Якщо говорити строго, ці дві машини – дві великі різниці. Але будь-хто, обираючи собі середньорозмірного кросовера, неодмінно розгляне і першу, і другу. Чому? Тому що одна всім здається найкрутішою в сегменті, а друга – найдоступнішою. Насправді не все так просто, але ж обіцяємо розповісти про все чесно.
Про переваги і недоліки двох популярних кросоверів читайте в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці статті були використані публікації AutoRIA, Autocentre і матеріали компаній-виробників.
Обом двом моделям ми маємо завдячити (в лапках чи без – то вже ваша справа) за те, що сьогодні кросовер – найпопулярніший тип автомобіля. Volkswagen Tiguan і Nissan Qashqai з’явилися тоді, коли остаточно ще не було ясно, куди буде розвиватись авторинок і автомобільна промисловість світу. Так вийшло, що обидва започаткували кожен свою нішу кросоверів – масових псевдо-позашляховиків: один – в престижному сегменті, другий – в найдоступнішому і більш молодіжному.
Tiguan першої генерації, хоч і є по суті паркетником, на фоні інших має доволі виражену "позашляхову" схильність: значний кліренс 20 см, короткі передній і задній звиси, непогана система повного приводу, яка в потрібний момент підключає задню вісь. Більше того, є навіть окреме “заміське” виконання Track&Field. Його передній бампер задертий так сильно, що кут в'їзду сягає 28 градусів, при тому що звичайна ”міська” комплектація – лише 18 градусів. З більшістю двигунів, про які ми поговоримо нижче, машина жвава на ходу, а завдячуючи традиційно виваженій "фольксвагенівській" підвісці, приємно керується.
У своєму першому поколінні Qashqai – автомобіль безумовно міський, без жодних претензій на успіх на бездоріжжі. Хоча теж має 20-сантиметровий кліренс і повнопривідну комплектацію, яка в Україні поширена не менше, ніж суто передньопривідна. Особлива родзинка "Кашкая" – збільшена модифікація Qashqai+2 з подовженим кузовом (плюс 13,5 см бази, плюс 2,11 см загальна довжина). Як можна зрозуміти з назви, він має 7-місний салон – два невеличкі сидіння розкладаються в багажнику.
За теперішніми мірками обидва кросовери аж ніяк не малюки, адже в обох марок сьогодні є паркетники набагато меншого калібру. Volkswagen має класичний силует, на вигляд він більш масивний і поважний, і це підтверджується цифрами – він на 12 см довше стандартного конкурента.
Натомість Qashqai більше схожий на міського піжона: легкий, підтягнутий, невимушений. Проте, 7-місна версія більш масивна, і дехто обирає її саме через це. Як на нас, "Тігуан", маючи більш класичний образ, і сьогодні зберігає у стилі певну актуальність, а "Кашкай" несе на собі відбиток моди минулих років. Обидві машини пережили по одному рестайлінгу – Tiguan у 2012-му, а Qashqai – у 2010-у роках.
За корисним простором в салоні наші два конкуренти приблизно однакові. Звісно, якщо не брати до уваги продовжену версію "Кашкая". А от щодо якості оздоблення, то перевага за Volkswagen – пластик більш добротний, та й стилістика інтер’єру більшістю споживачів сприймається як веселіша.
Багажники рівнозначні при максимально розгорнутій конфігурації (другий ряд крісел складено): 1510 – 1515 л, а в походному стані різниця суттєва, і вона на користь "Тігуана": його 470 літрів проти «японських» 410 л. Але майте на увазі, що в Qashqai+ багажник при складеному третьому ряді на 140 літрів більше, ніж у короткої версії.
З точки зору українського споживача, одна з найсуттєвіших відмінностей цих двох машин – їхні моторні лінійки. У Nissan Qashqai домінують бензинові агрегати, 1,6- і 2,0-літрові. Дизелів набагато менше, це відносно недавно привезені з Європи вживані екземпляри. В принципі всі двигуни надійні і за нинішніми мірками довговічні.
Інша картина в Volkswagen Tiguan. Його бензинові мотори, на 1,4 л і на 2,0 л об’єму, мають турбіни і безпосереднє впорскування, через що у вживаному віці вони створюють власникам чимало проблем. Більш прийнятні два 2,0-літрові дизельні агрегати Tiguan, за якими і полюють більшість покупців на вторинному ринку.
Nissan Qashqai комплектувався 5- та 6-ступінчастою МКП, а в якості “автомата” використовував безступінчастий варіатор CVT. Варіатор цей не дуже довговічний, але на відміну від пізніх моделей марки, більш-менш ремонтопридатний.
Volkswagen Tiguan пропонує як простеньку механіку, так і АКП відразу двох типів – хоча не скажеш, що це "на вибір". Звісно, всім би хотілося мати варіант з класичною гідромеханікою типу Tiptronic, але абсолютна більшість "автоматів" – то складна і примхлива роботизована DSG. Іронія долі у тому, що "Тігуани" комплектувалися найменш вдалим з "Типтроніків" та найбільш вдалим з “роботів”.
На ходу обидва автомобіля більш-менш рівноцінні за комфортністю ходової, але "Фольксваген", як ми вже згадували, цікавіше кермується і краще поводиться на вибоїнах.
Щодо витривалості "ходовки" – для українських шляхів краще підходить німецька підвіска, більш надійною ходовою може похвалитися саме "Тігуан". Витратні деталі підвіски "Кашкая" служать приблизно удвічі менше, ніж у німця, першу чергу це деталі передньої підвіски. На щастя, власники кажуть, що ремонтувати недовговічній передок "японця" не дуже дорого.
У нашій парі німецька машина дорожче, і у вживаному вигляді це доплата не стільки за бренд, скільки за більш породисту поведінку на дорозі і комфортніший салон. Щодо решти слабких місць – вони врівноважуються симетричними проблемами конкурентів. Тим більше що багато тут залежить від залишкового ресурсу конкретних екземплярів, які вам спаде на думку порівнювати. З об’єктивно вагомих відмінностей – можливості вибору двигуна, оскільки виходить, що у Nissan простіше обрати непоганий бензиновий мотор, а у Volkswagen – вдалий дизель.
Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало про ТОП-5 великих універсалів з малою витратою пального.