Від наставника до заклятого ворога. Ким був Фетхуллах Ґюлен і чому його боявся Ердоган

Біографія та що відомо  про смерть Гюлена

Мухаммед Фетхуллах Ґюлен - це турецький мислитель, теолог, проповідник, імам. Є основоположником громадського руху "Хізмет" (з турецької означає "служба" і ставить за мету виховання нового покоління мусульман, яке служитиме суспільству). Цей рух також відомий як "гюленівський рух".

Ґюлен народився у 1941 році в селі Коруджук (Туреччина). Здобув релігійну освіту і працював імамом (голова мусульманської громади, духовний керівник, людина, яка керує молитвою в мечеті) до кінця 1970-х років.

Пізніше він зосередився на написанні книг, навчанні та проповідуванні. Його ідеї були визнані серед багатьох людей, що призвело до створення широкої мережі шкіл, університетів, медіакомпаній та інших установ по всьому світу, які працюють під егідою руху "Хізмет".

Ґюлен читав проповіді у великих містах. З роками став публічною фігурою в Туреччині. Його проповіді були спрямовані в бік пропаганди освіти, освоєння не тільки традиційно ісламських наук, а й природничих, а заклики зосереджені на просвітництві. 

Помер Гюлен у неділю увечері у віці 83 років у Пенсільванії (США). Першими про це повідомили послідовники турецького громадського діяча та письменника.  Інформацію підтвердив і його племінник Ебуссеме Ґюлен, передає CNN Türk.

Згідно з даними, опублікованими на порталі соратників Ґюлена Herkul.org, він помер у лікарні, а смерть була констатована 20 жовтня о 21:20. Як повідомляється, "його лікарі зроблять заяву найближчим часом". Пізніше новину про смерть оприлюднили й провідні турецькі ЗМІ.

Інших подробиць не наводиться. Втім відомо, що він переніс операцію на серці та безліч оперативних втручань у зв'язку з цукровим діабетом та іншими хворобами. 

Чому його боявся Ердоган

Реджеп Тайїп Ердоган, який нині є президентом Туреччини, і Фетхуллах Ґюлен довгий час товаришували. Втім, коли Ердоган створив власну політичну партію (Партія справедливості та розвитку), Ґюлен вже був лідером масового руху. На сьогодні більш ніж у 150 країнах функціонує приблизно 1400 шкіл, відкритих прихильниками Ґюлена.

Ердоган називав Ґюлена не інакше як "Ходжа" ("наставник", "вчитель"). "Гюленівці" у свою чергу на всіх виборах, починаючи з 2002 року, віддавали голоси ердоганівській партії. ЗМІ цього руху стали чи не найрейтинговішими в Туреччині та вихваляли Ердогана й жорстко критикували опозицію.

Крім того, Ердоган вважався висуванцем "джамаату", попри те, не був його членом (він був з іншого релігійного руху - "Міллі Герюш"). Втім, він все ж пообіцяв низку міністерських місць для людей із "джамаату". "Гюленівці" взяли під свій контроль таку важливу галузь, як освіта та культура, і не лише в самій Туреччині, а й за кордоном. 

У самій Туреччині ж Ердогану за підтримки "джамаату" вдалося неможливе - військових було відсторонено від влади. Однак як тільки питання з військовими було вирішене, стали з'являтися ознаки перших розбіжностей між Ердоганом і Гюленом. Їхні причини точно не відомі.

Оточення Ердогана стверджує, що "гюленівці" нібито "зайшли надто далеко" - вони створили "паралельну державу всередині країни, впровадили своїх людей у ​​всі міністерства та органи безпеки" й "захопили ЗМІ".

Розкол у відносинах між Ердоганом і Ґюленом стався у 2000-х роках. Останній поїхав на лікування до США і залишився там, побоюючись переслідувань з боку турецької влади, яка звинуватила його у спробі військового перевороту, що стався в країні у 2016 році. 

Тоді на вулицях Стамбула та Анкари з'явилися озброєні люди, танки, у небі літали військові літаки. Понад 250 людей загинули, багатьох військових лінчували (здійснили самосуд).

Своєю чергою Ердоган звинуватив у "змові" прихильників Ґюлена. Після придушення заколоту у Туреччині сталися масові арешти та репресії проти гюленістів. Згодом рух "Хізмет" офіційна Анкара визнала як "терористичний". 

Ердоган закликав США арештувати чи видати Ґюлена. Водночас Вашингтон  наголосив, що уряд Ердогана має представити докази провини Ґюлена. 

Турецька прокуратура провінції Ушак склала обвинувальний акт у кримінальному провадженні про діяльність руху "Хізмет", в якому вимагає засудити його до двох довічних ув'язнень і тюремного терміну на 1900 років. Натомість сам Ґюлен погодився піти під суд у випадку доведення міжнародними слідчими його причетності до спроби перевороту в липні 2016.