Якщо працівник компаній чи підприємств отримав бронь від мобілізації, виїхав за кордон і не повернувся, на наступну бронь його просто не подаватимуть. З іншого боку, навіть при "втечі" за кордон звільнити працівника складно. В суді вони доводять, що рятували своє життя під час війни, і суди йдуть їм на зустріч.
Про це в коментарі РБК-Україна розповіла адвокат юридичної компанії "Riyako&Partners" Катерина Аніщенко.
Під час дії воєнного стану в Україні мобілізації підлягають усі військовозобов'язані від 18 до 60 років. Але є працівники критично важливих компаній, органів державної влади, які можуть бути заброньовані від мобілізації. 8 квітня, стало відомо, що низка українських телеканалів отримали бронь від мобілізації для своїх співробітників. Бронь видали і працівникам декількох цирків, які віднесли до критично важливих підприємств.
З одного боку, бронь працівника діє, поки людина продовжує працювати на своєму робочому місці. А з іншого, звільнити працівника саме через те, що той виїхав під час війни за кордон, не можуть. На таку невідповідність законів воєнного часу і Трудового Кодексу звертає увагу адвокат Катерина Аніщенко.
Бронювання зазвичай дається на півроку. Бронь на людину, якщо вона виїхала за кордон і не повернулася, на наступний піврічний цикл компанія-роботодавець поновлювати не буде.
"Тобто якщо є наказ на звільнення людини, то не буде бронювання. Але тут таке питання - а якщо людина не повернулася за місяць, коли вже мала працювати – в який термін її мають звільнити? Трудове законодавство забороняє звільняти працівника, якщо він не з'явився на роботу два-три дні. І тут є неузгодженість законів військового часу і Трудового Кодексу. Бо звільнити не можуть навіть за наявності інформації, що працівник перебуває за кордоном і не бажає повернутись. Бо у нас війна", – звертає вона увагу.
За словами юристки, таке правило теоретично діє і в тих випадках, коли з України виїздять і не повертаються спортсмени, діячі культури, публічні люди. Офіційно вони мають числитися в тих компаніях, від яких брали бронь і де на той момент працювали. А якщо їх звільнять, то вони можуть подати до суду і відновитися на посадах, каже Катерина.
"Люди подають до суду, щоб оскаржити наказ на звільнення. Бо вони евакуювався, щоб захистити своє життя. І суди, як правило, приймають таку позицію. Багато підприємств, наприклад на Харківщині, щодня працюють під обстрілами. І в них немало багато працівників виїхали і не повернулися. Керівники писали своїм робітникам у месенджерах: "Якщо ви не повернетесь до роботи, ми вас звільнимо". Але як адвокат я розумію: так, звільнити можуть, але потім людина піде до суду і оскаржить це. Звільнити можуть за порушення трудової дисципліни. Але у нас війна, і чи буде порушенням трудової дисципліни збереження свого життя? Скоріш за все, ні", – додає адвокат.
Трудовий Кодекс поширюється на всі форми власності підприємств в Україні. Єдине виключення може бути для працівників поліції, прокуратури. У них є спеціальні закони, які мають вищу силу, ніж Кодекс Законів "Про працю". Якщо вони не з'явилися на службу під час дії воєнного стану, то вважається, що вони порушили присягу і не готові стати на захист батьківщини.
Зараз в судах багато справ щодо поновлення на службі поліцейських. Однак там суди переважно стають на захист держави, бо ці люди порушили присягу, каже Катерина Аніщенко.
"З моєї практики, в подібних випадках поновити на роботі вдається приблизно 1 службовця поліції з 10. У мене був кейс, коли поліцейська виїхала за кордон у законну відпустку якраз перед початком вторгнення РФ, але не могла повернутися, бо перестали літати літаки. Але вона затрималася там ненадовго, і як тільки змогла, то повернулася на роботу. Її вдалося поновити на посаді. Ми надавали докази того, що повертатися додому їй допомагали волонтери", – наводить вона приклад з практики.
Щодо цивільних працівників, то якщо вона виїхала за кордон по броні і не повернулася, наступного разу на броню їх подавати просто не будуть.
Чи будуть застосовувати якісь санкції до тих, хто виїхав з України по броні, залишився за кордоном і за деякий час повернувся?
Катерина Аніщенко нагадує про законопроект, який реєстрували у Верховній Раді ще в квітні 2022 року, але його так і не прийняли. За цим законопроектом, всі чоловіки військовозобов'язаного віку, які не повернулися в Україну під час дії воєнного стану і не стали на обліку до ТЦК, мали підлягати кримінальній відповідальності – ув'язненню терміном до семи років. Але станом на зараз проект закону поки так і залишився проектом.
"Резонанс був, коли за схожими схемами виїхали люди з "батальйону Монако", були й інші публічні кейси. Тим не менш, ніхто не повернувся на даний момент часу. Якщо вони повернуться, то за Конституцією Україна приймає своїх громадян. Можливо, можуть бути лише якісь адміністративні стягнення. Як буває за те, що вони з'явилися до ТЦК. Але за те саме можуть притягнути до відповідальності всіх громадян призовного віку, хто вже й так живе в Україні", – зауважує співрозмовниця.
Фото: За конституцією Україна приймає всіх своїх громадян, які виїхали й повертаються додому (facebook.com/zahidnuy_kordon)
В Україні певний час активно говорили про інститут екстрадиції. Але щоб це реально відбувалося на практиці, громадян України інша держава може примусово повертати додому, якщо вони порушили місцеві, а не українські закони, каже адвокат. За її словами, зараз якихось законодавчих змін на цю тему в Україні не планується.
Закон "Про мобілізацію", який поки перебуває на розгляді у ВР, наразі передбачає лише обов'язковий облік громадян, які виїхали за кордон, через консульські установи.
"Однак і в такому випадку це буде виключно бажанням особи – стати на цей облік у консульстві або ні", – підкреслює юрист.
Відзначимо, працівники ЗМІ та культури повинні мати бронювання або ж відстрочку від мобілізації, оскільки ці сфери грають важливу роль у суспільному житті. Про це сказав голова комітету Верховної ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв в коментарі РБК-Україна.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.