Володимир Мудрий, ОТП Банк: Лише прибутками банків економіку не відновити

Про можливу купівлю Сенс Банку, зменшення частки держави в банківському секторі, заробітки фінустанов на державі та міжнародних донорах, результати роботи сектору під час війни, проблеми з кредитуванням і майбутнє українського бізнеса – розказав в інтерв’ю РБК-Україна голова правління української "дочки" угорської банківської групи ОТР Володимир Мудрий.

Про можливу купівлю банку

- Наприкінці січня заступник міністра фінансів Юрій Драганчук заявив, що уряд готується до продажу двох державних банків, на які вже є потенційні покупці. Мова про Укргазбанк та Сенс Банк. Одним з претендентів на купівлю Сенс Банку нібито є угорська група OTP Bank Plc. Чи так це? Розкажіть, будь-ласка, подробиці!

- Що стосується перспективи зменшення частки держави в банківському секторі – це, як мінімум, відповідає вимогам Міжнародного валютного фонду.

З одного боку, у нашій країні продаються і купуються квартири, автомобілі, земля, а от продаж-купівля банків наче "не на часі".

Щодо того, чи цікавиться ОТР Group покупкою банків в Україні, зазначу, що група знається на купівлі та продажу банків. Практично кожен рік відбувається злиття або поглинання за участю групи. Основний її акцент – на країнах Центральної та Східної Європи. У минулому році група також вийшла на азійський ринок – в Узбекистан, придбавши Ipoteka Bank. Це буде перший комерційний банк в Узбекистані. Таким чином ОТР Group здійснила першу приватизацію банку в цій країні.

А вже 9 лютого 2024 року група продала банк у Румунії. Купівлі і продажі відбуваються відповідно до стратегічного бачення групи. Припускаю, що продаж банку в Румунії буде не останнім анонсом у поточному році.

- ОТР Group покидає Румунію після 20 років роботи там. Що сталося? Яка причина продажу?

- За цим рішенням стоять стратегічні пріоритети групи. Мистецтво – не тільки правильно купувати, але і знати, коли продавати. Тож якщо є вигідна пропозиція, то банки продаються і купуються.

- Тобто це просто бізнес?

- Так, це звичайне бізнес-рішення.

- Чи може вихід ОТР Group з румунського ринку мати наслідком її активізацію в Україні? Наприклад, група могла би влити додатковий капітал в українську "дочку" чи купити новий банк в Україні. Той-таки Сенс Банк.

- Капіталу в українському ОТП Банку більш ніж достатньо. Остання статистика від НБУ свідчить, що за показником достатності капіталу ми входимо в топ-3 українських банків. За підсумками оцінки стійкості, проведеної Національним банком України, норматив достатності основного капіталу в ОТП Банку склав 7,234 млрд грн, або 19,09% при необхідних рівнях показників 7%. Регулятивний капітал становить 12,315 млрд грн. Його норматив достатності – 32,5% при необхідному рівні 10%.

Що стосується стратегії подальшого розвитку, то варто зазначити, що ОТР Group у постійному пошуку банків на купівлю.

- В Україні вже знайшли банк для купівлі?

- Давайте так: чи продається щось зараз в Україні?

- Так. Продається. Як мінімум у держави є бажання продати деякі банки.

- Так, бажання у держави є. Але українська держава ще жодного разу не продавала банки. Механізму продажу банків поки що немає. Відповідне законодавче підґрунтя відсутнє.

- Давайте розставимо крапки над "і". ОТР Group готова розглядати українські банки на предмет можливого придбання?

- Група залишається на українському ринку. Український ринок розглядається як такий, на якому є перспективи розвитку.

- Тобто подробиць щодо можливого придбання Сенс Банку, наприклад, ми зараз від вас не почуємо?

- Щоб дати відповідь, потрібно розуміти, якою буде процедура продажу.

Про продаж державою банків

- Як ви оцінюєте перспективи виходу держави з капіталу банків під час війни?

- Чи має держава тримати стільки банків? – Ні. Чи має держава продавати банки, у тому числі зараз? – Так. Це не профільний актив держави.

У кожен момент часу є своя ціна на активи. Є періоди росту і падіння цін на ринку. Але це справжня ринкова ціна. Тому не потрібно казати, що "зараз не на часі". Актив коштує стільки, скільки за нього платять.

- Скільки може коштувати Сенс Банк?

- Банки оцінюються залежно від розміру капіталу. В Європі коефіцієнт оцінки банків - від 0,7 до 1 капіталу.

- А якою ви вважаєте справедливу ціну на банки в Україні під час війни?

- Як патріот?

- Як бізнесмен.

- Зараз прибутковість банків досить висока. І мова йде не лише про український ринок. Так, за результатами минулого року європейські банки заробили рекордний прибуток близько 100 млрд євро. Тобто сама галузь стає більш привабливою, це світова тенденція. Банківський ринок має достатньо високу маржинальність, і це також потрібно враховувати.

- Тож якою ви вважаєте справедливу ціну на українські банки зараз?

- Давайте тримати Європу за орієнтир. Багато в ціні залежить від того, що саме ти купуєш – наявності інфраструктури, клієнтської бази, бізнес-моделі тощо.

- Чи правильно я розумію: для держави зараз не дуже вигідно продавати, але для бізнесу – саме той момент, щоб купувати?

- Відомий психологічний ефект: продавець чашки кави завжди оцінює її вдвічі дорожче, ніж покупець. Я би не оперував категоріями "вигідно-невигідно". Мова йде про ціну, яку потенційний покупець реально готовий заплатити. Якщо продавець вважає, що ціна невигідна для нього, що через кілька років він зможе заробити більше, будь-ласка, продавайте через декілька років.

- Отже, наскільки реалістичними, на вашу думку, є перспективи виходу держави з капіталу банків ще під час війни?

- Ринок в Україні не зупинився. Я думаю, це абсолютно реалістично.

- Які з державних банків можуть бути продані в першу чергу?

- Представником акціонера в державних банках є заступник міністра фінансів. Він зробив відповідне оголошення.

- Тож як мінімум мова може йти про Укргазбанк і Сенс Банк?

- Думаю, якщо заступник міністра про це говорить, то він має відповідні дані.

- Коли, за яких умов і як саме може відбутися приватизація (можливо, часткова) окремих державних банків?

- Найскладнішим буде визначити ціну продажу банків. Для цього державі потрібно буде найняти незалежного експерта, який має розуміння міжнародного ринку і зможе "примирити" продавця і потенційних покупців.

- Це може бути проблемою – знаходження таких експертів?

- Ні, це не проблема. Але це обов’язково треба зробити.

Про бізнес ОТП Банку

- Ви нещодавно заявили, що ОТП Банк має намір стати хабом з розподілу грантів від міжнародних фінансових партнерів та доступу до програм пільгового кредитування бізнесу. Як плануєте цього досягати, і що в результаті отримає ОТП Банк, бізнес і держава?

- Ми бачимо в цьому основну нашу мету. Нам імпонує сам підхід міжнародних партнерів до реалізації грантових та пільгових програм. Першим і основним критерієм, який закладають у свої програми наші партнери – і Міжнародна фінансова корпорація (IFC), і USAID, і EBRD – це збільшення кількості робочих місць. Другий критерій – збільшення виручки компанії. Вони готові виділяти фінансову підтримку, якщо бізнес створює додаткову вартість для економіки. Третім критерієм для наших партнерів є дотримання ESG-стандартів щодо позитивного впливу на зовнішнє середовище, сталого розвитку, реалізації соціальних проєктів, прозорості ведення бізнесу.

Мета співробітництва ОТП Банку з міжнародними організаціями – створення мультиплікатора для економіки. Якщо згадані критерії будуть вторинними, то мультиплікатор буде набагато меншим.

Що ми можемо дати цим партнерам? Часто наші підходи до оцінки клієнтів досить вимогливі порівняно з багатьма конкурентами. Тож ми завжди зможемо чітко відзвітувати, куди пішли кошти партнерів.

Головна мета міжнародних фінансових організацій – допомога бізнесу в Україні через партнера, якому можна довіряти.

- А хто конкуренти ОТП Банку на цій ниві? Напевно, не лише ОТП Банк претендує на те, щоби бути хабом з розподілення коштів для бізнесу? Серед конкурентів, мабуть, - і державні банки?

- Важливо мати не лише бажання, а й спроможність. Банківський бізнес – це про капітал. У ОТП Банку капіталу достатньо. Крім того, важливо мати налагодженні процеси бізнес-кредитування.

Напевно, усі банки долучатимуться до кредитування бізнесу, і це добре. Конкуренція, безперечно, буде.

До 2022 року ні ЄБРР, ні IFC не мали договорів про розподіл ризиків з державними банками в Україні. Зараз роль держави зросла у кілька разів, держбанки кредитують і в межах державних програм, і в межах угод з міжнародними фінансовими партнерами. Універсальний банк – це добре.

Але ОТП Банк бачить свої стратегічні конкурентні переваги саме у спеціалізації. І вважаємо, що зможемо надавати максимальний рівень якості послуг. Фокусування дає максимальний ефект.

- Який бізнес буде реципієнтом коштів, отриманих від міжнародних партнерів через ОТП Банк?

- Більшість проєктів фінансування від міжнародних партнерів спрямовані на допомогу малому і середньому бізнесу. Пріоритетні галузі – виробництво, зокрема експортно орієнтоване, переробка.

Восени минулого року ОТП Банк уклав угоду про отримання гранту з агентством США з міжнародного розвитку USAID. У її межах підприємства малого та середнього бізнесу отримують від нас цільове фінансування на поповнення обігових коштів за ставкою 7% річних (протягом першого року дії кредитного договору). Відповідно до умов гранту, це компанії з критичних секторів економіки, підприємства, що постраждали внаслідок війни або мають у структурі власності жінок, а також ті, що потребують факторингового фінансування.

Частка критичних індустрій у виданих грантах орієнтовно становить 40%, релокованого бізнесу – 30%, частка бізнесу, яким володіють чи керують жінки, – ще 30%.

Крім того, ОТП Банк пропонує клієнтам МСБ інвестиційні кредити на придбання енергоефективної техніки та обладнання з можливістю відшкодування до 20% отриманих коштів у межах програми ЄБРР.

- А як щодо фінансування великого бізнесу?

- Грантові програми від міжнародних фінансових партнерів, як правило, не розповсюджуються на великий бізнес. Крім того, великий бізнес зараз має високий рівень ліквідності. І сама банківська система має високу ліквідність. Я не бачу серйозних обмежень в можливостях банківського фінансування великого бізнесу.

Однак великий бізнес потребує ефективних механізмів з risk sharing і страхування воєнних ризиків. Зараз для нього саме час говорити про інвестиційні проекти, але воєнні ризики дуже стримують їх фінансування.

- Чи передбачає стратегія ОТП Банку участь у страхуванні бізнесу від воєнних ризиків?

- Цим займається страховий бізнес. Банк або приймає на себе воєнні ризики, або комусь платить за страхування цих ризиків.

- На чому ОТП Банк планує заробляти в 2024 році?

- Будь-який бізнес повинен заробляти, створюючи додаткову вартість і задовольняючи потреби своїх клієнтів. Фокус буде на кредитуванні.

- У яких державних програмах ви бачите місце для ОТП Банку в 2024 році? Яке це місце?

- З одного боку, ми намагаємось бути партнером практично у всіх державних програмах. Ми працюємо за програмою "5-7-9", до того ж у нас є і факторинг, і лізинг за цією програмою. Буквально в останні дні минулого року почала роботу державна програма "Доступний факторинг", оператором якої є Фонд розвитку підприємництва. ОТП Банк працює з факторингом з 2005 року, тому ми одними з перших долучилися до цієї програми.

А "ОТП Лізинг" (компанія, що входить до складу ОТП Групи в Україні) – наразі єдина лізингова компанія, яка буде надавати програму "Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%".

Зараз також розглядаємо участь у програмі "єОселя". Але побачимо, яка складатиметься ситуація з іпотекою.

Про державу і кредитування

- Які перспективи програми "5-7-9" сьогодні?

- Вважаю, що на цьому етапі потрібно максимально переформувати програму "5-7-9". Відомо, що зараз існує велика заборгованість Фонду розвитку підприємництва (ФРП) перед банками по компенсації пільгових ставок. Гроші, закладені в держбюджет на компенсацію цих ставок, дуже обмежують програму.

Так, у 2023 році на компенсацію банківських ставок за програмою "5-7-9" у держбюджеті було закладено 16 млрд грн. І рік завершено зі значними боргами ФРП перед банками. На 2024 рік закладено 18 млрд грн. З урахуванням наявних прогнозів програма не може розвиватися з такою динамікою, яка потрібна.

Державі потрібно переглянути цю програму. "5-7-9" абсолютно ефективно себе показала в 2022-23 роках для підтримки бізнеса, та зараз ми повинні давати мультиплікатор цим коштам.

Наприклад, за програмою "5-7-9" більше 25% пільгових кредитів видаються на обігові кошти. Значна частина коштів видається підприємствам торгівлі. Цей підхід потрібно переглянути, бо торгівля – це значною мірою імпорт. Ми ж маємо фінансово допомагати тим, хто купує в українського виробника. А той бізнес, який займається переробкою, купуючи в українського виробника, має отримувати максимальну допомогу від держави. Тож програма просто потребує максимально швидкого перегляду. Вважаю, що зараз потрібно концентруватися на інвестиційних кредитах і позиках промисловості.

- Наскільки реалістично сподіватися, що наповнення програми "5-7-9" коштами буде збільшено?

- Я впевнений, що борги держави перед банками в частині компенсації процентних ставок будуть погашені. Крім того, міжнародні фонди продовжать давати кошти.

Але якщо ми бачимо, що кошти програми використовуються неефективно, то потрібно змінювати параметри програми.

- А якщо держава не зможе допомогти своїми пільговими програмами?

- "Караулу" не буде. На сьогоднішній день далеко не всі українські банки є в програмі "5-7-9". Але ж вони продовжують кредитувати. Потрібно відходити від сподівань виключно на державу.

- Але ж багато років, поки держава не запровадила низку пільгових програм типу "5-7-9", банки не поспішали кредитувати реальний сектор економіки. Мало того, під час війни українські банки віддали перевагу купівлі депозитних сертифікатів НБУ замість кредитування поза межами пільгових державних програм, і заробили на цьому шалені гроші. Тож чи варто чекати активізації банківського кредитування зараз?

- Ситуація виглядає наступним чином: банки заробили прибутки, заплатили 50% податку на прибуток, далі платять 25% податку, держава заборгувала банкам мільярди гривень компенсації ставок за кредитами, банки вклали великі кошти в ОВДП, щоб фінансувати держбюджет, – і ми говоримо, що банки не кредитують. Основне питання: а попит на кредити з боку виробників є?

Потрібно більшою мірою орієнтувати програму "5-7-9" на кредитування саме виробництва і переробки, а не фінансування обігових коштів.

Крім того, в умовах війни держава повинна збільшити свою роль як замовника і покупця на ринку. Під контракти з державою можна реалізовувати кращі інвестиційні проекти.

Про прибутки банків

- Як ви оцінюєте ситуацію, що склалася в 2023 році, коли банки в Україні "примудрилися" заробити надприбутки на тлі війни? І як в контексті вищезазначеного оцінюєте запровадження державою спеціальної ставки оподаткування прибутків банків (50% в 2023-му і 25% в 2024 році)?

- Всі говорять, що банки в 2023 році заробили надприбутки під час війни, бо це медійна історія. Але чи порівнював хтось прибутки банків з прибутками в інших секторах?

Маємо справу з психологічним феноменом: ми стверджуємо, що щось коштує дорого, але ні з чим не порівнюємо.

У випадку з банками мова йде про прибутки на вкладений власний капітал. Ось, наприклад, загальні активи ОТП Банка – 102 млрд грн, капітал– 15,8 млрд грн. І ми заробили на цей капітал 3,7 млрд грн. Загалом сплатили податків 4,8 млрд грн. При цьому нам кажуть, що це надприбутки. Так давайте порівнювати із заробітками в інших індустріях.

Візьмемо, наприклад, гемблінг. Індустрія заплатила 10 млрд грн податків. А який у цих компаній прибуток? І який у них вкладений капітал? Ставка оподаткування гемблінгових компаній – 18%. А оподаткування банків – 50% в 2023 році і 25% надалі. Є й інші індустрії.

Треба розуміти: якщо банк збитковий, то люди забиратимуть звідти гроші. Тож ми працюємо так, щоб люди не виводили кошти з банківської системи.

Крім того, під час війни банки не виводять дивіденди за кордон. Гроші залишаються в Україні. На ці кошти ми можемо завтра кредитувати.

- Яка наразі ситуація зі стійкістю банків? Чи можна повною мірою довіряти заспокійливим висновкам НБУ за підсумками минулорічного стрес-тестування системних банків?

- Так, ситуація зі стійкістю банків нормальна. Регулятор робить свою роботу професійно. Відновили всі вимоги по ліквідності, посилюються вимоги до капіталу. З точки зору прискіпливого ставлення до бізнес-моделей банків регулятор робить все максимально, щоб система залишалася стабільною і прогнозованою.

- ОТП Банк теж проходив стрес-тестування від НБУ в 2023 році? Які його результати?

- Це було не стрес-тестування, а перевірка якості активів. Практично по кожному позичальнику перевіряли рівень сформованих резервів залежно від динаміки показників бізнесу до 2022 і після 2022 року. Перевіряли те, як ми оцінювали перспективи обслуговування боргів за кредитами: тими, які зараз обслуговуються, і тими, що реструктуризовані. Перевіряли застави за кредитами: вони ліквідні чи ні, чи оцінювали ми їх, чи маємо до них доступ, де вони знаходяться, як ми це оцінили на той випадок, якщо потрібно буде робити примусове стягнення тощо.

Фактично ми не доформовували резерви. Результат перевірок не вплинув на рівень капіталу. Були деякі зауваження, але мінімальні.

- Якою є ситуація з NPL в банку?

- На кінець 2023 року – 22%, зовсім непоганий рівень як для воєнного часу. До того ж, нам вдалося стабілізувати ситуацію через застосування різних інструментів щодо пом’якшення фінансового навантаження на клієнтів і вийти на керування окремими сегментами портфелю або угодами. Позичальники, які не змогли відновитися в 2023 році, перейшли в пул таких, за якими процес буде досить довгий. Це або ті бізнеси, які залишилися на окупованій території, або бізнеси, де повністю знищена застава, що була єдиним бізнесом позичальника.

І знову про державу і банки

- Нещодавно оприлюднена Кабміном Національна стратегія доходів до 2030 року передбачає, зокрема, необхідність запровадження широкої практики розкриття банківської таємниці для податкових органів. Як ви оцінюєте таку ініціативу?

- Зараз важко коментувати, адже незрозумілі механізми імплементації урядових ініціатив. Але я би рекомендував усі можливі зміни в оподаткуванні обговорювати комплексно у межах єдиної стратегії доходів.

- НБУ планує в 2024 році відновити довоєнне регулювання банків, зокрема посилити вимоги до капіталу і ліквідності. Чи не поспішає регулятор, на вашу думку? І чи впораються банки?

- Є декілька аспектів цього питання. По-перше, якщо ми хочемо, щоби банківська система була стабільною, такою, як вона є зараз, то вимоги до діяльності банків мають бути зваженими.

По-друге, Україна йде в Європу, тому відповідні вимоги регулятора є необхідними, зокрема, у зв’язку із зобов’язаннями в межах інтеграції з ЄС.

Чи легко банкам виконувати підвищені вимоги регулятора? Звичайно, для банків це означає додаткові витрати. Але це наші зобов’язання перед Європейським Союзом.

Ми в постійному діалозі з Національним банком, і НБУ йде назустріч банкам. Зокрема, надає перехідний період, поступово підвищуючи вимоги.

- Банки впораються?

- З цим банки точно впораються. Утім треба зважати, що лише прибутки банків не можуть відновити економіку. Той факт, що банки мають гроші, – добре для реального сектора. Але маємо думати, як відновити попит на ресурси, про створення нових робочих місць, відновлення бізнесу. І це спільне завдання для держави, бізнесу і банків.