Росія намагається вийти на адмінкордон Донецької та Луганської областей. Окупанти розпочали атаки відразу на кількох напрямках. Це той самий "великий наступ", про який говорилося ще з грудня. Які шанси у противника і чи зможе Україна розпочати свій контрнаступ – нижче у матеріалі РБК-Україна.
Росіяни почали наступ, намагаючись пробити нашу оборону одночасно на кількох напрямках. Головне завдання окупантів – захопити весь Донбас. З цією метою вони атакують позиції українських військ майже на всій довжині фронту – від Куп'янська до Оріхова. Кремль, схоже, хоче скористатися "вікном можливості", перш ніж на полі бою з'являться західні танки та бронетехніка.
У своїх операціях окупанти використовують тактику живого валу, закидаючи наші позиції людьми. Видання The Times вказало на цікаву статистику: на кожні 90 метрів просування українською землею окупаційна армія втрачає 2000 військових загиблими та пораненими.
Але кремлівське керівництво ці цифри мало турбують. Ніщо не вказує на те, що Путін готовий відступити. Навпаки: за даними нашої розвідки, Москва хоче мобілізувати ще півмільйона росіян, щоб насичувати війська та поповнювати втрати протягом найближчих півроку. Завдання української армії – максимально виснажити ворога, перш ніж перейти у власний наступ, який може розпочатися вже цієї весни.
Противник концентрує свої зусилля на п'яти напрямках у Луганській, Харківській та Донецькій областях. Як варіант, окупанти можуть розпочати додаткову операцію і в Запорізькій області, щоб з одного боку – скувати наші сили, з іншого – убезпечити сухопутний коридор до Криму. Вони вже проводили розвідку боєм у напрямку Оріхова, їхні атаки відбили, і росіяни були змушені повернутися на вихідні позиції. А на інших ділянках фронту – ні в Білорусі, ні біля Чернігова, Сум чи Харкова – агресор зараз не має боєздатних угруповань для наступу.
На Донеччині росіяни спробували атакувати наші позиції в районі Вугледара та Мар'їнки. У зведенні Генштабу цей напрямок позначається як шахтарський. Мар'їнку бойовики вже місяцями безуспішно намагаються взяти лобовими атаками. А в районі Вугледара окупанти вже двічі отримували по зубах.
Їхня друга, недавня спроба, наступати на цей населений пункт обернулася колосальними втратами серед елітних бригад морської піхоти, а також десятками знищених танків та іншої бронетехніки. Ймовірно, незабаром росіяни зроблять третю спробу наступу, проте далеко не факт, що вона закінчиться краще.
Ця ділянка потрібна агресору, щоби спростити шлях для окупації півдня Донецької області та рухатися на Курахово. Але крім того, противник хоче убезпечити від наших обстрілів залізничні вузли, якими йде постачання всього їхнього угрупування в південній операційній зоні. Поки з Керченським мостом не все гаразд, вибір інших маршрутів поставок у них невеликий. Ця вугледарська ділянка цінна і для нас, оскільки там зручний плацдарм для гіпотетичного прориву у бік Волновахи та Маріуполя.
Північніше окупанти намагаються захопити Авдіївку, яка з 2014 року знаходилася на лінії розмежування з так званою "днр". Від початку війни противнику не вдалося зайти в місто шляхом лобових атак – авдіївська промзона дуже добре укріплена. Тепер же план ворога – обійти це місто з півночі та півдня, створивши загрозу оточення нашим військам. Великого прогресу противник поки що не досяг.
Найнебезпечнішими зараз виглядають бахмутський, лиманський та куп'янський напрямки. Два останні варто розглядати як складові одного задуму – захопити північ Донецької області. З лінії Сватово – Кремінна противник намагається рухатись на захід у бік Лимана. Повторна окупація цього міста створить ворогові зручний плацдарм для подальшого наступу на Слов'янськ та Краматорськ. На цьому напрямку йдуть важкі бої, але нашим захисникам вдається стримувати тиск росіян – у них там поки що немає помітного прогресу.
Паралельно противник пожвавився на тій ділянці Харківської області, з якої ЗСУ не вдалося його вибити минулої осені. Росіяни розпочали атаки з північного сходу, із зони Гряниківка – Дворічне – Лиман Перший у бік Куп'янська. Для окупантів там зручний плацдарм, оскільки їхній тил – це, по суті, Російська Федерація. З Валуйків вони можуть перекидати підкріплення.
Схоже, що росіяни в такий спосіб хочуть взяти під свій контроль лівий берег річки Оскол. Якщо подивитися на карту, то ця ділянка фактично нависає над північною частиною Донецької області, включаючи той же Лиман. Українські війська продовжують відбивати атаки ворога на куп'янському напрямку.
Втіленню цього плану заважає те, що наші воїни утримують ділянку у районі Сіверська та Білогорівки. За бажання рухатися у бік Лимана окупанти ризикують отримати фланговий удар від нашого угруповання, яке захищає цей "виступ". Саме через таку загрозу частина російських підрозділів, яка діяла в районі Соледара, почала наступати у бік Сіверська. А решта – намагаються оточити наші війська в районі Бахмута з півночі.
Там, біля Червоної Гори противник вже захопив трасу на північ від Бахмута, що йде з Дебальцевого на Слов'янськ. З півдня росіяни хочуть перерізати іншу важливу дорогу – Бахмут - Костянтинівка. Поряд зі Ступочками та Іванівським ділянка цієї траси вже прострілюється, безпечно пересуватися нею не можна. Хоча останніми днями українські війська зуміли трохи відтіснити окупантів від дороги.
План ворога із захоплення Бахмута – це обхід з півночі та півдня з одночасним проривом наших позицій "в лоб". Окупанти не припиняють спроб пробитися в місто з околиць.
Українське командування, вочевидь, зараз використовує Бахмут як пастку, де окупанти спалюють величезну кількість військ та техніки. Говорити про оперативне оточення міста поки що не можна. До Бахмута можна підвозити резерви, постачання та озброєння іншою дорогою. Однак загроза оточення зросте, якщо росіяни з півночі перейдуть Берхівку, а з півдня займуть трасу на Костянтинівку та підійдуть до Часового Яру – біля нього зараз проходить шлях постачання нашого бахмутського угруповання.
Західні ЗМІ стверджують, що американські чиновники радять Україні розглянути можливість виходу із Бахмута. Українське ж керівництво наполягає на подальшій обороні міста, поки немає серйозної загрози оперативного оточення наших військ.
За інформацією The Washington Post, США побоюються, що, стримуючи росіян, Україні не буде чим починати свій власний контрнаступ, який планується вже цієї весни. Плюс, у Білому домі не впевнені, що з літа Штати та Європа зможуть зберігати такий самий рівень підтримки України. Особливо якщо до того часу ми не зможемо продемонструвати результатів на полі бою.
Але можливий і зворотний сценарій: окупанти виснажать свої сили, після чого Збройні сили зможуть перехопити ініціативу та перейти у наступ. Декілька інформованих джерел видання у політичних та військових органах влади зазначають: терміни та масштаб нашого наступу певною мірою залежатимуть від "успіхів" росіян, але зараз у нас достатньо ресурсу, щоб їх стримувати. Визначальний фактор старту нашої операції – це постачання західних танків та бойових броньованих машин, які відіграватимуть дуже важливу роль в контрнаступі ЗСУ.
Чи це буде прорив до Азовського моря через Мелітополь? Цілком ймовірно. Однак і росіяни очікують, що ми завдамо удару саме там, тому готують оборону. Не можна виключати, що українське командування вибере іншу ділянку фронту, щоб застати ворога зненацька. Більше того, за даними видання, це може бути не один, а одразу кілька напрямків.