток корисних копалин.
Політична нестабільність
З моменту здобуття незалежності від Франції молода країна страждає від хронічної політичної нестабільності. З 1960 року Нігер пережив чотири перевороти, останній з яких - у лютому 2010-го, коли був повалений тодішній президент Мамаду Танджа.
Фото: Мохамед Базум вважається першим демократично обраним президентом Нігеру (twitter.com/PresidenceNiger)
Вважається, що перша демократична передача влади відбулася 2021 року, коли нинішній президент Мохамед Базум обійняв посаду після добровільної відставки попередника. Наразі представники президентської гвардії утримують Базума під вартою.
Половина населення за межею бідності
За оцінками ООН, половина населення живе у бідності, частково через найвищий у світі рівень народжуваності. У Нігері в середньому на кожну жінку припадає майже 7 дітей.
Як і інші країни на півдні Сахари, Нігер втрачає великі ділянки родючих земель через пустелю. Постійні посухи лише посилюють загрозу масового голоду.
Боротьба з ісламістами
Поряд із сусідами в Малі та Буркіно-Фасо країна продовжує боротьбу з повстанським рухом, пов'язаним з терористичними організаціями "Аль-Каїда" та "Ісламська держава". Заколоти почалися у 2012 році в Малі, вийшли за межі цієї держави та були локалізовані за 100 км від Ніамея - столиці Нігеру.
Внаслідок однієї з найбільш смертоносних атак у березні 2021 року в департаменті Тахуа від дій ісламістів загинуло понад 140 людей. На сьогодні Нігер вважається оплотом західних антитерористичних операцій у регіоні. Франція після виходу з Малі та Буркіна-Фасо розмістила тут 1500 контингент.
Уран, золото та нафта
У Нігері знаходяться одні з найбільших у світі родовищ урану. Майже 50 років тому Франція, яка отримує майже всю електроенергію від атомних станцій, розгорнула видобуток на півночі країни.
Крім того, тут видобувається золото та нафта, але переважна більшість населення живе за рахунок сільського господарства.
Стародавні міста із солі та глини
На північному сході на скелях над Сахарою знаходяться загублені міста із солі та глини. Походження так званих "ксарів" Джадо, низки зубчастих стін, сторожових веж, проходів та колодязів досі залишається загадкою. У зв'язку із цим Нігер претендує на статус об'єкта всесвітньої спадщини ООН.
Минулого тижня 26 липня президентська гвардія заблокувала резиденцію Мохамеда Базума та взяла його під варту. Протягом першого дня надходили повідомлення про переговори з бунтівниками.
Проте за кілька годин стало відомо, що переговори провалилися, президентська охорона відмовилася звільнити Базума, незважаючи на те, що армія Нігеру не підтримала заколот і висунула їм ультиматум.
Вранці 27 липня на центральному телебаченні показали звернення полковника Амаду Абдрамана, поряд з яким стояло кілька генералів. Абдраман оголосив про повалення Базума, закриття кордонів і комендантську годину з 22:00 до 05:00. А також застеріг сусідів від втручання у внутрішні справи країни.
Фото: прихильник перевороту тримає портрет Омара Чіані, який оголосив себе президентом перехідного періоду (twitter.com/AlSuraEnglish)
Наступного дня начальник президентської гвардії генерал Омар Чіані оголосив себе президентом перехідного періоду. Примітно, що 2021 року він брав участь у придушенні спроби перевороту, метою якої було завадити Базуму очолити країну. За деякими даними, Чіані дізнався, що його нібито хочуть звільнити, тому й наважився на заколот.
"Усі тяжкою працею отримані досягнення будуть збережені. Всі жителі Нігеру, які люблять демократію і свободу, подбають про це", - такий пост з'явився у Twitter законного президента після того, як Чіані заявив про захоплення влади.
На даний момент відомо про те, що хунта заарештувала як мінімум чотирьох міністрів і голову правлячої партії.
Рада безпеки ООН відразу після перевороту провела засідання, на якому було схвалено заяву із засудженням подій у Нігері.
"Члени Ради безпеки ООН висловили стурбованість через негативні наслідки неконституційної зміни влади в регіоні, зростання терористичної активності та важку соціально-економічну ситуацію", - йдеться в одноголосно прийнятому документі.
Зазначимо, до Радбезу ООН входять 15 країн - Китай, Франція, Росія, Британія та США (постійні члени), а також Албанія, Бразилія, Габон, Гана, Мальта, Мозамбік, ОАЕ, Швейцарія, Еквадор та Японія (обрані на дворічний термін) .
Генсек ООН Антоніу Гутерріш закликав негайно визволити Базума. Європейський союз засудив переворот, оголосив про невизнання хунти та припинення будь-якої співпраці, зокрема фінансування з ЄС.
На тлі перевороту у столиці Нігеру стався напад на посольство Франції. В офісі президента Еммануеля Макрона заявили, що Париж не потерпить загрози своїм інтересам і жодних атак на його дипломатів, військових чи бізнес.
Сьогодні через антифранцузькі протести офіційний Париж оголосив про підготовку евакуації громадян Франції з Ніамея. У розісланому повідомленні йдеться про те, що евакуація літаками пройде найближчим часом.
Фото: президент Франції Еммануель Макрон готує евакуацію французів зі столиці Нігеру і попереджає, що Париж не терпітиме загрозу своїм інтересам (Getty Images)
Держсекретар США Ентоні Блінкен зазначив, що подальше партнерство залежить від того, чи збережеться демократія. Не залишилася осторонь подій в Африці й Україна.
"Наголошуємо на необхідності дотримання національного законодавства Нігеру та норм міжнародного права, категорично відкидаємо будь-які спроби насильницької, нелегітимної зміни конституційного ладу", - йдеться у заяві українського МЗС.
Західноафриканська група країн ECOWAS спочатку оприлюднила комюніке із засудженням перевороту в Нігері, а потім дала бунтівникам тиждень на те, щоб повернути владу Базуму. В іншому випадку країни-учасниці можуть провести військову інтервенцію.
Зазначимо, в екстреному саміті ECOWAS взяли участь лідери Беніну, Кот д'Івуару, Гамбії, Гани, Гвінеї-Бісау, Нігерії, Сенегалу, Того, а також представники Кабо-Верде, Ліберії, Сьєрра-Леоне та поваленого президента Нігеру.
Крім того, західноафриканські країни запровадили санкції шляхом закриття кордонів, авіарейсів, припинення фінансових операцій та заморожування національних активів Нігеру. У зміщеному уряді вже заявили, що ці заходи загрожують Нігеру економічною та соціальною катастрофою.
У відповідь бунтівники заявили про зупинення експорту урану та золота до Франції. За деякими даними, у Нігері видобувається від 15% до 17% урану, який використовується на французьких атомних станціях. Компанія EDF (оператор АЕС у Франції) зазначила, що це не вплине на їхню роботу, оскільки джерела диверсифіковані, а атомна енергетика справлялася і в інші кризові періоди, такі як пандемія COVID-19 та вторгнення Росії до України.
При цьому Гвінея, Малі та Буркіна-Фасо виступили з підтримкою повстанців та запевнили у готовності воювати на їхньому боці.
Президент Мохамед Базум вважався демократичним та прозахідним політиком із курсом на партнерство з США та Європою. В результаті його країна стала не просто отримувачем фінансової підтримки, а оплотом Заходу у боротьбі проти радикальних ісламістів. Наприклад, у сусідніх Малі та Буркіна-Фасо розпочаті джихадистами повстання вже призвели до переворотів.
Крім того, Базум відомий проукраїнською позицією: 2022 року Нігер став однією з чотирьох африканських країн, які підтримали Кримську платформу. Також під його керівництвом Нігер публічно виступав на підтримку територіальної цілісності України.
У зв'язку з цим у ЗМІ розповсюджується версія про те, що до перевороту може бути причетна Російська Федерація. На даний момент прямих доказів немає, проте не можна не звернути увагу на непрямі ознаки.
По-перше, переворот у Нігері стався напередодні саміту "Росія-Африка", який було проігноровано Мохамедом Базумом. Москва зараз намагається заручитися підтримкою Африки, схилити нейтральні країни на свій бік, зокрема, підкуповуючи їх безкоштовним зерном. Ймовірно, з метою зібрати союзників для економічного та військового співробітництва, щоб мати можливість продовжувати війну проти України.
The Wagner Group's messaging in Niger:
Група є diffusing this video, після translation of some messages it's promoting (excuse low quality):
"За три дні в Нігері, тисячі протестів проти франківської започаткування.
Сьогодні, всі дні довгий, як мізерна… pic.twitter.com/EhcWGWsVS1 — Zineb Riboua (@zriboua) July 30, 2023
По-друге, не виключено, що військова хунта Нігеру пов'язана з малійською, яка у свою чергу тісно співпрацює з приватною військовою компанією "Вагнера". І заяви ватажка угруповання Євгена Пригожина контрастують із офіційним Кремлем, який засуджує переворот.
"Те, що сталося в Нігері, є не що інше, як боротьба народу Нігеру зі своїми колонізаторами, які намагаються нав'язати їм свої правила життя та умови та зберегти їх у тому стані, в якому Африка знаходилася сотні років тому", - заявив Пригожин і зазначив, що тисячі "вагнерівців" здатні "навести лад", не завдавши шкоди місцевому населенню.
По-третє, прихильники перевороту минулого тижня вийшли на протест під посольство Франції, зокрема з російськими прапорами, і скандуючи ім'я Володимира Путіна.
Британське видання The Times вважає, що переворот у Нігері відкрив Путіну двері до Західної Африки. Справа в тому, що категорична позиція Заходу може призвести до того, що ця африканська країна втратить мільйони доларів допомоги. І тепер він має вивірити свою відповідь, щоб не підштовхнути хунту до запропонованих ПВК "Вагнера" рішень.
Як пише Associated Press, одним із головних питань залишається те, чи вдасться хунта до допомоги ПВК "Вагнера" у боротьбі з ісламістами.
"Повалений уряд був досить відкритим з погляду діалогу та взаємодії як усередині країни, так і з міжнародними партнерами. Тож тут багато поставлено на карту", - зазначив науковий співробітник африканської програми аналітичного центру Chatham House (Лондон) Пол Меллі.
Протягом багатьох років Нігер був основною базою для міжнародних операцій проти ісламістів "Боко Харам" у Нігерії та Чаді, а також угруповань ІДІЛ та "Джебхат-ан-Нусра" в Малі та Буркіна-Фасо.
Нині кількість регіональних партнерів Заходу скорочується. Примітно, що малийська хунта минулого місяця наказала багатотисячній місії ООН залишити країну через нібито провал у боротьбі з тероризмом. Проте звинувачені у звірствах російські "вагнерівці" залишаються у Малі.
З 2012 року лише США надали Нігеру понад 500 млн доларів військової допомоги, що є однією з найбільших програм підтримки в країнах Африки. Цього року ЄС розпочав військову тренувальну місію на 27 млн євро.
За перші шість місяців 2023 року в Західній Африці зафіксовано понад 1800 нападів, внаслідок яких загинуло майже 4600 осіб. Більшість відбулася в Малі та Буркіна-Фасо, але в ООН побоюються, що переворот у Нігері додає нестабільності в регіоні, і терористи можуть поширити свою діяльність не тільки на Нігер, а й на Гану та Кот-Івуар.
"Ми є свідками того, що весь пояс на південь від Сахари стає вкрай проблемним регіоном", - заявив днями генсек ООН Антоніу Гутерріш.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.