Сьогодні, 1 червня, світові лідери зібралися на саміт Європейської політичної спільноти (ЄПС) у Молдові. На переговори вирушив і президент України Володимир Зеленський. На порядку денному були питання регіональної безпеки, а особливу увагу учасники приділили протистоянню російській агресії.
РБК-Україна наводить головні заяви про Україну за підсумками саміту ЄПС.
На відкритті саміту глави Молдови Майя Санду наголосила, що захід проходить лише за 20 км від кордону з Україною, і цей саміт є яскравим виразом солідарності з українським народом.
"Україна захищає нас, і ми дуже вдячні за це. Україна та Молдова обрали демократію, і нам потрібна підтримка, щоб захистити цю демократію", – наголосила Санду.
У ході зустрічей на саміті в Молдові Володимир Зеленський назвав кілька важливих кроків, які необхідно зробити Європі для того, щоб допомогти Україні в боротьбі з російськими окупантами.
Один із них – надання зброї, щоб захиститися від російського терору на землі та в небі, зокрема, систем ППО та бойових винищувачів.
"Нам потрібні літаки для захисту повітряного простору України. У нас сьогодні немає передових військових літаків, тому вони нам і потрібні. Думаю, партнери нас почули. З деякими ми розмовляли, на інших тиснули, щоб вони нам допомогли", - заявив Зеленський під час свого виступу.
Зазначимо, президент України сьогодні провів неформальну зустріч у рамках коаліції винищувачів із прем'єрами Великобританії, Нідерландів, Польщі, Данії, Швеції, Бельгії, за результатами якої заявив про потужну підтримку союзників. Сторони домовилися найближчим часом розпочати тренування українських пілотів на винищувачах F-16 та літаках інших типів
Щодо систем ППО Patriot український лідер наголосив, що вони вже продемонстрували свої можливості зі знищення російських ракет будь-якого типу. Тому на саміті порушували питання щодо будівництва "Небесного щита" для всієї Європи.
"Важливо побудувати цей повітряний щит для всього континенту, але ми почнемо з нашої країни, тому що ми перебуваємо у стані війни. Ось чому нам потрібно більше систем Patriot та коаліція, яка може постачати аналогічне обладнання", – пояснив він.
Наступним кроком для протидії окупантам, за словами Зеленського, є чітка позиція щодо проявів російської агресії. Як вважає український президент, Європа має відкинути всі сумніви щодо допомоги Україні, оскільки вони лише спиряють агресії Росії.
"Позитивні рішення для України стануть позитивними для всіх. Безпечною основою. Очевидно – для Молдови. Це дуже важливо. У перспективі – для Грузії. Не сумніваюся, що згодом – і для Білорусі. А отже, і для європейського світу. Бо для агресії проти когось у Європі не залишиться жодного окопу сумнівів", – зазначив президент.
Але це стосується не тільки ситуації в Україні, а й у молдавському Придністров'ї, де десятиліттями перебуває військовий контингент РФ.
"Чи довго Європа це терпітиме? Питанню вже 30 років. Слід дати на нього відповідь. На нашому континенті не повинно бути місця жодній "замороженій" або гарячій війні!", - додав Зеленський.
Володимир Зеленський на саміті заявив про прагнення до швидкого вступу в НАТО та ЄС.
"Ми повинні робити все, щоб Україна отримала якийсь крок уперед щодо зближення з Альянсом і маємо отримати цей сигнал від країн НАТО. Ми над цим працюємо", - сказав він.
Зеленський вважає, що якби Україна була членом НАТО, Росія не зважилася б на повномасштабне вторгнення. Тому членство в Альянсі – найкраща гарантія безпеки. Але поки Україна не в НАТО, залишається питанням, хто може стати гарантом і на яких умовах.
"Україна тимчасово втратила територію і людей втратила – не тимчасово. То чи існують гарантії безпеки, крім НАТО? Напевно, треба думати, що це. Ми хотіли б мати гарантії НАТО. І поки ми не в НАТО ми хочемо мати гарантії безпеки і бажано, щоб за таких гарантій безпеки був чіткий сигнал, що вони діють доти, доки Україна не буде в НАТО", - заявив президент.
На думку глави України, до Північноатлантичного Альянсу та ЄС необхідно якнайшвидше приєднатися всім країнам, які мають спільні кордони з Росією, оскільки в іншому випадку на них чекає відкрита війна або окупація.
Зеленський підкреслив, що Україна очікує запрошення щодо членства в НАТО на літньому саміті у Вільнюсі, а восени необхідне чітке рішення щодо вступу до Євросоюзу.
Прем'єр Нідерландів Марк Рютте на полях саміту повідомив, що питання посилення протиповітряної оборони України - одне з головних на порядку денному. Йдеться про коаліцію бойових винищувачів F-16 та ЗРК Patriot.
"Нам необхідно навчати українських пілотів на літаках F16, щоб Україна могла захистити себе і в довгостроковій перспективі. Також необхідно розширити коаліцію Patriot, тому що ми бачили, на що здатна ця система. Нам потрібно більше країн, які є частиною цієї системи, тому нам потрібні партнери.", - наводить заяви Рютте портал Agora.
Глава уряду Нідерландів висловив упевненість у перемозі України, але для цього партнери мають докласти всіх зусиль.
"Україна має перемогти, і ми маємо зробити все, що можемо, щоб це сталося. Не треба розповідати вам, наскільки високі ставки. Війна сама собою не скінчиться, а Україна має знати, що може розраховувати на всіх нас. Це наше спільне зобов'язання", - наголосив він.
Глава британського уряду Ріші Сунак назвав законним місце України в НАТО і повідомив, що зараз партнери працюють над тим, щоб забезпечити всю необхідну допомогу для контрнаступу ЗСУ і продовжувати підтримку в довгостроковій перспективі.
"Ми хочемо бути впевненими, що ми запровадили заходи безпеки для України на довгострокову перспективу, тому ми надсилаємо дуже сильний сигнал Володимиру Путіну, що ми нікуди не їдемо, ми тут, щоб залишитися, і ми продовжуватимемо підтримувати Україну – не тільки зараз, але і протягом багатьох років у майбутньому", - наголосив Сунак.
Німецький канцлер Олаф Шольц пообіцяв, що Німеччина приєднається до гарантій безпеки для України після війни, проте не повідомив деталей.
"Ми завжди говорили, що повинні бути гарантії мирного порядку після війни, і Німеччина зробить свій внесок", - повідомив канцлер на саміті в Молдові.
Однак Шольц додав, як ці гарантії можуть виглядати і які будуть конкретні терміни, ще належить уточнити.
При цьому президент Литви Гітанас Науседа вважає, що Україна має отримати компенсацію за те, що НАТО не може запросити її стати повноправним членом, поки йде війна. Як наводить слова Науседи з полів саміту видання "Verslo žinios", необхідно знайти достатні гарантії безпеки, такі як військова та політична підтримка, а також інституційні рамки для більш тісної співпраці між Україною та НАТО. Ці питання порушать на саміті НАТО у Вільнюсі.
Румунія оголосила про підтримку шляху України до членства в НАТО. Президент України Володимир Зеленський та румунський лідер Клаус Йоханніс ухвалили спільну декларацію про євроатлантичну інтеграцію України.
У ній наголошується, що Румунія підтримуватиме Україну в тому, щоб стати членом НАТО, як тільки дозволять умови. Глави держав під час двосторонніх переговорів обговорили також українську "формулу миру", посилення санкцій проти РФ та двосторонню співпрацю.
На полях саміту Володимир Зеленський провів переговори із головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн.
За повідомленням українського президента у Twitter, під час зустрічі з головою ЄК обговорили реалізацію української "формули миру" та формування світової підтримки для цього, а також він порушив тему гарантій безпеки на період, коли Україна ще не буде членом НАТО.
У свою чергу Урсула фон дер Ляйєн запевнила українців у постійній підтримці для досягнення справедливого та міцного миру.
Також вона наголосила на прогресі, якого досягла Україна для вступу до Євросоюзу. "Україна досягла вражаючих успіхів на шляху до ЄС", - заявила президент ЄК.
Глава Румунії Клаус Йоханніс заявив, що проведення саміту ЄПС є демонстрацією європейського визнання Республіки Молдова та показує зосередженість на всьому східному сусідстві та всьому Чорноморському регіоні.
За його словами, лідери Європи мають більше усвідомлювати геостратегічні виклики, з якими стикаються Україна та Молдова, та зробити підтримку ще помітнішою. "Якщо ми, європейці, не допоможемо Україні та Молдові, то ми програли", - наголосив Йоханніс.
Прем'єр Італії Джорджа Мелоні зазначила, що саміт ЄПС потрібен для того, щоб нагадати, що Європа – це не клуб, а цивілізація, яка була заснована на ідеях свободи та рівності, солідарності та верховенства закону.
Мелоні заявила, що Молдова ризикує стати жертвою російської агресії, якщо українці перестануть захищатися, а Європа перестане допомагати у цьому.
"Саме тому ми стоятимемо на боці України та допомагатимемо їй стільки, скільки це потрібно. Ми також підтримуємо шлях, який проходять Україна, Молдова, Грузія та Західні Балкани, а також їхні зусилля для вступу до Європейського Союзу", - сказала прем'єр Італії.
Під час саміту ЄПС сербський лідер Олександр Вучич зустрівся із президентом України Володимиром Зеленським. За повідомленням самого Вучича, розмова була "короткою і доброю", але вона не вплинула на позицію щодо санкцій проти РФ, які Сербія відмовляється підтримувати.
"Рішення про санкції приймають громадяни Сербії через своє керівництво. Ми ухвалили своє рішення у березні 2022 року і визначили свою позицію. Ви ніколи не можете змінити чиюсь позицію однією розмовою", - опублікувало заяву сербського лідера видання РТС.
Цього року приймаючою країною саміту ЄПС стала Молдова. Захід 1червня 2023 пройшов за 35 км від столиці, у замку Мімі, який розташований у селищі Булбоака.
У саміті брали участи високопосадовці близько 50 країн, у тому числі президент Європейської ради Шарль Мішель, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц, британський прем'єр Ріші Сунак.
Президент України Володимир Зеленський прибув до Молдови вранці 1 червня та зустрівся з главою країни Майєю Санду. Про його візит заздалегідь не повідомлялося, 31 травня український лідер був з робочим візитом в Одесі.
У саміті також брали участь представники Азербайджану та Вірменії, між якими триває конфлікт за спірні території. Президент Сербії Олександр Вучич провів консультації із європейськими лідерами на тлі загострення конфлікту у Косово.
Європейське політичне співтовариство – об'єднання лідерів держав та урядів Європейського союзу та їхніх країн-сусідів, які дотримуються цінностей ЄС.
З ініціативою створення такого формату виступив президент Франції Еммануель Макрон, а перший саміт ЄПС пройшов у 2022 році у Празі одночасно із регулярним самітом Євросоюзу. На нього було запрошено лідерів 44 країн.
Саміт ЄПС служить платформою для обговорення актуальних проблем у Європі, пов'язаних із безпекою, стабільністю, енергетичною стійкістю.
За підсумками саміту не приймають офіційних декларацій, проте учасники мають майданчик для переговорів у двосторонньому та розширеному форматах.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.