Плюс 20% до всіх інтернет-замовлень з-за кордону. Чия це ідея та з кого візьмуть податок

Зміст

• Посилки та покупки: у чому суть ідеї Кабміну

• Що кажуть ініціатори

• Як реагують експерти та поштові оператори

• Які ще можуть бути проблеми

Посилання та покупки: у чому суть ідеї Кабміну

Кабінет міністрів 18 липня у Верховній Раді зареєстрував проект №11416 щодо змін до податкового законодавства.

Серед іншого пропонується внести зміни до ст. 196 Податкового кодексу. Зокрема, не обкладатимуться митом посилки вартістю до 45 євро. І йдеться лише про відправлення фізичній особі від фізичної особи.

Такі товари мють відправлятися "без будь-якої оплати", призначатися для особистого або сімейного користування, а їхня кількість та характеристики не повинні вказувати на те, що товари ввозяться, наприклад, для перепродажу.

Також прописано низку обмежень. Під безмитний поріг не потрапляють:

• підакцизні товари

• парфуми в об'ємі понад 50 грам, туалетна вода в об'ємі понад 0,25 літра або 8 унцій (майже 240 мл)

• кава в об'ємі понад 500 грам, кавові екстракти та есенції понад 200 грам

• чай в об'ємі понад 100 грам, чайні екстракти та есенції понад 40 грам

Зазначимо, під податок не потрапляють міжнародні посилки до 150 євро. Тобто якщо вартість дорівнює 250 євро, то з "зайвих" 100 євро треба заплатити 20 євро ПДВ (20%). Норма поширюється на замовлення із закордонних інтернет-магазинів.

Якщо закон буде прийнято у нинішньому вигляді, то фактично вводиться нульовий безмитний поріг. І ПДВ доведеться заплатити за будь-яке замовлення, незалежно від вартості.

Що кажуть ініціатори

Законопроект подано в рамках кампанії з пошуку додаткових 500 млрд гривень до бюджету до кінця 2024 року. Оподаткування посилок - один із її елементів. За рахунок цього до кінця цього року планується отримати трохи більше 3 млрд гривень, а у 2025-му в кращому разі 8 млрд гривень.

Власне, в пояснювальній записці йдеться про те, що розробка законопроекту обумовлена необхідністю наповнення доходної частини бюджету. У тому числі в інтересах економіки та заходів щодо відбиття російської військової агресії.

Крім того, автори посилаються на Угоду про асоціацію з Євросоюзом, в якій Україна зобов'язалася покращити податкову систему, посилити контроль та боротьбу з ухиленням від сплати податків. А також посилаються на європейські правила. Згідно з директивою від 5 жовтня 2006 року, від податків звільняються лише невеликі партії товарів некомерційного характеру з третіх країн для приватних осіб вартістю не більше ніж 45 євро (без будь-якої оплати).

Міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв'ю РБК-Україна нарікав на те, що практично вся інтернет-торгівля перебуває у тіні, а в рамках ліміту 150 євро "у нас завозять все".

За його словами, більшість магазинів працюють на спрощеній системі як ФОП, у кращому випадку сплачують єдиний податок 5%, тоді як оборот може складати мільйони. За минулий рік українці отримали 51,5 млн безмитних посилок, але проблема в тому, що ніхто не знає, скільки реально товарів знаходиться всередині кожної посилки.

"Задайтеся питанням, чому в Україні ціна тих самих iPhone іноді нижча, ніж у країнах, де їх виробляють? Тому що з цих товарів не сплачено податки", - наголосив він.

Як реагують експерти та поштові оператори

Урядова ідея отримує різні оцінки в експертному середовищі - від позитивних до негативних. Деякі співрозмовники РБК-Україна називають її "негарною історією" і не виключають, що ідею просувають в інтересах великих імпортерів електроніки та побутової техніки.

Докладніше про це у матеріалі "В Україні хочуть підвищити "податок на посилки". Скільки і кому доведеться платити вже 2024 року".

Щодо поштових операторів, у державній "Укрпошті" не поспішають коментувати законопроект, оскільки його ще не прийнято і положення можуть змінитися.

Тим часом, у відповіді на запит РБК-Україна в "Новій пошті" кажуть про велику проблему. Насамперед, для кожного українця, бо податок стягуватиметься з кожної покупки. Тобто з усього того, що замовляють на умовному Aliexpress - дрібна електроніка, аксесуари для спорядження для військових тощо.

"45 євро - поріг лише для відправлень від однієї людини іншій людині. Наприклад, якщо ваша подруга з Варшави щось вам відправить, печиво, наприклад, або гель для душу. Це до 45 євро. А якщо відправник магазин, то поріг розмитнення 0 євро. Так що, якщо ви замовите вітаміни на iHerb за 10 доларів, ви вже заплатите мито", - кажуть у компанії.

Які ще можуть бути проблеми

Ще один ефект - з новими правилами збільшиться навантаження на митні органи. Оскільки посилки, які і так видимі та 100% переглядаються митниками, будуть обкладені додатковим митом. Не виключено, що це жодним чином не вплине на потоки "тіньових" товарів, з якими справді треба боротися якісним адмініструванням великих партій, зазначають у "Новій пошті".

Якщо казати саме про цю компанію, то за I півріччя в категорії "до 150 євро" було 435 000 посилок - 9% від усього імпорту. Зараз вона подає 300-400 декларацій на день та до 1000 у високий сезон. За новими правилами лише її декларацій буде понад 70 000 на місяць або 7 000 на день.

"Держава має поставити собі питання про те, чи впорається вона з таким потоком і скільки ресурсів це вимагатиме. Ми переконані, що витрати на ці ресурси не покриються очікуваним додатковим доходом", - додали в "Новій пошті".

Для експрес-перевізників це також означає збільшення термінів доставки. А податкове навантаження на українців може призвести до падіння трафіку дрібних посилок.

У таких відправленнях найчастіше пересилається косметика, аксесуари до гаджетів, дрібна електроніка. Відповідно, можливість вибору товарів за привабливими цінами у споживачів скоротиться. І навряд чи бюджет виграє, якщо люди купуватимуть менше.

Тому ініціатива уряду швидше призведе до стрімкого розвитку "сірих" перевезень та збільшення тінізації ринку. Ті, хто продовжить завозити товари низької вартості, намагатимуться ввести митницю в оману - заниженням вартості, щоб потрапити до категорії "до 45 євро", та зазначенням у декларації, що товари ніби особисті чи були у вжитку.

Досвід країн, які пішли шляхом зниження безмитного порога, говорить про тенденцію до зменшення доходів до державного бюджету та скорочення імпорту дрібних відправлень, додали в "Новій пошті".

При підготовці матеріалу використовувалися: текст законопроекту №11416 та супровідних документів, інтерв'ю міністра фінансів Сергія Марченка для РБК-Україна, відповідь компанії "Нова пошта" на інформаційний запит РБК-Україна.