Від Земана до Павела. Як Чехія стала одним з найзатятіших союзників України в Європі
Петр Павел, президент Чехії (фото: Getty Images)
Коли Чехія перетворилася з "друга" на "ворога" Росії, до чого тут вибухи на складах з боєприпасами, як Прага допомагає Україні та як бореться з російською агентурою всередині країни, – в матеріалі журналіста РБК-Україна Дмитра Левицького.
Під час підготовки матеріалу використовувались коментар глави МЗС Чехії Яна Ліпавського, заяви чеських політиків та чиновників, а також публікації "Радіо Свобода" та чеських ЗМІ.
Зміст
Цієї весни Чехія викрила російську агентурну мережу, яка через підконтрольний новинний сайт Voice of Europe планувала вплинути на вибори в Європейський парламент. Агентурна мережа, яка поширювала антиукраїнські та антиєвропейські наративи, була пов’язана з Віктором Медведчуком, щодо якого Прага відразу ж ввела санкції.
Окрім цього, Чехія фактично стала головним "снарядним амбасадором" для України. Прага знайшла для України 800 тисяч артилерійських боєприпасів та започаткувала ініціативу по збору коштів з європейських партнерів для їх закупівлі.
Сьогодні Прагу без сумніву можна назвати одним з найбільших та найпалкіших союзників України в Європі. Однак ще буквально три роки тому чеська позиція щодо України та агресії РФ була суттєво іншою.
Довоєнна Чехія
Тривалий час Чехія вважалася дружньою до Москви країною з проросійськими настроями. Проте, як сказав в коментарі РБК-Україна чеський міністр закордонних справ Ян Ліпавський, скоріше йдеться про "симпатію до російських фільмів та літератури".
"Можливо, цьому сприяв той факт, що раніше у нас був президент, який захоплювався диктаторами, але ці часи давно минули. Чехи мають безпосередній досвід російських танків на наших вулицях, і навряд чи хтось симпатизує російським військовим злочинам в Україні, які ми вважаємо злочинами і проти нас", – додав він.
Дійсно, до березня 2023 року президентом Чехії був Мілош Земан, який мав ліві погляди та теплі стосунки з Росією. Після початку російської агресії щодо України у 2014 році Земан неодноразово відзначався антиукраїнськими заявами. То називав війну на Донбасі "громадянською", то закликав скасувати санкції проти РФ, то пропонував "заплатити" Україні за Крим і Донбас нафтою та газом.
Мілош Земан займав проросійську позицію до великої війни (фото: Getty Images)
Чехія роками була столицею російської агентури в Європі. Але згодом це обернулось проти самої Праги. У 2014 році на військових складах поблизу чеського села Врбетіце сталося декілька вибухів, в результаті яких не лише було знищено сотні тисяч тонн боєприпасів, але й загинули люди. Як писали чеські ЗМІ, на цих складах зберігалися боєприпаси, які планувалося продати вже воюючій з росіянами Україні через болгарського підприємця, якого пізніше намагалися отруїти спецслужби РФ.
Були підозри, що до вибухів можуть бути причетними російські спецслужби, а нещодавно чеські правоохоронці це офіційно підтвердили.
Ба більше, з’ясувалося, що причетними до вибухів у Врбетицях є "славнозвісні" офіцери російської розвідки Чепіга та Мішкін, яких ще знають як "Петрова" та "Боширова", які отруїли колишнього російського розвідника Скрипаля разом з його дочкою в британському Солсбері.
Вперше про причетність Росії до вибухів в Чехії заговорили у 2021 році. Звісно ж, це відбилося на відносинах між країнами, і хоч Земан ставив під сумнів причетність РФ, офіційна Прага почала поступово рвати стосунки з Москвою. Тодішній чеський прем’єр Андрей Бабіш закликав країни ЄС вигнати хоча б по одному російському дипломату у відповідь на злочин РФ, а чеський Мінфін вимагав від Москви виплатити компенсацію за наслідки підриву складів з боєприпасами.
Росія причетна до вибухів на чеських складах боєприпасів (фото: Police of the Czech Republic)
Проте остаточну крапку в зміні позиції Чехії фактично поставило повномасштабне російське вторгнення. Неспровокована агресія перевернула з ніг на голову навіть ставлення до Москви затятого російського симпатика Земана.
"Я про це говорив уже кілька разів. З російським нападом на Україну настала принципово нова ситуація, на основі якої я реагую. Ця ситуація зрозуміла: мова про агресію проти суверенної держави. Напад на Україну був для багатьох людей в Росії і поза нею холодним душем, і я є одним з них", – говорив Земан в одному зі своїх інтерв’ю у 2022 році, називаючи хибною свою багаторічною проросійську політику.
Хоча, як наголосив РБК-Україна чеський міністр Ліпавський, не можна сказати, що Чехія зайняла проукраїнську позицію лише після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За його словами, чесько-українські відносини інтенсифікувалися протягом тривалого часу.
"Ще до лютого 2022 року Україна вже була основним партнером Чехії з точки зору розвитку, гуманітарної допомоги та трансформаційної співпраці з інтенсивними зв'язками у багатьох сферах, включаючи торгівлю. Всебічна підтримка України як на двосторонньому рівні, так і в міжнародних форматах є одним із ключових елементів чеської зовнішньої політики сьогодні", – додав міністр.
Чехія за Павела
У січні 2023 року на президентських виборах в Чехії переміг колишній генерал НАТО Петр Павел, обійшовши соратника Земана та чеського екс-прем’єра з проросійськими поглядами Андрея Бабіша.
Павел вирізнявся міцною проукраїнською позицією, хоча й іноді робив заяви, які могли сподобатися не всім в Україні. Часто заяви досвідченого натівського генерала були "холодним душем" для українців та Заходу, а деякі з них підтвердились на практиці.
Наприклад, ще бувши кандидатом в президенти він припускав, що Києву, можливо, доведеться піти на поступки перед Москвою, закликаючи "бути готовим до будь-якого результату". Але водночас висловлював впевненість, що Україна має реальні шанси на перемогу.
А вже на посаді президента Павел минулого року закликав українську владу не поспішати з контрнаступом на фронті, оскільки, як говорив він, Україна матиме для цього всього одну спробу.
"Підготовка контрнаступу вимагає багато часу і джерел. Нереалістично очікувати, якщо буде неуспішний наступ, то можна відразу почати другий. Просто треба зробити висновок. Ми маємо зробити все для того, щоб цей контрнаступ був успішний", – пояснював він свої заклики.
Чинний президент Чехії займає міцну проукраїнську позицію (фото: flickr.com/nato)
Водночас чеський президент попереджав "західну коаліцію", що проблеми з забезпеченням України зброєю можуть призвести до успіхів Росії на полі бою. А на початку 2024 року Павел започаткував власну ініціативу щодо постачання Україні критично важливих артилерійських снарядів.
У лютому чеський президент заявив, що Прага знайшла у світі 800 тисяч артилерійських снарядів 155-го та 122-го калібрів, які можна передати Україні. Але, оскільки Чехія не могла власним коштом закупити таку кількість снарядів, Прага запустила світовий краудфандинг.
Наразі, за словами Ліпавського, до чеської ініціативи приєдналися вже близько 20 країн з ЄС та НАТО, зокрема Данія, Бельгія, Нідерланди, Польща, Канада та Німеччина. Ці країни або вже надали або пообіцяли надати кошти на закупівлю снарядів для української армії.
"Наразі ми зібрали кошти на близько 500 тисяч снарядів калібру 155 мм з поставкою цього року, починаючи з червня, і маємо на меті зібрати більше коштів, щоб досягти загальної кількості 800 тисяч снарядів", – розповів міністр виданню.
Але на цьому Прага не планує зупинятися. Як додав Ліпавський, чеський уряд вже обговорює можливості на 2025 рік, зокрема щодо снарядів радянських калібрів, які використовуються українською артилерією.
Чехія вже зібрала кошти на 500 тисяч снарядів для України (фото: Getty Images)
Також сьогоднішня Чехія підтримує Україну на шляху в ЄС та НАТО. На думку чеського президента, розширення ЄС, зокрема за рахунок приєднання України, є "геостратегічною необхідністю". А вступ України до НАТО він називав таким, що є в інтересах Праги.
"Абсолютно в інтересах Чехії, аби Україна в момент, коли завершиться війна, почала переговори про вступ до НАТО", – говорив Павел на зустрічі з українським президентом минулого року у Празі.
Російська агентура в Чехії
Після вибухів на складах з боєприпасами у Врбетицях чеська влада почала активну боротьбу з російською агентурою. Під прицілом опинилися російські дипломатичні представництва, які використовуються Москвою як штаби для розвідки. Так, у березні 2021 року Прага вислала майже два десятки співробітників російської дипмісії, які були офіцерами розвідки Росії.
"Вживши відповідних заходів після викриття ролі Росії у вибухах у Врбетицях у 2021 році, нашій владі вдалося підірвати здатність Кремля працювати проти нашої країни з нашої території, обмеживши посольство до 7 дипломатів та 25 одиниць адміністративного персоналу", – сказав РБК-Україна міністр Ліпавський.
У відповідь на ці дії Москва включила Чехію до свого списку "ворогів Росії". Окрім Чехії, до цього списку потрапили лише Сполучені Штати, що свідчить про те, на скільки болючою для Кремля стали контрзаходи чеського уряду щодо російської агентури.
А після викриття в Чехії агентурної мережі Медведчука, яка намагалася повпливати на вибори до Європейського парламенту, допомагаючи здобути більше підтримки прихильникам Росії, Прага розпочала роботу над загальноєвропейськими санкціями проти кума Путіна та його мережі впливу, а також обмеженням пересування співробітників російських дипмісій, акредитованих у державах-членах ЄС.
"Ми неухильно збільшуємо підтримку цієї пропозиції серед наших союзників", – резюмував Ліпавський.
***
Чехія фактично є яскравим прикладом того, як Москва своїми агресивними діями налаштовує проти себе навіть країни, які займають дружню чи нейтральну позицію щодо Росії. Вибухи на складах боєприпасів у Врбетицях вбили клин між Прагою та Москвою та запустили незворотні процеси, які перетворили Чехію в одного з найзатятіших союзників України у війні з РФ.
