Виклик нейтралітету. Як Захід тисне на Швейцарію та чи буде зброя для України

Чому Швейцарія не дає зброї

Швейцарія підтримує Україну, але її підтримка обмежена гуманітарною допомогою, генераторами та обладнанням для розмінування. Хоча продукція швейцарської військової промисловості становить великий інтерес. Зокрема, тут виготовляються боєприпаси для деяких озброєнь, які вже поставлені чи будуть поставлені Збройним силам України. Йдеться, зокрема, про снаряди для танків Leopard 2.

При цьому у Швейцарії діють суворі правила щодо того, куди може бути доставлена її зброя, - жорстка заборона на постачання країнам, що воюють. І ці правила можуть досягати крайності. Наприклад, днями стало відомо про утилізацію закуплених у 1980-х ракет та зенітно-ракетних комплексів. У той час як прямо зараз Україна гостро потребує засобів протиповітряної оборони.

Як пише місцеве видання NZZ, Швейцарія знімає з експлуатації близько 60 ЗРК малої дальності Rapier, які будуть утилізовані разом із 2 000 ракет. На думку експертів, це ще не зовсім застаріле озброєння, і воно цілком здатне працювати по безпілотниках.

Формально ці ППО списали ще 2019-го, і частину з них уже утилізували минулого року. Хоча теоретично їх можна було передати назад Великобританії і далі по колу - Україні. З 2006 року у Швейцарії діє закон, що дозволяє за першим запитом повертати імпортну зброю. Але Лондон не звертався з таким запитом, а в самій Швейцарії не було прецеденту уточнювати, чи не хоче країна-виробник повернути її.

Цей момент показовий ще із того боку, що найближчими роками Швейцарія спише близько 250 американських бронетранспортерів M113 та близько сотні одиниць самохідної артилерії M109. Ці озброєння активно застосовуються на фронті, і Україна цілком може їх отримати, якщо США заберуть техніку назад.

Провал ідеї з реекспортом

Кілька тижнів тому ситуація могла вирішитись на користь України. У січні парламентський комітет із політики безпеки схвалив депутатську ініціативу щодо можливості реекспорту з третіх країн. Тобто швейцарські декларації могли б скасовуватися, якщо йдеться про очевидне порушення міжнародного права. У разі російсько-української війни це означало б "зелене світло" на поставки для України.

Ідея з реекспортом не розглядалася як порушення нейтралітету, оскільки стосувалася насамперед таких країн як Німеччина, Данія та Іспанія. Саме вони раніше заявляли про бажання передати швейцарські озброєння, але отримали відмову.

Найактивніше виступала місцева партія Вільна демократична партія (FPD) із третьою за чисельністю фракцією у Національній раді. Її представники пропонували не лише зняти заборону на реекспорт, а й продати за номінальну плату близько 100 законсервованих танків Leopard. Покупцями могли б стати Польща, Чехія та Словаччина, щоб замінити танки, які раніше передані Україні. За іншою інформацією, 96 танків Leopard 1 має намір викупити німецький Rheinmetall для прямих поставок ЗСУ.

"Ми хочемо бути нейтральними, але ми - частина західного світу", - говорив у лютому лідер FPD Тьєррі Буркарт, один із ініціаторів законопроекту про зняття заборони на реекспорт.

На його думку, швейцарська влада не повинна мати права вето на військову допомогу Україні від інших країн. І з ним, за даними соціологічних досліджень, згодні 55% громадян. Минулого тижня Рада кантонів і Національна рада після спекотних дебатів відхилили законопроект, побачивши в ньому загрозу для репутації Швейцарії як нейтральної країни.

Остаточну відмову підтримав і федеральний президент Ален Берс. Він підвів межу під спірним питанням, заявивши, що "швейцарська зброя не повинна використовуватися у війнах".

Нейтралітет по-швейцарськи

Швейцарії вдавалося дотримуватися нейтралітету протягом двох століть та двох світових війн. Але як пише The New York Times, зараз на Заході впевнені, що країна робить недостатньо для його дотримання. Та й мотивація тут загалом не стільки про ідеали, скільки про бізнес.

Зазначимо, швейцарські банки відомі своєю таємністю і часто звинувачуються у відмиванні грошей. Крім того, частина з них обслуговує російських олігархів, пов'язаних із президентом Володимиром Путіним. Днями місцева прокуратура заявила, що його так званий "власник гаманця" - віолончеліст Сергій Ролдугін - переводив мільйони на рахунки у швейцарських банках без жодних перевірок.

У зв'язку з цим західний високопосадовець на умовах анонімності заявив NYT, що нинішній статус-кво змушує дипломатів думати, що Швейцарія більше прагне "нейтралітету економічної вигоди".

"Всі знають, що це шкодить Швейцарії. Весь Євросоюз роздратований. Американці засмучені. Невдоволення походить і від росіян. Ми всі знаємо, що це шкодить нам. Але це показує, наскільки глибоко ця віра в нейтралітет проникає в наші голови", - зазначив історик з Бернського університету Саша Зала.

За його словами, з історичної точки зору нейтралітет Швейцарії має набагато більше спільного із веденням війни, ніж зі спробами уникнути її. У тому числі тому, що від Середньовіччя до раннього Нового часу бідні кантони "здавали в оренду" найманців для участі у війнах по всій Європі. І колишнє уявлення полягало в тому, що нейтралітет має служити всім сторонам, що воюють.

Нейтралітет сучасної Швейцарії почав оформлятися після наполеонівських війн і додатково кодифікувався в Гаазькій конвенції 1907 року. Відповідно до її вимог, країна має утримуватися від участі у війнах та зберігати однакову відстань між сторонами конфлікту. Іншими словами, якщо й постачати зброю Україні, то одночасно - і Росії.

Крім того, є таке визначення як "озброєний нейтралітет". Він полягає у зобов'язанні не лише зберігати військовий нейтралітет, а й мати здатність його захистити. На думку критиків, останнє зараз перебуває під загрозою.

Вважається, що збройна промисловість не має великого економічного значення для Швейцарії. У ній задіяно 14 000 осіб, і галузь приносить менше 1% ВВП. Але сама її наявність критично важлива для збройного нейтралітету, нехай вона й надто залежить від експорту.

Зокрема компанія Oerlikon-Bührle фактично є єдиним виробником боєприпасів для самохідної установки Gepard. Німеччина поставила Україні десятки таких зеніток, але й досі не може купити боєприпаси. На Заході погоджуються, що внесок Швейцарії у будь-якому випадку був би не більш ніж символічним. Але вона не виявляє готовності до співпраці, хоча десятиліттями перебуває під захистом НАТО, маючи спільні кордони з країнами альянсу.

Що з російськими активами?

Швейцарський військовий нейтралітет не заважає їй підтримувати санкційну політику щодо Росії. До одного з крайніх пакетів увійшла заборона на експорт дронів, двигунів для літаків, товарів подвійного призначення, товарів для розвитку російського ОПК та на інвестиції в гірничодобувний сектор. А у лютому 2023-го країна приєдналася до цінової стелі на нафту та нафтопродукти.

Але яка ситуація з російськими активами в Швейцарії? Станом на кінець минулого року сума заморожених коштів оцінювалася майже у 8 млрд доларів. При тому, що фізичні та юридичні особи з РФ тримають у швейцарських банках депозити на 47 млрд доларів, а загальна сума активів, за оцінками Асоціації швейцарських банкірів, може досягати 150-200 мільярдів. Ці розбіжності можуть пояснюватися тим, що на росіян із громадянством Швейцарії санкції не поширюються.

Як пише Neue Zürcher Zeitung, США та інші західні партнери продовжують тиснути, щоб Швейцарія заморозила ще більше активів з метою подальшої передачі Україні. За словами міністра закордонних справ Ігнаціо Кассіса, конфіскація є делікатною справою для Швейцарії, і, наприклад, комісія із зовнішньої політики виступає проти.

У січні Кассіс припустив, що питання передачі заморожених активів можуть винести на референдум.

"Якщо ми серйозно налаштовані на допомогу у відновленні України, ми маємо подумати про те, як ми збираємося це фінансувати… Ми не можемо просто взяти гроші, які нам не належать, лише тому, що ми вважаємо це морально правильним. Право власності є фундаментальним" , - зазначив він, маючи на увазі обговорення конфіскації російських активів.

Референдум потрібен насамперед для змін у законодавстві. Оскільки нинішні норми забороняють конфіскацію заблокованих активів. На сьогоднішній день все виглядає так, ніби ситуація потроху рухається до вирішення. І вже зараз йдеться про заморожування третини задекларованих активів РФ - на суму 20 млрд доларів.

Напевно, набагато швидше Україна зможе отримати гроші з рахунків оточення колишнього президента Віктора Януковича. Згідно з останніми даними, процедуру конфіскації активів на 140 млн доларів уже запущено. І якщо швейцарська юстиція ухвалить остаточне рішення, то гроші можуть повернути нашій країні. У цьому випадку розмови про політичний нейтралітет припинилися б самі собою.