Успіхи ЗСУ, мінус 56 тисяч окупантів та спішна мобілізація в РФ: підсумки 7 місяців війни

Ситуація на фронтах

За останній місяць ситуація на передовій значно змінилася. Український контрнаступ у вересні дозволив деокупувати значні території на півдні та сході. І якщо на Херсонщині просування поки що не настільки швидке, то у Харківській противника вдалося відтіснити за річку Оскол. Також є успіхи у Донецькій та Луганській областях.

Фото: як змінилася ситуація за місяць (deepstatemap.live)

Станом на сьогодні вдалося повернути під контроль міста Балаклія, Ізюм, Куп'янськ, Святогірськ (Донецька область), а також десятки сіл та селищ у зазначених регіонах. Як кажуть у Міністерстві оборони, лише у Харківській області під час контрнаступу було звільнено територію площею близько 8 500 квадратних кілометрів, а загалом - близько 9 000.

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) підготували інтерактивну карту того, як ситуація змінювалася протягом перших 200 днів повномасштабної війни.

Перший 200 днів з Росії введення Ukraine як mapped by @criticalthreats and @TheStudyofWar .

Ukrainian forces має liberated more than 60,000 square kilometers of territory since April. pic.twitter.com/UNTHihw5UL

— Brady Africk (@bradyafr) September 18, 2022

Показово, що з російського боку провал на сході замовчувався, але коли найбільший за час агресії відступ уже неможливо було приховати, Міністерство оборони Росії пояснило його нібито перегрупуванням з метою наростити сили на Донецькому напрямі.

"У ході цієї операції проведено низку відволікаючих та демонстраційних заходів із позначенням реальних дій військ", - зазначили в Міноборони РФ.

Західні експерти називають операції на сході великою поразкою Росії та переломом у війні. Але припускають, що звільнення решти територій може затягтися щонайменше на рік. Українські закликають не недооцінювати противника, оскільки після стрімких дій та перегрупування ворог продовжує накопичення сил на інших напрямках.

Втрати сторін

Україна

За сім місяців війни, за офіційними даними, загинуло понад 9 тисяч українських військових. Як пояснюють у Міністерстві оборони, точна кількість поки невідома через неможливість підрахувати загиблих під час оборони Маріуполя. За словами заступника міністра Ганни Маляр, українські втрати набагато менші, ніж у противника.

"Це не сотні тисяч. Слава Богу, що це не сотні тисяч. Озвучувалася цифра близько 9 тисяч кілька тижнів тому. Безумовно, у нас є Маріуполь, де ми до кінця не знаємо кількість загиблих. Це тисячі, але це точно не сотні тисяч... Якщо у них більше 50 тисяч, а у нас ми називаємо близько 9 тисяч, ну трохи зараз уже більше", - наголосила вона.

Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю французьким медіа наголосив, що з початку російського вторгнення загинуло вп'ятеро менше українських захисників, ніж окупантів. При цьому станом на сьогодні Україна втрачає близько 50 військових на добу.

"Але це не точні цифри, тому що ми не знаємо, скільки солдатів та цивільних осіб залишається на цій території. Загинуло вп'ятеро менше українських воїнів, ніж російських", - зазначив він і додав, що у нього як у верховного головнокомандувача є точні дані, але Генштаб вважає за краще не розкривати їх, оскільки йдеться про людські життя.

Фото: Володимир Зеленський каже, що зараз на фронті гинуть близько 50 військових на день (president.gov.ua)

У липні повідомлялося про те, що понад 7 000 військовослужбовців вважаються зниклими безвісти.

Російська сторона оцінює українські втрати взагалі у фантастичних цифрах. За словами міністра оборони країни-агресора Сергія Шойгу, Україна нібито втратила половину своєї армії від чисельності на лютий 2022 року. Тобто близько 100 000 - 61 207 загиблими та 49 368 пораненими.

Але його цифри розходяться навіть із даними Міноборони Росії. Спікер Ігор Конашенков станом на 20 вересня говорив про нібито не менше 83 тисячі загиблих українських військових.

Росія

Цього тижня Шойгу назвав також втрати російської армії. Вони нібито становлять майже 6 000 загиблих, а близько 90% поранених "повернулися в стрій". Однак російські ЗМІ відразу викрили його в брехні, оскільки лише за повідомленнями з відкритих джерел кількість загиблих вже перевищила 6 600. Медіа ведуть свій підрахунок з офіційних заяв про загибель, постів соціальних мережах, повідомлень місцевої влади тощо.

За даними Міноборони України, втрати противника значно вищі і на сьогодні перевищують позначку 56 000 загиблих. Це пояснюється тим, що, крім того, що російська сторона замовчує і занижує цифри, так ще й відмовляється забирати тіла своїх бійців.

Фото: російські втрати (facebook.com/GeneralStaff.ua)

З такою оцінкою погоджуються західні союзники України. Наприкінці серпня Пентагон оголосив, що російська армія втратила від 60 000 до 80 000 військових. Британський міністр оборони Бен Воллес включає до цих даних поранених і дезертирів.

Росія панікує. Мобілізація та спроба анексії

Неспроможність російських оцінок демонструє керівництво країни. Президент Володимир Путін 21 вересня оголосив мобілізацію. Офіційно заявлено, що на військову службу призовуть до 300 000 резервістів з бойовим досвідом, проте насправді повістки роздають масово всім чоловікам призовного віку.

Після цієї заяви Росією прокотилася хвиля нечисленних протестів. Росіяни розкупили авіаквитки в країни, які поки що приймають їх без віз, а за лічені години в топи пошуків новин злетіли запити про те, як залишити Росію або "відкосити" від мобілізації. Деякі країни-сусіди заявили, що не приховуватимуть ухилістів.

На цьому фоні виділяється глава Чечні Рамзан Кадиров, який не проводитиме мобілізацію в республіці .

"План призову в Чеченській Республіці перевиконано на 254%. Ми пропрацювали цей механізм із самого початку, ще до оголошення часткової мобілізації", - пояснив він своє рішення.

Українська сторона відреагувала стримано. За словами головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, Сили оборони готові знищити "всіх, хто зі зброєю прийде на нашу землю - чи добровільно, чи з мобілізації".

Президент Володимир Зеленський вважає, що Путін просто хоче втопити Україну в крові російських солдатів . Саме з цієї причини тому потрібна багатомільйонна армія, щоб здобути перемоги на фронті, оскільки російські війська зазнають втрат і тікають з поля бою.

Якщо говорити про те, скільки українських бійців готові протистояти ворогу, то ще у липні міністр оборони Олексій Резніков говорив про мільйон у військовій формі. До лав Збройних сил мобілізовано до 700 000 українців, у прикордонних військах - до 60 000, Національній гвардії - до 90 000, Національній поліції - до 100 000.

"У нас сьогодні понад 1 млн осіб у формі забезпечують діяльність сектору безпеки та оборони", - зазначив він.

Фото: Олексій Резніков вважає, що Україна мобілізувала достатньо людських ресурсів (Віталій Носач/РБК-Україна)

Крім того, на цьому тижні на окупованих територіях стартували так звані "референдуми", за результатами яких Росія хоче нібито легітимізувати приєднання Донецької, Луганської, Херсонської та частини Запорізької областей. Світова спільнота засудила загарбницькі плани, а офіційний Київ говорить про те, що результати "референдумів" є нікчемними та не вплинуть на визволення української землі військовим шляхом.

Військова допомога Україні

Західні союзники продовжують підтримувати Україну у боротьбі проти російської агресії. Лише за останні дні президент США Джо Байден розпорядився виділити новий пакет на 600 млн доларів, до якого увійдуть ракети для HIMARS, десятки тисяч артилерійських снарядів, радари та багато іншого.

Крім того, протягом двох місяців очікується постачання двох систем протиповітряної оборони NASAMS. Що стосується далекобійних ракет, які можуть вражати цілі на відстанях у сотні кілометрів, то, за даними CNN, про поставки ATACMS поки не йдеться.

Німецька сторона днями передала Україні дві реактивні системи залпового вогню Mars II та 50 бронетранспортерів Dingo, а також кілька самохідних зенітних установок Gepard. На поставки танків у Берліні поки що дивляться скептично.

На відміну від Словенії, яка погодилася надіслати 28 танків M-55 S в обмін на вантажівки з Німеччини. Ці танки є покращеною варіацією Т-55, який перебував на озброєнні СРСР. А Іспанія відправила до України вже п'ятий транспортний літак з боєприпасами для великокаліберних артилерійських систем.

Обмін полоненим

Переговори між Україною та Росією за участю посередників продовжуються на гуманітарному треку. Цього тижня було проведено найбільший з початку повномасштабної війни обмін полоненими. Загалом вдалося повернути 215 українських військових, з них 108 - бійці "Азова". Російській стороні передали 55 військовослужбовців та обвинуваченого у державній зраді нардепа Віктора Медведчука.

В рамках обміну звільнили багато відомих українських захисників: Дениса "Редіса" Прокопенка, Сергія "Волину" Волинського, Святослава "Калину" Паламаря, Олега Хоменка, Євгена Бову, Дениса Шлегу, Мар'яну Момонову та інших. З повним списком можна ознайомитись за посиланням .

Командири "Азова" до кінця війни, згідно з домовленостями, будуть перебувати в Туреччині під особистим захистом президента Реджепа Таїпа Ердогана. Крім того, завдяки зусиллям наслідного принца Мухаммеда бін Салмана з російських катівень вийшли 10 іноземних бійців, які захищали Україну в лавах Збройних сил. Частина з них була засуджена до страти в так званій "Донецькій народній республіці".

Чи будуть переговори?

На полях саміту ШОС у Самарканді (Узбекистан) президент Росії Володимир Путін заявив про готовність до мирних переговорів, але нарікав на те, що Володимир Зеленський не йде на контакт.

"Вони ж відмовляються. Перша умова - щоб вони погодилися, вони ж не хочуть. Пан Зеленський публічно сказав, що він не готовий і не хоче розмовляти з Росією. Ну не готовий - не треба", - заявив він.

Хоча в самому Кремлі говорять про відсутність передумов для контактів, оскільки Росія зацікавлена в обговоренні винятково своїх умов. Тобто позаблоковий статус України, демілітаризацію та визнання статус-кво у Криму на Донбасі, а також у Херсонській та Запорізькій областях.

Радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк вважає, що Москві потрібні не переговори, а оперативна пауза, аби адаптувати військову стратегію під провал на фронті. А міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв'ю РБК-Україна заявив, що Росія виявить реальний інтерес лише тоді, коли її позиції на полі бою максимально ослабнуть.

Український президент Володимир Зеленський не бачить у росіян бажання бути конструктивними, тому не вірить у швидкий початок переговорів із Путіним .

"Що стосується їх ультиматумів, то мені все одно, хто ці ультиматуми висував - Путін чи хтось інший. Це мій принцип - я не говоритиму з тим, хто ставить ультиматуми", - зазначив він.

Також президент наполягає на тому, що переговори щодо умов мирного співіснування можливі лише після того, як Україна повністю витіснить супротивника зі своєї території. Мається на увазі в рамках міжнародно визнаних кордонів станом на 1991 рік.

Коли закінчиться війна

Незважаючи на успішний вересневий контрнаступ, поки що не доводиться говорити про швидке завершення війни. Президент Зеленський в інтерв'ю Reuters відкинув будь-які припущення, що вона наближається до свого роду фінальної фази і незабаром може закінчитися.

"Я можу повністю підтвердити той факт, що ця війна залежить від термінів, які пов'язані лише з постачанням зброї. І лише з цим", - сказав він і додав, що прискорені поставки військової допомоги у свою чергу прискорять перемогу України.

Також Зеленський вважає, що російський президент може будь-якої миті завершити війну, вивівши свої війська. Але також припускає, що, можливо, вирішувати питання війни та миру Україні доведеться вже "після Путіна".

Риторика Москви щодо термінів теж не змінюється. На найвищому рівні керівництво Росії каже, що має намір досягти всіх цілей "спеціально військової операції". Причому, як випливає з останніх заяв, будь-якою ціною.

За словами міністра закордонних справ Сергія Лаврова, головними цілями залишаються "захист населення Донбасу, усунення загроз безпеки РФ, демілітаризація та денацифікація України".

"Всі вони залишаються актуальними і будуть досягнуті, скільки б часу на це не знадобилося", - заявив він.

Західні партнери не дають прогнозів щодо термінів завершення нинішньої війни, однак єдині на думці, що вона закінчиться на умовах України з усіма деокупованими територіями.