Заборона на бензин та дизель. Як нові санкції Заходу вдарять по Росії

З 5 лютого ЄС, країни G7 та Австралія запровадили ембарго на купівлю російських нафтопродуктів та обмежили ціну на них для третіх країн. Яким чином нові санкції позначаться на бюджеті Росії та на ринку нафтопродуктів у Європі та в Україні, розбиралося РБК-Україна.

З 5 лютого набув чинності черговий блок енергетичних санкцій щодо Росії. Країни ЄС, G7 та Австралія ввели ембарго на закупівлю нафтопродуктів в РФ, що перевозяться морським транспортом, а це до 90% усіх поставок. Крім того, ЄС погодив граничну ціну на імпорт третіми країнами російського дизеля та бензину у розмірі 100 доларів за барель, мазуту та інших нафтопродуктів – 45 доларів.

З 5 грудня минулого року аналогічні санкції вже діють на постачання російської нафти морським транспортом. Виняток зроблено лише для поставок нафтопроводом "Дружба" – через Україну до Угорщини, Чехії, Словаччини та Хорватії. Але нафтопродукти з російської нафти ці країни не зможуть експортувати – їх можна буде використовувати лише для потреб. Для тих, хто не запровадив ембарго, ЄС встановив стелю цін на нафту на рівні 60 доларів за барель.

Фактично заборона введена на надання послуг з морських перевезень і нафти, і нафтопродуктів, а також надання технічної допомоги, посередницьких послуг або фінансування, пов'язаних з морським транспортуванням до третіх країн сирої нафти (з 5 грудня 2022 року) або нафтопродуктів (з 5 лютого 2023 року) з Росії, якщо ціна товару перевищує "стелю". Винятки зроблено лише для двох країн – Хорватії дозволено продовжити імпорт до кінця поточного року, Болгарії – до кінця 2024 року, оскільки вони не знайшли альтернативних варіантів постачання.

"Мінус" для бюджету РФ

Введення стелі цін повинне скоротити доходи Росії, і ці заходи вже дають ефект. Можливо, не такий як хотілося б, але проблеми з фінансами в Росії вже виникли і тільки збільшуватимуться. Дефіцит бюджету 2022 року за фактом становив 3,3 трлн. рублів, хоча спочатку він планувався на рівні 1,25 трлн. Дефіцит цього року очікується 3 трлн рублів, хоча раніше планували 1,45 трлн. Але навіть російські експерти вже прогнозують, що за фактом до кінця року він може досягти 5-6 трлн рублів, причому саме як наслідок санкцій і насамперед нафтогазових.

Вже в січні загальні нафтогазові доходи РФ впали в 2,2 рази порівняно з груднем - до 425,5 млрд рублів. У лютому, за даними Мінфіну РФ, падіння очікується на 108 млрд. від плану. У Мінфіні РФ назвали це "додатковими нафтогазовими доходами" зі знаком "мінус". Енергетичні санкції вже обходяться Росії 160 млн євро на день, заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн.

Введення обмежень на постачання нафтопродуктів може суттєво посилити ефект санкцій, вважає директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко. "Після введення санкцій на нафтопродукти доходи російських нафтових компаній знизяться ще на 100 млн євро на добу. Російські нафтопереробники втратять ринок дизельного палива в ЄС обсягом 0,7 млн барелів на добу", - зазначив він.

Загальні втрати РФ від застосування ембарго та цінової стелі на нафту та нафтопродукти вже зараз оцінюються у 270 млн євро на добу, зазначив експерт. Російська нафта зараз реалізується на зовнішніх ринках із рекордною знижкою в 40% по відношенню до еталонного сорту Brent - за середньою ціною 48-52 доларів/барель.

"Така ж доля, ймовірно, очікує і російські нафтопродукти. У результаті дефіцит російського бюджету може зрости до 6-8 трлн. рублів", - вважає Омельченко.

Ринки замістити не вийде

Російські компанії постачали донедавна на світові ринки нафтопродуктів близько 2,85 млн. барелів на добу, а на країни ЄС з цього обсягу припадало 1,2 млн. барелів. У загальному експорті енергоресурсів РФ частка нафтопродуктів в середньому сягає третини. У січні 2023 року цей експорт за вартістю становив 25% або 140 млн. євро на добу.

Перенаправити потоки нафтопродуктів на інших покупців, як це було частково зроблено з нафтою, Росії буде досить складно, вважають у Міжнародній групі з підготовки санкцій Єрмака-Макфола. По-перше, через те, що при їх постачанні вищі логістичні витрати. По-друге, головні споживачі – Індія та Китай, зараз активно купують російську нафту зі знижкою та мають свої потужності з її переробки. А тому їм невигідно нарощувати імпорт саме нафтопродуктів.

Крім того, скорочення експорту нафтопродуктів, а отже нафтові санкції призведуть не лише до скорочення видобутку, а й до переробки нафти в РФ. "Тобто слід очікувати не лише потужного удару по російському бюджету, а й по нафтопереробній галузі цієї країни", - зазначив Омельченко.

У березні очікується перегляд стелі ціни на російську нафту. Але з огляду на те, що санкції вводяться, з одного боку, з метою скорочення фінансових можливостей РФ для ведення війни, а з іншого – для недопущення різкого зростання цін на енергоресурси, то зниження стелі ціни на нафту до 30-40 доларів за барель чекати не слід, вважає Омельченко.

Запаси є – проблем не повинно бути

Про запровадження обмежень на російські нафтопродукти було відомо ще з червня, коли й ухвалили шостий санкційний пакет ЄС, до якого увійшли нафтові санкції. Для підготовки на їхнє введення було дано майже півроку. Зрештою, і Європа, і Україна підійшли до 5 лютого максимально підготовленими, вважає директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.

"І у нас, і в Європі створені величезні запаси пального. В Україні рівень поставок у грудні-січні вищий за довоєнні періоди. В основних мереж є пального більш ніж на місяць роботи на тлі дуже високих поточних поставок. Тому ні в лютому, ні навіть у березні будь-яких проблем не очікується", – зазначив він у коментарі РБК-Україна.

Щоправда, європейські постачальники мають деякі побоювання щодо подальшого забезпечення після відмови від російських нафтопродуктів, зазначив він. "Але досвід вирішення проблеми дефіциту природного газу свідчить, що нерозв'язних проблем не може бути", – зазначив Куюн.

Представники мереж теж не вбачають причин для виникнення проблем на ринку нафтопродуктів. "У всіх досить повні резервуари. Так що, на мою думку, у першому кварталі не буде жодних проблем із забезпеченням нафтопродуктами. А далі є логістичні лінії з арабських країн, з Індії, які цей дефіцит російського пального перекриють", - заявив директор мережі "Амік Україна" Аудріус Стропус в інтерв'ю Enkorr .

Компаніям зараз важко будувати плани на перспективу, тому виникають деякі складнощі з контрактами. Але при цьому жодних проблем із постачанням немає – на заправках та нафтобазах є запас пального на 25 днів. Крім того, зараз йдуть пошуки нових постачальників у Польщі, Румунії, Австрії.

CEO польського трейдера Unimot Адам Сікорський упевнений, що згодом ринок збалансується, і серйозних змін цін не буде. "Щодо ситуації з нафтою (після введення ембарго - ред.) впливу на ринок не було. Я впевнений, що з дизпалива ситуація теж буде нормальною", - зазначив керівник компанії.

Проблем із постачанням в Україну, вважає Сікорський, не повинно бути, оскільки з 24 лютого в Україну з Польщі йшли нафтопродукти із Західної Європи чи Середньої Азії. І тепер головне – збільшити обсяг.

Відсутність довгострокових контрактів Сікорський пояснив деякою невизначеністю на ринку після запровадження санкцій – ринок має адаптуватись до нових умов. А також зазначив фактор ризику виникнення форс-мажорної ситуації з огляду на військову ситуацію, за якої довгі контракти можуть не виконуватися. На думку експерта, до завершення війни трейдерам з Україною на 80-90% доведеться працювати за спотовими контрактами.