Російські війська продовжують атакувати міста України, а з укриттями для населеня все ще є проблеми. Тому актуальним залишається питання, де безпечно ховатися від ракет та дронів окупантів.
РБК-Україна наводить відповіді на найбільш розповсюджені питання щодо укриттів та нагадує правила перебування в спорудах під час повітряної тривоги.
На запит РБК-Україна в Департаменті організації заходів цивільного захисту ДСНС роз'яснили інформацію стосовно надійності різних типів укриттів. Загалом до фонду захисних споруд цивільного захисту відносять: герметичні сховища та протирадіаційні укриття, швидкоспоруджувані та найпростіші укриття, споруди подвійного призначення.
Під час ударів окупантів українці найчастіше використовують саме споруди подвійного призначення та найпростіші укриття:
Як зазначили в Держслужбі з надзвичайних ситуацій, перебування в таких укриттях зменшує ризик можливого ураження, адже вони переважно є заглибленими чи напівзаглибленими (підвальні, цокольні поверхи у будівлях та спорудах).
Захисні споруди цивільного захисту, у тому числі швидкоспоруджувані, та споруди подвійного призначення, під час проєктування розраховуються на впливи надлишкового тиску вибуху, радіаційного випромінювання або інших факторів, що можуть виникнути в особливий період воєнного стану.
Можливість використання будівель подвійного призначення та найпростіших укриттів, в тому числі підвалів та цокольних поверхів будинків, визначають органи виконавчої влади після обстеження.
Дізнатися про те, чи безпечно ховатися в підвалі вашого будинку, можна в органах місцевого самоврядування або переглянути відповідну інформацію на їхніх офіційних веб сторінках (де публікується перелік доступних укриттів).
Крім того, громадяни можуть звернутися до місцевих органів виконавчої влади за місцем проживання щодо комісійного обстеження власних підвальних приміщень, щоб встановити їх придатність для використання як найпростіших укриттів.
ДСНС рекомендує під час вибору укриття враховувати лише передбачені для цього місця, визначені місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Якщо під час повітряної тривоги ви все ж вирішили залишитися в квартирі, найбезпечнішим місцем є кімната за двома стінами від вулиці без вікон.
Це може бути ванна, якщо вона знаходиться всередині квартири та в ній немає газового котла, або ж передпокій чи коридор.
А найнебезпечніші кімнати в квартирі - бічні, стіни яких виходять на вулицю, тобто є фасадними. Також при повітряній тривозі небезпечно залишатися на верхніх поверхах будинку.
Правило двох стін описує безпечне приміщення, в якому можна сховатися від пострілів і вибухів. Між людиною і вулицею має бути як мінімум дві стіни, а краще навіть більше.
Перша стіна бере на себе силу вибуху - зруйнуватися може вікно або вся стіна. Друга стіна приймає на себе уламки.
Зазвичай правило двох стін підходить для санвузла (без газового котла), коридорів, тамбурів.
При обстрілах виникає ударна хвиля, від якої скло у вікнах може розлетітися на уламки. Якщо вікно заклеїти, скотч (папір, тканина тощо) не захистить від самої ударної хвилі, але убереже від вторинних небезпек.
В ДСНС пояснюють, що скло у віконних прорізах заклеюють з метою мінімізації ризику його руйнування на дрібні частинки з подальшим пораненням людей внаслідок їх розльоту від надлишкового тиску вибуху.
В Держслужбі з надзвичайних ситуацій наголошують, що на шляху евакуації до укриття є приміщення, в яких може бути знижений ризик впливу вторинних факторів засобів ураження (ударної хвилі, уламків, осколків).
В більшості будинків, крім санвузлів та коридорів між несучими стінами, це також сходові марші (біля ліфтових шахт).
Необхідно вимикати системи газо-, водо-, електропостачання щоб уникнути надзвичайних ситуацій, пожеж, пошкодження майна, якщо з ладу вийдуть електроприлади, запірна арматура тощо за час відсутності будь-яких осіб у домоволодінні.
Якщо в домі є газовий балон, то треба від'єднати його, спустити тиск і покласти в безпечне місце.
Якщо снаряд влучив у несучі конструкції будівлі слід негайно покинути її, оскільки не виключається подальше руйнування частини споруди.
Водночас необхідно мінімізувати час перебування на відкритій території та якнайшвидше прибути до укриття.
Докладно про те, в якому стані знаходяться бомбосховища і укриття в містах України, як вирішити проблему їх цілодобової доступності та як місцева влада збирається збільшувати їх кількість, читайте у матеріалі РБК-Україна.
Нагадаємо, після трагедії в Києві під час повітряної тривоги, що забрала життя 3 осіб, в Україні провели перевірку всіх укриттів. За її підсумками Рада нацбезпеки та оборони обговорила кадрові та дисциплінарні рішення, які згодом підтримав Кабмін.