Вибухи на аеродромах, окопи на кордоні та "жодної паніки". Чим війна обернулася для РФ

Дрони атакують російські аеродроми

Напередодні було атаковано одразу два військові аеродроми - "Енгельс" у Саратовській області та "Дягілєво" в Рязанській. У російському Міноборони заявили про нібито удари реактивними безпілотниками радянського виробництва та очікувано звинуватили Україну. Внаслідок інциденту було пошкоджено не менше двох літаків та загинули троє військовослужбовців.

Зазначимо, саме на цих аеродромах базується дальня авіація, яка бере участь у ракетних ударах по Україні. Незважаючи на вибухи, 5 грудня був черговий масований запуск ракет, у тому числі зі стратегічної авіації.

Згодом у мережі з'явилися супутникові знімки, на яких видно сліди вибухів безпосередньо біля літаків. Зокрема, на базі "Енгельс" пошкоджено щонайменше один бомбардувальник Ту-95, також на фото є сліди піни, що як мінімум вказує на пожежу.

Фото: супутникові знімки атакованих аеродромів

Українська сторона офіційно не визнає причетності до атак на аеродроми. За оцінкою Головного управління розвідки, інциденти на таких об'єктах говорять про деградацію російської інфраструктури. А міністр оборони Олексій Резніков пояснив вибухи "курінням у заборонених місцях".

Тим не менш, втрата таких літаків є гарною новиною для України, як і все, що знижує боєздатність противника. За словами речника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, ще незрозуміло, чи зможе Москва їх відновити в умовах міжнародної ізоляції. Британська розвідка вже назвала атаку на аеродроми черговим стратегічним провалом Росії у нинішній війні.

Американська газета The New York Times з посиланням на нібито українського високопосадовця пише, що безпілотники справді запускалися з території України, а спеціальні підрозділи наводили їх безпосередньо поблизу повітряних баз у російському тилу. І вчорашня атака підтверджує здатність ЗСУ завдавати ударів на великій відстані.

Не виключено, що це був не останній інцидент, спрямований проти авіації противника. У ніч проти 6 грудня вибухала і горіла нафтобаза в районі аеродрому в Курську. Місцева влада теж каже про атаку безпілотника.

Тероборона та "засічна межа" на кордоні

Вищезгадані та інші інциденти свідчать про те, що противник не може почуватися в безпеці на своїй території. Особливо зростають загрози у прикордонних з Україною районах. Сьогодні губернатор Бєлгородської області В'ячеслав Гладков оголосив про створення територіальної оборони. Причому набирають туди тих, хто за станом здоров'я чи за віком не придатний до військової служби.

"Досвідчені інструктори, які пройшли велику кількість локальних війн та мають бойовий досвід, проводять зараз тренування та бойове згуртування загонів на території всіх прикордонних районів Бєлгородської області", - зазначив він.

Крім того, губернатор Курської області Роман Старовойт запросив мешканців вступати до добровольчої народної дружини "Патріот". За його словами, добровольці після бойової підготовки допомагатимуть військовим охороняти регіон.

На цьому тлі в прикордонних російських регіонах триває будівництво так званої "засічної межі" - бетонних пірамід, розставлених у декілька рядів. На думку місцевої влади, вони мають завадити нібито майбутньому наступу Збройних сил України.

Фото: "засічна межа" біля кордону з Україною (t.me/vvgladkov)

Зміна настроїв. Підтримка війни падає

Опозиційне російське видання "Медуза" зазначає, що на тлі постійних поразок на полі бою в Україні та мобілізації в країні падає громадська підтримка воєнних дій. Проведене на замовлення Кремля закрите опитування показало, що близько 55% росіян виступають за мирні переговори і лише 25%, як і раніше, налаштовані на війну.

Дані цього дослідження збіглися з жовтневим опитуванням єдиного великого незалежного соціологічного центру "Левада-Центр". У його звіті більшість респондентів виступили за мирні переговори та близько 25% - за продовження бойових дій. Окремо зазначається, що ставлення до так званої "спеціальної військової операції" різко погіршилося саме останнім часом. А мобілізація прискорила цей процес.

Британська розвідка розцінює це як провал політики президента Володимира Путіна, оскільки ще у квітні 2022 року майже 80% росіян підтримували війну.

"Оскільки Росія навряд чи досягне серйозних успіхів на полі бою в найближчі кілька місяців, підтримувати навіть мовчазне схвалення війни серед населення, ймовірно, буде все складніше для Кремля", - йдеться в одному з грудневих звітів.

Служба безпеки України вважає, що лише замовчування втрат рятує російську армію від бунту. Зокрема останні перехоплення свідчать про масштабні втрати серед мобілізованих. Причому причиною смерті все частіше вказують формулювання "заснув і не прокинувся".

Про деморалізацію в лавах російських військових говорять не лише перехоплення, в яких вони скаржаться на повальне пияцтво, спроби суїциду або розповідають про масові випадки нанесення собі каліцтв, щоб не брати участі в бойових діях. У середині жовтня на полігоні в Бєлгородській області один з військових розгорнув кулемет у беззбройний натовп і відкрив вогонь, разом з ним з автомата стріляла ще одна особа. В результаті загинуло понад 10 бійців, нападників ліквідували снайпери.

А сьогодні у Новошахтинську (Ростовська область) мобілізований втік з військової частини та стріляв у поліцейських. Повідомляється, що у нього з собою кулемет. Місто закрили на виїзд, закрили дитячі садки, а мешканців просять не виходити на вулицю, доки не зловлять нападника.

Нова хвиля мобілізації?

Український Центр національного опору зазначає, що російська влада планує нову хвилю мобілізації на січень-лютий 2023 року. Офіційно Москва про це не говорить, але готує до запуску нову систему обліку військовозобов'язаних.

Очікується, що цього разу мобілізація пройде під гаслом "війни проти колективного Заходу", і Росія спробує накопичити сили для наступу наступної весни. При цьому в українському Генштабі говорять про намір Кремля задіяти до 5 млн військових. Але, швидше за все, дані цифри є елементом психологічного тиску, оскільки противник не має у своєму розпорядженні необхідних ресурсів для їх забезпечення.

Російський опозиційний Telegram-канал "Можемо пояснити" пише, що мобілізація розпочнеться у січні, але офіційно про неї не оголошуватимуть.

"Військкомати в регіонах отримали від Міноборони приписи розпочати посилену роботу з мобілізації чоловіків на війну в Україні. Їх пошук розпочнеться у січні-лютому, при цьому офіційно оголошувати мобілізацію влада не планує", - зазначає видання.

Його джерела підтвердили, що військкоматам дали завдання масово розсилати та вручати повістки на підставі указу Путіна про "часткову мобілізацію". Оскільки офіційно її досі не завершено. І, наприклад, у Санкт-Петербурзі готуються до того, що на початку року "буде багато роботи".

До версії про мобілізацію у січні схиляється керівник української військової розвідки Кирило Буданов. За його словами, повістки росіянам почали масово приходити ще з 1 грудня.

Фото: Кирило Буданов прогнозує нову мобілізацію в Росії (Віталій Носач/РБК-Україна)

"З початком січня піде повноцінна наступна хвиля мобілізації", - наголосив він.

Водночас міністр оборони Олексій Резніков сумнівається у спроможності провести нову мобілізацію в Росії. На його думку, з огляду на нинішню ситуацію "це не дуже реально" і взагалі звучить дивно.

Що чекає на Росію?

Сьогодні Буданов, чиї прогнози щодо ходу війни з Росією, як правило, збуваються, знову заявив про те, що результат конфлікту вирішено наперед, і Москва зазнає поразки. Хоча українцям поки що рано розслаблятися.

"Будуть ще трохи певні важкі часи, але програш Росії - це вже вирішене питання, і вони самі всі чудово знають", - наголосив головний військовий розвідник.

Причому сама російська влада вже готує своїх громадян до поразки. Зокрема різко змінилася риторика кремлівських пропагандистів - вони вже обережно критикують своє керівництво, вищий генералітет і дійшли до обговорень того, як би не програти війну.

Щодо внутрішнього конфлікту в Кремлі, то там завжди було два табори, але тепер іде поділ не лише серед прихильників ліберального курсу Російської Федерації чи жорсткішої політики. За словами Буданова, вони починають обирати групи, орієнтуючись на тих, хто може прийти до влади. І, певно, ця зміна не відбудеться демократичним шляхом.

"Якщо всі чекають, що зараз росіяни тисячами вийдуть у Москві, такого не буде. Вибачте, Росія не така країна. Там все буде трохи інакше", - додав Буданов.