Впливає на безпеку: що робити, якщо подряпане лобове скло авто

Питання насправді актуальне для більшості багатьох сучасних автовласників, адже чинники, що псують наше лобове скло, однаково впливають і на немолоді машини, і на учора отримані з майданчика автосалону.

При тому поміняти лобове на нове тепер не завжди просто, і не тільки через гроші. Адже сучасне скло крім іншого є носієм комплекту датчиків і камер систем безпеки, які потрібне не просто переставити, а часто ще й юстирувати на спеціальному обладнанні, яке є тільки на великих дилерських СТО. Між тим, професійні сервісмени про деякі моделі авто кажуть, що вони мають "м’яке" скло – настільки легко на ньому створюється сітка мікроподряпин.

Чому скло буває "м’яким"

Певно, варто нагадати, що сьогоднішнє лобове скло – ціла конструкція. Його недаремно називають триплексом, бо складається воно з трьох основних шарів – двох власне скляних і еластичної полімерної плівки посередині. Всі три складові спресовують при нагріванні і вони утворюють цільне скло будь-якої заданої форми. Головна перевага такого тришарового скла у тому, що воно – травмобезпечне, при руйнуванні його уламки не розлітаються на гострі фрагменти, не ранять водія і пасажирів, а залишаються приклеєними до внутрішнього шару–плівки.

Вікна складають великий відсоток поверхні автомобіля, тобто вони – великий резерв для автовиробника в плані зниження маси і собівартості. Тому на авто останніх поколінь спостерігається тенденція до зменшення товщини лобового скла – це стосується і оригінального продукту, і різного роду аналогів вторинного ринку. Так, на одну ту саму модель авто можна знайти скло різної товщини – 4,3 мм, 4,5 мм і 5,2 мм.

Друга особливість – лобове дійсно може бути різної твердості. Одне буде більш стійким до стирання, роками витримуючи "піскоструменеву обробку" під час некваліфікованої мийки і роботи двірників на брудних шляхах, а друге вкриється сіткою мікроподряпин вже за рік-два міської експлуатації. Експерти з автоскла зазначають, що "м’яке" може зустрітись і серед недорогих пропозицій на ринку aftermarket, і на машині у заводській комплектації.

Подряпане скло: що робити

Драйвер, який звик до комфортної їзди і дбає про безпеку, довго не потерпить скла, затертого щітками і недбалими мийниками: плями розсіяного світла від зустрічних фар вночі або низького вечірнього сонця дуже заважають слідкувати за дорогою. Варіантів, на жаль, небагато.

Полірування лобового скла. Технологія в цілому відпрацьована, вона нагадує полірування лакофарбового покриття кузова, але має кілька важливих нюансів. Перш за все, від виконавця потрібна кваліфікація і певне обладнання. Скло – не фарба, найменший дефект полірування буде помітний і заважатиме очам ще більше, ніж старі вікові відмітини. Тож майстерні з полірування скла є не у кожному навіть великому місті. А по-друге, відполірувати лобове скло коштує настільки дорого, що часто сума наближається до ціни нового скла.

Заміна лобового скла. Тут теж є кілька серйозних ризиків. По-перше, якісне скло коштує недешево, особливо якщо автомобіль високого класу і має на склі чималий набір додаткових функцій: підігрів, напилення проти засліплення, ледь помітне фірмове тонування, зону для проектора показань приладів, місця для кріплення камер тощо. По-друге, встановити скло, а головне – правильно налагодити всі згадані гаджети теж недешево і непросто. Навіть клей, на який ставлять лобове, має бути певного типу, щоб скло трималось достатньо міцно і автомобіль зберіг показники пасивної безпеки, отримані під час краш-тестів. Звісно, всі ці нюанси передбачені дилерськими технологіями ремонту, але клопоту і грошей знадобиться стільки, що варто замислитись про полірування. Принаймні, ціни та інші нюанси варто уважно вивчити і порівняти.

Якщо коротко

Знаючи про непрості варіанти рішення проблеми затертого скла, варто подбати, щоб воно якомога довше зберігало первинну прозорість. Для цього треба ставитись до скла як до чогось м’якого, що може подряпатись від неакуратних дій. Правила прості і не мають побічної дії: не витирайте брудне лобове сухою ганчіркою, слідкуйте, щоб під двірниками не накопичувався абразивний бруд (пісок), не вмикайте склоочисники "на суху", взимку видаляйте кригу зі скла не жорсткими пластиковими шкребками, а рідиною-розморожувачем, під час слабкого дощу вмикайте переривчатий режим щіток.