В умовах війни дедалі більше українців цікавляться страхуванням житла. Це не в останню чергу пов’язано з воєнними ризиками через високу можливість потрапляння снарядів, уламків ракет, пошкодження житла ударними хвилями.
У коментарі РБК-Україна провідний юрисконсульт Nota Group Юрій Бойко пояснив, як працює страхування житла під час війни, і чи покриває вона руйнування від "прильотів".
Закон України "Про страхування" передбачає, що страховики (страхові компанії) здійснюють страхові виплати, якщо настають страхові випадки, передбачені договором, пояснює Юрій Бойко.
Якщо там вказано, що воєнні дії спричинили пошкодження, є страховим випадком, то страхова компанія зобов’язана здійснити страхову виплату у разі настання такої події. В інших випадках страхові компанії не зобов’язані здійснювати виплати у разі пошкодження житла, що спричинені війною.
В інших випадках страхові компанії не зобов’язані здійснювати виплати у разі пошкодження житла, що спричинені воєнними діями.
"Можливість отримання страхової виплати за пошкоджене внаслідок бойових дій житло залежить від того, чи передбачено в договорі зі страховою компанією такі події як страховий випадок. Але наразі страхові компанії відмовляються надавати такі послуги як страхування ризиків спричинення збитків унаслідок бойових дій. Отже, отримати компенсацію від страхової у разі "прильоту" зараз неможливо", – зауважує фахівець Nota Group.
Тим часом в Україні продовжують страхувати житло на випадок крадіжки, затоплення, вибуху або пожежі. Також страхують цивільну відповідальність перед сусідами. Наприклад, на випадок їх затоплення.
"І в цих випадках страхування житла працює, як і в довоєнні часи. Тобто запровадження воєнного стану не впливає на чинність договору страхування і не позбавляє страхові компанії обов’язку відшкодування збитків у вказаних вище випадках. Однак страхування житла навіть від таких випадків має ряд недоліків", – звертає увагу співрозмовник.
Найголовніше – це обмеження розміру страхових виплат. Так, страхова виплата зазвичай обмежена якоюсь сумою. Якщо збитки, завдані майну страхувальника, перевищать цю суму, решту витрат доведеться покривати з власного гаманця або стягувати з винуватця.
"Наприклад, страхова виплата за договором визначена у розмірі 200 тисяч гривень. У разі, якщо сусіди затоплять квартиру (на затоплення припадає понад дві третини звернень за страховими виплатами), і сума збитків складе понад 200 тисяч гривень, страхова у такому виплатить виключно 200 тисяч, а решту доведеться покривати самостійно. Або вимагати компенсувати збитки у сусідів, які здійснили затоплення", – пояснює Юрій Бойко.
Часто врегулювати це питання в добровільному порядку з сусідами не вдається, і в більшості випадків, доводиться звертатися до суду за примусовим стягненням.
Але звернення до суду з позовом – це досить тривала процедура, особливо враховуючи надмірну завантаженість судів після початку повномасштабного вторгнення. Крім того, звернення до суду з позовом вимагає додаткових витрат, таких як сплата судового збору та оплата послуг правової допомоги.
"Варто звернути увагу на той факт, що, договір страхування часто передбачає франшизу – частину збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Наприклад, якщо франшиза за договором становить 5% від вартості компенсації, то від суми виплати у 200 000 страхова компанія відрахує ще 10 тисяч", – додає фахівець Nota Group.
Нагадаємо, через блекаути в Україні минулого зимового сезону в Україні знизився попит на квартири на високих поверхах. Також дещо впав інтерес до квартир, де немає газопостачання. Ми писали, на які квартири впав попит і яке житло українці відмовляються купувати.
Раніше експерти назвали топ-3 регіони, де житло під час війни купують найбільше.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.