У ВР розповіли, які терміни і норми можуть зʼявитися у оновленому законі про гендерну рівність

За її словами, в рейтингу The Global Gender Gap Report Україна, який визначає індекс гендерного розриву, Україна у 2023 році посіла 66 місце з 146 країн. Рейтинг показує гендерну різницю в доступі до тих чи інших ресурсів й можливостей в окремій країні. Вимірювання відбувається за чотирма ключовими групами: економічна участь і кар’єрні можливості, освіта, здоров’я і виживання, політичні права і можливості.

"Примірно, але ще у 2017 Україна у цьому рейтингу посідала 61 місце. Це говорить про погіршення дискримінаційних настроїв щодо статі в останні роки", - повідомила Шуляк.

Вона додала, що серед показників, які вказують на наявність проблеми дискримінації в Україні, вже традиційно називають:

• Низьку представленість жінок у парламенті і уряді;
• Закріпленість на законодавчому рівні дискримінаційних положень за ознакою статі – у Кодексі законів про працю України збережено заборону використання праці жінок вночі, направлення жінок, які мають дітей віком до трьох років, у відрядження, тощо;
• Розрив у оплаті праці чоловіків і жінок в Україні, який, за звітом Держстату становить більше ніж 20%;
• Поширені випадки сексизму в рекламі, образливих, базованих на патріархальній моделі суспільства висловлювань щодо жінок у тому числі - від представників державної влади;
• Традиційне покладення на жінок турботи про дітей та інших членів родини, які потребують сторонньої допомоги, виконання домашньої роботи.

Нардепка зазначила, що Закон “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків” в Україні було прийнято ще в 2005 році, але з тих пір він суттєво застарів. Відповідно, наразі його необхідно максимально "осучаснити".

Йдеться про:

• Врахування змін, які відбулися в українському суспільстві щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, зокрема, просування гендерної рівності у всіх сферах життя суспільства;
• Необхідність посилення забезпечення гендерної рівності у зв'язку з отриманням України статусу країни - кандидата до вступу в ЄС;
• Необхідність врахування викликів та загроз, які виникли внаслідок повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

Серед змін, зокрема, удосконалення термінів "сексуальні домагання" і "насильство за ознакою статі". Крім цього, пропонується ввести такі поняття як "гендерна культура", "сексизм", "гендерний аудит", "принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" тощо.

Всі ці зміни мають не меті:

• Реалізацію заходів для припинення та недопущення всіх форм дискримінації за ознакою статі стосовно різних груп жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства;
• Наскрізне врахування принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у законодавстві, документах, які використовуються у бюджетному процесі, для отримання жінками і чоловіками рівних результатів і благ;
• Забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у попередженні та подоланні конфліктів, встановлення миру та відновленні;
• Запобігання та протидію насильству за ознаками статі, у тому числі всім проявам насильства стосовно жінок, торгівлі людьми, сексульного насильства, повʼязаного з збройною агресією.

"Разом з членами робочої групи під головуванням уповноваженої уряду з питань гендерної політики, які займалися підготовкою напрацювань щодо цих змін, ми розраховуємо, що відповідний законопроєкт буде зареєстровано наприкінці вересня - початку жовтня. Хотілося б, щоб до кінця року його було прийнято за основу", - резюмувала очільниця партії "Слуга народу".