ВР проголосувала за законопроєкт про інструмент демократичного парламентаризму: як він працюватиме

Вона зазначила, що ряд експертів та громадянське суспільство почали розробляти для України такий інструмент як публічні консультації ще у 2015 році. Схожий законопроєкт було презентовано і у 2017 році, але тоді його так і не ухвалили. Пізніше - 4 роки тому, вдалося зареєстрували новий законопроект - №4245. Але з того часу його проходження через сесійну залу постійно відкладали, хоча практика проведення публічних консультацій за тими чи іншими управлінськими рішеннями на рівні держави - типова для країн ЄС.

"Нарешті нам вдалося наприкінці червня 2024 року його ухвалити. Але в законопроєкті, який наразі чекає на підпис Президента, є дві речі, які не дають громадянському суспільстві бути повністю задоволеними. По-перше, він починає діяти тільки після завершення воєнного стану, хоча ми і прописували, що це має бути одразу. Але цю правку не врахували, як і обовʼязок проводити публічні консультації для народних депутатів. Наразі вони можуть робити це виключно добровільно", - повідомила Шуляк.

Парламентарка також зауважила, що зараз зрушення у прийнятті законопроєкту про публічні консультації відбулися, зокрема, через те, що обовʼязковість застосування цього інструменту прописано одразу в двох важливих документах. Перший - Дорожня карта децентралізації, яку Уряд ухвалив у березні 2024 року. Крім публічних консультацій, він передбачає і інші інструменти на рівні місцевої демократії, наприклад, органи самоорганізації населення.

Другий надважливий документ - програма Ukraine Facility. Проведення публічних консультацій перед будь-якими управлінськими рішення як на місцевому, так і на державному рівні - один з 150 індикаторів, виконання яких обовʼязкове для отримання 50 млрд євро від ЄС.

"По суті, публічні консультації - один з багатьох механізмів запровадження демократичного парламентаризму. Тому у нас була величезна дискусія, як приєднати народних депутатів. Поки, бачте, не вдалось. Проте я впевнена, що після підписання ухваленого законопроєкту Президентом, ми разом з експертним середовищем почнемо працювати над змінами у ньому - потрібно правильно виписати залучення народних депутатів до публічних консультацій. Наразі такої можливості немає. Але це важливо у випадках, коли, зокрема, реєструється альтернативний законопроєкт", - підкреслила очільниця партії "Слуга народу".

Вона також долала, що наразі в Україні уже провели дві серії публічних консультацій. Мета першої - зрозуміти потреби і шляхи вдосконалення програми компенсацій "єВідновлення". Ці консультації пройшли успішно, про що свідчить ряд важливих змін у механізмах програми, зокрема вирішення питань співвласників майна, можливість подавати заяву різними способами, розширення програми для тих, хто хоче відбудовуватись на власній землі. Друга серія публічних консультацій була присвячена напрацюванням рамкового законопроєкту "Про основні засади житлової політики".

"Надважливо, що ми не лише отримали якісний фідбек з приводу того, що і як потрібно допрацювати у цьому законопроєкті, але і виявили низку дотичних проблем, повʼязаних з чинними механізмами забезпечення українців житлом. Зокрема, зʼясувалося, що програма пільгової іпотеки "єОселя" наразі функціонує таким чином, що скористатись нею не можуть ВПО - умови програми для них, по суті, є нереальними. Тому їх потрібно переглянути - важливо вже зараз внести точкові зміни постановами Уряду, щоб значно розширити цю програму кредитування", - зауважила Олена Шуляк.

Нині триває підготовка до третьої серії публічних консультацій, яку присвятять доопрацюванням рамкового законопроєкту “Про основні засади відновлення” - разом з громадянським суспільством. З одного боку, зазначила нардепка, приклад проведених публічних консультацій - успішні кейси застосування такого інструменту демократичного парламентаризму. А з іншого - можливість для народних депутатів навчитися користуватися цим інструментом. Адже незабаром це може стати для них обовʼязковим.