Від Мадрида до "Барселони". Хто перетворив Довбика в Ла Лізі на монстра атаки

Короткий погляд на статистику форварда збірної України в останні сезони не повинен викликати додаткових запитань. Мовляв, забивним українець став ще мінімум три роки тому. Ось в сезоні 2021/22 він забив 14 м'ячів, у наступному оформив 29 голів, а за половину нинішнього – 15. Що тут незвичайного?

Дивина в обставинах. Одна справа забивати 10+ м'ячів у чемпіонаті та Кубку України, зовсім інша – в одній з провідних європейських першостей. Навіть в свій зоряний час на початку 2010-х УПЛ і поруч не перебувала з рівнем іспанської Ла Ліги. Тож збереження Довбиком результативності на Піренеях – неабияке досягнення. І роль керманича "Жирони" Мічела в ній опинилася серед провідних.

Уродженець іспанської столиці в 17 років потрапив до структури скромного "Райо Вальєкано". Промовистими про Мічела-футболіста будуть два факти. По-перше, корінний мадридець ніколи не перебував у структурах ані "Реала", ані "Атлетіко". По-друге, непоказних "бджіл" у середині ігрової кар'єри він змінив на такі ж скромні "Альмерію", "Мурсію" і "Малагу".

У липні 2006-го Мічел повернувся до "Райо", став капітаном команди та залишився на "Кампо-де-Вальєкас" до кінця ігрової кар'єри. Повісив бутси на цвях іспанець у 36 років і відразу ж одягнув спортивний костюм, щоб готувати юнаків мадридців до майбутніх звершень. Посеред сезону 2016/17 Мічел пробився нагору, ставши головним тренером першої команди замість Рубена Барахи.

Той сезон був для "Райо Вальєкано" невдалим. Після вильоту з Ла Ліги завдання відразу ж повернути "бджіл" до еліти виявилося непідйомним спершу для Хосе Рамона Сандовала, а потім і для Барахи. Мічел зумів стабілізувати виступи команди, фінішував із нею в середині турнірної таблиці Сегунди та гарантував собі постійну роботу на новий сезон.

Перед кампанією 2017/18 молодий ентренадор розчистив склад "Райо" від футболістів, на яких не розрахував. На трансферному ринку повів себе зважено, підписавши потрібних новачків лише вільними агентами. Зрештою, рік став успішним для столичного колективу. "Бджоли" виграли Сегунду та повернулися до Ла Ліги. Щоправда, через сезон довелося повернутися назад із останнього місця, а Мічел пішов із посади.

Тренер очолив іншого невдаху попередньої кампанії Прімери – "Уеску". Результат не змусив себе чекати. Мічел знову виграв другий дивізіон і зі своїми новими підопічними здобув можливість ще раз попрацювати в елітній першості. Проте, глевким вийшов і другий млинець в Ла Лізі. Цього разу мадридця звільнили ще в січні, що, однак, не врятувало "асульгранас" від вильоту.

Довго без роботи Мічел не залишався. Влітку 2021-го він прийняв пропозицію попрацювати з "Жироною", а першим завданням на чолі каталонців стало, звісно ж, підвищення в класі до Прімери. Цього разу фахівцю з промоушнів було важче. "Жирондинці" фінішували лише на 6-й сходинці, випередивши "Ов'єдо" за додатковими показниками. Та в плей-офф за останню путівку в еліту "Жирона" спершу розібралася з "Ейбаром" (0:1, 2:0), а потім – із "Тенеріфе" (0:0, 3:1).

Перед сезоном 2022/23 кадрові зміни в лавах каталонців було суто косметичними. Мічел зберіг кістяк команди, а також взяв за 4 млн оборонця Гутьєрреса з "Реала" та орендував у Королівському клубі бразильця Рейньєра. Перша мета – зберегти прописку в еліті. До неї "Жирона" йшла важко. У стартових десяти турах "червоно-білі" програли 6 разів. Запахло відставкою тренера, але Мічел зумів стабілізувати результати команди та фінішував на 10-й сходинці – повторення найкращого досягнення в історії.

Допоміг у цьому й українець. Щоправда, не Довбик, а Віктор Циганков. Колишнього лідера київського "Динамо" підписали в зимове трансферне вікно за смішні в нинішніх реаліях 5 мільйонів. Вінгер за довіру віддячив, зігравши 19 матчів у чемпіонаті Іспанії (3 голи, 6 асистів). А вже на старті нового сезону допоміг акліматизуватися новому футбольному герою з України.

"Жирона" вже стала відкриттям нинішнього сезону в Іспанії. Команда Мічела йде в лідерах Ла Ліги (52 очки), хоча з матчем у запасі попереду може опинитися "Реал" (51 пункт). Каталонці пробилися в чвертьфінал Копа дель Рей, де зобов'язані проходити "Мальорку" 24 січня. Без праці ентренадора цей результат був би неможливий. Як і голи Довбика, які – плоди роботи Мічела.

Він створив для українця ідеальне середовище існування. Вихованець черкаського футболу став справжнім наконечником атак "Жирони", Так, Мічел використовує різні ігрові схеми (4-2-3-1, 4-1-4-1, 3-4-3, 3-4-2-1, 4-4-1-1 тощо), але всі ці формації поєднує наявність чітко вираженого центрфорварда. Зазвичай у цій ролі виходить саме Довбик, а роль його дублера дісталася ветерану Стуані.

Українець не тільки вирвався в найкращі бомбардири команди в чемпіонаті (14 м'ячів), а й лідер у системі гол+пас (19 пунктів). Він перший за показників очікуваних забитих м'ячів (xG) – 10,9, у лідерах за прогнозованою кількістю ударів (10,6), другий за кількістю ударів у рамку воріт за 90 хвилин (1,7) і загальною кількістю ударів (3,4), а також другий за змарнованими моментами (8).

Загалом за 20 матчів іспанської першості Довбик завдав 48 ударів, із них рівно половина полетіла в площину воріт суперників. Він перевершив статистичні очікування і в голах (14 проти 10,91 xG), і в асистах (5 проти 2,19 xA). Тричі українець відзначився з пенальті, тож реальний показник очікуваних голів форварда ще трохи нижчий (8,55).

Довбик – типова "дев'ятка", тож Мічел ідеально експлуатує цей стиль гри нападника, зокрема і вміння ставити корпус і "тягнути" на собі оборонців. Для прикладу, 43 зі своїх 48-ми ударів у напрямку воріт українець завдав із меж штрафного майданчика. Робочою лівою ногою Довбик пробив 27 разів, головою – 19 і лише двічі правою. Отже, точка для зростання майстерності українського форварда готова. І тренер, вочевидь, знайде спосіб покращити й цей компонент.

Уміннями Мічела ставити футбол високої інтенсивності вже зацікавилися топ-клуби. Столичне видання Marca писало про інтерес до персони керманича "Жирони" від босів англійського "Ньюкасла". Та головним претендентом на корінного мадридця називають "Барселону", яка загальмувала в другий повний сезон Хаві біля керма рідної команди. Залишається сподіватися, що до того часу Довбик завершить адаптацію до Ла Ліги так, що зміна тренера йому не зашкодить.