Вибухи на аеродромах у РФ, обмін полоненими, атаки дронами та новий удар: головне за тиждень

Вибухи на аеродромах Росії

Вранці 5 грудня пролунали вибухи на двох військових аеродромах у Дягілєво Рязанської області та Енгельсі Саратовської області, де базувалися літаки-бомбардувальники, які завдають ударів по Україні. Самі аеродроми знаходяться за 500-600 км від українського кордону.

У РФ заявили про нібито атаку дронами радянського виробництва і звинуватили Україну. Внаслідок інциденту було пошкоджено не менше двох літаків Ту-95 та загинуло троє військових.

В українському Міноборони офіційно не визнали причетність до ударів, пояснивши те, що сталося, "курінням у заборонених місцях". Водночас у США вважають, що модифіковані безпілотники запускали з території України. А в Британії називають атаку дронів по аеродромах черговим стратегічним провалом Росії.

Нові удари РФ

Окупанти завдали чергового масованого удару по українських містах 5 грудня. Внаслідок цього було пошкоджено об'єкти критичної інфраструктури в Одеській, Вінницькій, Київській областях, Кривому Розі. Виникли проблеми з електропостачанням, водою, інтернетом. Загинуло 4 людей.

Загалом по території України було запущено 70 ракет, понад 60 із них нашій ППО вдалося збити.

Також у ніч проти 7 грудня після тритижневої паузи війська РФ знову застосували дрони-камікадзе Shahed. Втім, ЗСУ збили 17 БПЛА. У зв'язку з поновленням атак, в українському військовому командуванні заявили, що окупанти можуть змінювати тактику і спеціально притримували дрони для завдання "закріплювальних ударів".

Падіння ракети у Молдові

Під час обстрілу України російськими військами 5 грудня на півночі Молдови біля міста Бричани впала ракета. Обійшлося без постраждалих. За фактом інциденту ведеться слідство.

У парламенті Молдови заявили, що незалежно від результатів розслідування про падіння ракети, вина в тому, що трапилося, лежить на Росії.

Загроза "апокаліпсису" в Києві

Столичний мер Віталій Кличко припустив, що у разі продовження ударів по критичній інфраструктурі на Київ може чекати сценарій "апокаліпсису", коли в будинках буде неможливо жити за низької температури.

За його словами, якщо у місті тривалий час буде відсутнє світло при мінусовій температурі повітря, доведеться зливати воду з будівель, щоб вона не замерзла у трубах і не було розривів водопровідної мережі. Таким чином, Київ може в найхолодніший період року залишитися без центрального опалення. Відновити його буде складно до весни.

Однак Кличко підкреслив, що влада докладає всіх можливих зусиль, щоб цього не сталося.

Світло за графіком до весни

Відключення світла в Україні триватимуть як мінімум до кінця березня 2023 року. Про це заявив гендиректор YASNO Сергій Коваленко.

Він підкреслив, що відмовитися від графіків можна буде у березні за умови, що всю зиму в Україні застосовуватимуть стабілізаційні відключення.

Однак на даний момент ситуація ще не дозволяє повернутися навіть до стабілізаційних графіків. В енергосистемі ще є обмеження генерації, тому по всій країні діють екстрені відключення.

З полону повернулися 60 українських захисників

Україна та РФ провели великий обмін полоненими 6 грудня. Вдалося звільнити 58 чоловіків та 2 жінок. Це військовослужбовці Збройних Сил, Нацгвардії, Держприкордонслужби, серед них 15 мають офіцерське звання, 45 – сержанти та рядові.

Додому повернулися захисники Маріуполя (34 особи). Деякі з них були у колонії в Оленівці, а частина українських героїв перебувала на території РФ.

Рішення щодо систем ППО Patriot

Комплекси Patriot не передаватимуть Україні. Польща та Німеччина досягли угоди про розміщення цих систем ППО на території Польщі.

Польський міністр Маріуш Блащак повідомив, що з розчаруванням ухвалив рішення відмовитися від підтримки України після переговорів із німецьким міноборони.

Раніше Польща пропонувала розгорнути системи Patriot від Німеччини у західних регіонах України, щоб посилити безпеку поляків та українців. Однак Німеччина відкинула цю пропозицію, пояснивши відмову тим, що ці системи ППО призначені лише для країн-членів НАТО.

Прогноз закінчення війни

Володимир Зеленський очікує, що в 2023 році війна в Україні закінчиться і настане мирний час.

"Українці також будуть найвпливовішими наступного року, але вже у мирний час", - сказав президент Зеленський у своєму щоденному відеозверненні після того, як видання Politico оголосило його найвпливовішою людиною Європи.

При цьому російський диктатор Володимир Путін, ймовірно, вже не має ілюзій щодо успіхів своєї армії. Про це свідчить його недавня заява, що так звана "спеціальна військова операція" може стати тривалим процесом.

"Звичайно, це тривалий процес може бути", - сказав він про можливі терміни закінчення війни.

Відсторонення мера Чернігова

7 грудня Яворівський суд у Львові позбавив Владислава Атрошенка права обіймати посаду мера Чернігова протягом року. Його визнали винним у адміністративному правопорушенні.

У серпні 2023 року Атрошенко дав доручення своєму водію вивезти автомобіль Tesla його дружини за кордон. Суд постановив, що чиновник діяв в умовах конфлікту інтересів, оскільки водій повинен забезпечувати транспортне обслуговування мера виключно в межах його посадових обов'язків.

Після завершення розгляду справи Атрошенка депутати Чернігова звернулися до президента. На їхню думку, ціль рішення суду – наступ на місцеве самоврядування.

Допомога для України у бюджеті США

Палата представників Конгресу затвердила проект оборонного бюджету США на 2023 рік на рекордну суму 858 млрд доларів. У ньому передбачено не менше 800 млн доларів на допомогу Україні у сфері безпеки та 6 млрд доларів на ініціативу щодо стримування в Європі, спрямовану проти Росії.

Для остаточного прийняття бюджету потрібне його схвалення Сенатом, після чого документ передадуть на підпис президенту Джо Байдену.