5 вересня у мережі почали поширювати непідтверджену інформацію про смерть українського політика Нестора Шуфрича, яку згодом спростували. Напередодні йому викликали лікаря до суду, оскільки у нього під час підготовчого засідання різко погіршилося самопочуття.
РБК-Україна розповідає, що відомо про Нестора Шуфрича, та за що його судять.
Нестор Шуфрич - український проросійський політик, нардеп партії "ОПЗЖ", яку заборони в Україні у 2022 році.
Шуфрич народився 1966 року в Ужгороді, здобув освіту історика у місцевому університеті. Політичну кар’єру розпочав у 1990-х роках. Він був депутатом 6-ти скликань Верховної Ради. Спершу Шуфрич входив у склад Соціал-демократичної партії України.
У 2006-2007-й роках при Януковичу був міністром з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. У період 2007-2014 році був членом "Партії регіонів", а після її розпаду увійшов до складу "Опозиційного блоку - За життя", який був фактично сформований на базі колишніх "регіоналів" під керівництвом Віктора Медведчука.
Також Шуфрич був власником проросійського пропагандистського телеканалу "Перший незалежний". Політик просував в Україні проросійські наративи, а після 2014 року виправдовував збройну агресію РФ. Зокрема в ефірі телеканалу NewsOne в 2018 році він заявив наступне:
"Це війна між українцями, це конфлікт між українцями. Ми весь час чуємо про присутність російських військових. Але там постійно моніторингова група ОБСЄ працює, спеціальний комісар ООН, і ніхто з них не зафіксував офіційно присутність російських військ на Донбасі. Ми 4 роки воюємо: де полонені російські солдати? Де загиблі російські солдати? Регулярних російських військ на Донбасі немає", - сказав Шуфрич.
На початку повномасштабного вторгнення публічна риторика Шуфрича різко змінилася, він навіть закликав "відстоювати державність" і "підтримувати євроінтеграцію". Втім, навіть після таких заяв він оскандалився тим, що знімав на відео один із блокпостів українських військових.
Нестора Шуфрича звинувачують у фінансуванні дій, які мали призвести до повалення конституційного ладу в Україні, насильницького захоплення влади та зміни державних кордонів.
15 вересня 2023 року прокурори Офісу генпрокурора вручили Шуфричу підозру в державній зраді. Слідство встановило, що він виконував завдання колишнього заступника секретаря РНБО Володимира Сівковича - координував російську агентуру в Україні. Сам Сівкович втік до Москви у 2014 році.
Під час обшуків у Шуфрича знайшли документи зі схемою автономії для Донецької та Луганської областей. Там планували створити окремий уряд і парламенту. Також слідчі виявили георгіївські стрічки, медалі, радянські ордени та іншу символіку часів СРСР, яка є забороненою в Україні.
Тоді Шуфрича взяли під арешт на два місяці без права внесення застави, який згодом продовжували кілька разів. 8 лютого 2024 року йому повідомили підозру щодо фінансування Росгвардії у Криму. Скандальний політик платив гроші Росгвардії за охорону своєї нерухомості на півострові. Тільки за один квартал 2016 року його компанія сплатила окупантам півмільйона рублів.
Додамо також, що разом із Шуфричем звинувачують його помічника В’ячеслава Черепаня, якого затримали у квітні 2024 року. Той допомагав політику у його антидержавній діяльності.
Шуфрича та його помічника звинувачують за 3 ст. 110-2 КК України, яка передбачає покарання до 8 років ув'язнення з конфіскацією майна. Також скандального політика звинувачують у державній зраді (ч. 1 ст. 111 КК України). Згідно із цією статтею, його можуть посадити за ґрати до 15 років.
Зазначимо, що справу Шуфрича розглядають у Печерському суді Києва.
Нагадаємо, що у 2005 році на Шуфрича завели 18 кримінальних справ, але до суду вони не дійшли. Політика звинувачували у зловживанні становищем, порушенні законодавства при видобутку газу, а незаконній приватизації нерухомості.
Також Шуфрич був фігурантом численних бійок. У 1998 році проти нього порушили справу через побиття дружини. В 2008 році він вдарив Миколу Рудьковського, наступного року побився із Сергієм Льовочкіним та Юрієм Луценком. У 2018 році у Раді він побився із нардепом Юрієм Березою.
А за кілька днів до повномасштабного вторгнення Шуфрич побилися у прямому ефірі ток-шоу "Свобода слова" Савіка Шустера із головним редактором сайту "Цензор.нет" Юрієм Бутусовим.
Під час підготовки публікації використали матеріали: Вікіпедія, Служба Безпеки України, "Громадське".
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.