З активізацією українського контрнаступу на південь почастішали удари по об'єктах у Криму та на підступах до нього. А заяви топових речників дають надію на швидку деокупацію півострова. Про те, як удари по російській логістиці наближають визволення Криму, – у матеріалі РБК-Україна.
Про те, що війна не закінчиться, доки Крим не буде звільнено, на початку липня знову заявив президент Володимир Зеленський. За його словами, незважаючи на те, що військові зусилля зосереджені на півдні та сході, півострів також залишається пріоритетною ціллю.
"Ми не можемо уявити Україну без Криму. І поки Крим перебуває під російською окупацією, це означає лише одне: війна ще не закінчилася", - казав він в інтерв'ю CNN.
За останні тижні відбулася ціла низка подій – від ударів по Кримському мосту та військових складах до ураження кораблів в акваторії Чорного моря. Причому "бавовна" відвідує півострів із завидною регулярністю, у військовій розвідці обіцяють, що його демілітаризація продовжиться, а окупантам буде ще спекотніше. Оскільки вони використовують захоплений Крим як велику базу для перекидання сил на український південь.
Окупаційна адміністрація намагається створити картинку про те, що все під контролем і вона там надовго. Однак відзначаються факти евакуації місцевих "чиновників", що дає підстави судити про панічні настрої. Як і рік тому, коли з'явилося відео, що стало мемом, з росіянкою, якій на півострові жилося "душевно і по-домашньому".
За словами спікерки Оперативного командування "Південь" Наталії Гуменюк, окупанти та колаборанти готуються до майбутнього жесту доброї волі. І вогневий контроль над сухопутним коридором та удари по Кримському мосту ставлять і їх, і цивільних у "бутербродну позицію".
"… це коли цивільні автомобілі вставляються у військові колони, щоб створити живий щит. І люди не дуже хочуть у цій ситуації ризикувати своїм життям", – наголосила вона.
Начальник військової розвідки Кирило Буданов знову прогнозує визволення Криму незабаром (фото Віталій Носач, РБК-Україна)
Дедалі частіше у публічному просторі звучать слова про можливий захід Збройних сил України на півострів уже найближчими місяцями. Терміни постійно зміщуються, але начальник військової розвідки Кирило Буданов упевнений – це станеться незабаром і звільнення Криму не за горами.
Кримський міст почали перевіряти на міцність ще торік. Перша спроба датується 8 жовтня 2022 року, коли внаслідок потужного вибуху обрушилися дві півсекції автомобільної частини та були пошкоджені залізничні колії.
Українська сторона не підтверджувала причетність, хоча називала її законною військовою ціллю. У серпні радник голови ОП Михайло Подоляк говорив, що міст має бути зруйновано, а у Збройних силах попереджали, що він може стати пріоритетною ціллю, як тільки Україна отримає необхідну зброю.
Тоді на автомобільній частині поблизу Таманського півострова вибухнула вантажівка і пошкоджені комунікації відновлювали до травня 2023 року. На 500 день російського вторгнення заступниця міністра оборони Ганна Маляр визнала, що це був український удар. А у липні голова СБУ Василь Малюк назвав його операцією наших спецслужб.
За дев'ять місяців Кримський міст знову потрапив під удар. У ніч проти 17 липня сталося два вибухи біля 145-ї опори. В результаті обрушився один автомобільний проліт, ще один і частина залізничних колій зазнали пошкоджень. Як повідомили джерела РБК-Україна, атаку провели СБУ та Військово-морські сили із застосуванням надводних безпілотників.
Після неї президент Володимир Зеленський нагадав, що міст між окупованим півостровом та материковою Росією забезпечує постачання військ противника. Тому є законною військовою ціллю, яка має бути нейтралізована.
Військовий експерт Владислав Селезньов наголошує, що Кримський міст забезпечує противнику ключовий логістичний маршрут, і його знищення є пританням часу.
"Він забезпечує поставки для угруповань окупантів на півдні Херсонської та Запорізької областей. І як тільки росіяни втратять цей маршрут, відразу почнуть відчувати нестачу всього - від продуктів харчування до боєприпасів, та й можливості для швидкої евакуації поранених будуть обмежені", - зазначив він у коментарі РБК-Україна.
Що стосується того, коли Кримський міст остаточно "втомиться", то це залежить від того, коли по ньому зможуть завдати такого удару, який призведе до максимальних руйнувань.
"Я чув таку думку, що, мовляв, щоб усе спрацювало, треба мало не тактичною ядерною зброєю бити. Тільки це не зовсім продуктивно. Чому? Ну, з урахуванням того, до яких серйозних руйнувань привели два попередні вибухи, і там еквівалент набагато менше, ніж у ядерної зброї. Я вважаю, як тільки у нас з'явиться можливість бити ракетами ATACMS, усе відразу вийде. Без них доведеться спочатку виходити на узбережжя Азовського моря. В такому разі, можливо, щоб зруйнувати логістику через Кримський міст, вистачить і бойових можливостей HIMARS", – додав експерт.
Не менш важливим називають знищення мостів між Кримом та материковою Україною. У рамках літнього контрнаступу, наприклад, було завдано кількох ударів по артеріях у районі Чонгара.
Перший із них стався 22 червня. Внаслідок пошкодження автомобільного мосту через Сиваш плече доставки одразу зросло приблизно втричі – на 150 кілометрів – через необхідність перенаправляти вантажі через Армянськ. Цим мостом йшло приблизно 70% військового трафіку з Криму, і окупантам довелося зводити понтонну переправу.
За заявою Генерального штабу ЗСУ, міст атакували авіаційними ракетами Storm Shadow із дальністю ураження 250 кілометрів і більше. Тоді ж і було названо головну мету – перебити постачання російських військ боєприпасами та іншими матеріально-технічними засобами.
Другий удар 29 липня стався по залізничному мосту. Окупаційна адміністрація заявила про нібито нейтралізацію 12 ракет, проте невдовзі з'явилися фото зруйнованої залізниці. Третя атака 6 серпня, крім тільки-но відремонтованого Чонгарського мосту, зачепила і переправу з Арабатської стрілки на Генічеськ.
Наслідки третього удару по Чонгарському мосту (фото росСМИ)
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко наголошує, що Сили оборони Україну ведуть системну роботу щодо зривання ворожої логістики. І у разі виведення з ладу Чонгарських мостів, росіянам доводиться активніше користуватися маршрутом через Перекоп.
"І ми бачимо, що у них виникла серйозна проблема з логістикою та своєчасною доставкою боєприпасів. Зросла дистанція, відповідно, доставка займає більше часу. Водночас на сьогодні Крим повністю не відрізано, транспорт їде. З проблемами, з меншими обсягами, але їде", – зазначив він у розмові із виданням.
З іншого боку, руйнація Чонгарських мостів, очевидно, ускладнить майбутній наступ ЗСУ на Крим. Але швидше за все вони й так будуть знищені росіянами під час відступу, як це вже було в Херсонській області, коли було підірвано як мінімум два автомобільні та два залізничні шляхи через Дніпро.
Паралельно спробам прорвати першу лінію оборони на півдні Збройні сили України здійснюють вогневий вплив на тилові вузли росіян. Зокрема, почастішали удари по їхніх базах у Токмаку, Мелітополі та Бердянську Запорізької області.
Із крайніх епізодів – вибухи на складі з боєприпасами у Токмаку. Минулого тижня радник мера Маріуполя Петро Андрющенко повідомив, що туди "щось прилетіло", після чого почалася гучна детонація.
Тривали й удари по росіянах у Бердянську. Чим саме невідомо, але повідомлялося про спроби ворожої ППО нейтралізувати загрозу. Як заявили партизани з угрупування "АТЕШ", атака припала на місця дислокації особового складу окупантів. Крім того, минулого тижня повідомлялося про вибухи у Мелітополі, в якому росіяни розмістили свій командний центр.
На доказ того, що Сили оборони України тримають логістику на півдні під вогневим контролем, днями російські пропагандисти показали сюжет про бронепоїзд, який курсує між Мелітополем та Волновахою (Донецька область). Як правило, його використовують для супроводу ешелонів з боєприпасами або для самостійного перевезення боєкомплекту військам на передову.
У репортажі розповіли, що під час одного із рейсів потрапили під "удар реактивними снарядами". Судячи з відстані до лінії фронту, принаймні кілька ділянок залізниці перебувають у досяжності для систем M142 HIMARS та M270 з дальністю стрільби близько 80 кілометрів. Хоча не слід виключати і те, що можуть застосовуватися інші далекобійні системи.
"Наші сили роблять все можливе, щоб знизити бойовий потенціал ворога. Я б не сказав, що на сьогодні український південь на 100% під вогневим контролем, але така робота йде. І ми бачимо певні успіхи. Головна мета – зірвати логістику через Мелітополь, Токмак, Бердянськ і навіть Маріуполь, куди військові вантажі йдуть з Росії. Робимо все, щоб росіяни мали менше можливостей оборонятися. Безумовно, це допомагає контрнаступу. Це виснажує ворога, і я думаю, що результати нашої роботи ми скоро побачимо", – вважає Мусієнко. .
Експерт Владислав Селезньов звертає увагу на те, що ключове завдання на півдні прямо зараз полягає не у звільненні квадратних кілометрів. А у знищенні потенціалу окупаційної армії ударами по складах, бронетехніці, артилерійському озброєнні та логістичних маршрутах. І очевидно, що удари в районі Токмака, Василівки та Мелітополя триватимуть, бо там зосереджені основні об'єкти РФ.
Поки логістику росіян не вдається покласти остаточно. Але не виключено, що тільки-но Силам оборони вдасться просунутися далі на окремих рубежах, вирішення цього питання прискориться.
Останні тижні видалися "врожайними" і на удари по об'єктах у Криму. Наприклад, 19 липня понад добу горів та вибухав склад із боєприпасами на полігоні біля Старого Криму (Кіровський район).
Серед версій, що висувавился окупантами, була атака дронами, крилатими ракетами Storm Shadow та застосування оперативно-тактичного комплексу "Гром-2". Що саме спричинило знищення складу, невідомо, оскільки українська сторона не дає докладних коментарів на відміну від випадків із ударами по об'єктах на материковому півдні.
У будь-якому разі атаки продовжилися: 22 липня – детонував склад біля селища Октябрьске приблизно за 40 кілометрів від Сімферополя; 26 числа було влучання в склад під Джанкоєм, а 26-го внаслідок удару по ремонтному батальйону кілька російських військових отримали поранення.
З останнього – атака на нафтобазу у Феодосії. Тоді в ніч на 4 серпня у місті зникло світло, але, як стверджують Telegram-пабліки, після вибухів пожежі на нафтобазі не було. Спікерка Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк обмежилася коментарем про те, що такі вибухи можуть повторитись, оскільки забезпечення військ паливом є важливим компонентом бойової готовності противника.
На думку Селезньова, події на півострові повністю вкладаються в історію, яку українські військові реалізують на півдні.
"Щонайменше два великі склади були знищені, у тому числі на аеродромі Октябрьске в Красногвардейському районі. Була зруйнована база, яка вважалася проміжною і звідти машинами перевозили боєприпаси. Туди було точне влучення, і, відповідно, ці боєприпаси ніколи не прилетять на голови наших бійців", – розповів він виданню.
Минулий тиждень став знаковим одразу з кількох причин. По-перше, було атаковано порт і військово-морську базу в Новоросійську на Чорному морі, яка раніше вважалася тиловою для росіян.
Примітно, що морські дрони подолали дистанцію не менше ніж 700 кілометрів, вразивши великий десантний корабель "Оленегорский горняк". Він отримав пробоїну в лівий борт, але оскільки ВДК стояв не у відкритому морі, його вдалося відбуксирувати на причал. Чи зможуть росіяни повернути його в дію, велике питання. Принаймні у ВМС України в цьому дуже сумніваються.
Зазначимо, українська сторона стверджує, що корабель забезпечував, зокрема, доставку військових вантажів до окупованого Криму. Докладніше про атаку читайте в окремому матеріалі РБК-Україна.
Великий десантний корабель "Оленегорский горняк" навряд чи незабаром повернеться в море (фото wikimedia org
По-друге, за "Оленегорским горняком" у територіальних водах України на південь від Керченської протоки морський безпілотник підбив російський танкер Sig. Наші джерела повідомили, що це була чергова операція СБУ та ВМС. Побічно це підтвердив голова СБУ Василь Малюк, який говорив про законність атак на російські кораблі у водах України.
Причому удари такими дронами демонструють перевагу над протикорабельними ракетами. В епізоді з танкером удар прийшовся точно в машинне відділення, що призвело до виходу з ладу силової установки без розливу палива. У випадку з ракетою головка самонаведення обрала б просто найгабаритнішу ціль на воді, та й не можна було б говорити про філігранність влучання.
Як результат – після атак безпілотниками російський флот змушений панічно маневрувати в морі, і кораблі максимально розосередили в районі, який раніше вважався безпечним для росіян.
На думку Селезньова, створення українського флоту ударних дронів зрештою зведе нанівець морське панування Росії.
"Бо у нас будуть ресурси бити по ворожих кораблях у будь-якій точці Чорноморської акваторії. Не буде жодного безпечного місця для росіян. Адже дрони здатні навіть долати бонові загородження на вході до Севастопольської бухти. Очевидно, що цей процес триватиме", – сказав він. він у коментарі РБК-Україна.
Експерт також говорить про те, що такими ударами Україна заявляє свої права на забезпечення безпеки судноплавства, спочатку вразивши бойовий корабель, а потім танкер.
"Неважливо, чи перевозив він раніше пальне для армії в Криму чи в Сирії. Україна в будь-якому випадку показала всьому світу, що має як мінімум план боротьби з ворожим флотом. І поки країни НАТО такі, як Румунія, Болгарія і Туреччина думають над тим, як відповісти на спроби РФ перетворити Чорне море на своє внутрішнє, Україна працює над тим, щоб зачинити російські кораблі в бухтах", – додав він.
Олександр Мусієнко не виключає, що наступною ціллю цілком можуть стати ракетоносії.
"Будь-які кораблі, які постачають армію ворога паливом, зброєю та всім необхідним, є для нас абсолютно законними військовими цілями", – зазначив він.
За його словами, такими атаками Україна має намір створити великі проблеми для росіян на морі, зокрема й логістичні. І з великою ймовірністю українським надводним дронам це завдання під силу.