В Україні планують запровадити нову систему прийому абітурієнтів на навчання за державним замовленням. Також пропонують запровадити систему грантів на навчання, а деякі студенти зможуть обирати, вчитися швидше або довше.
Чим нові правила відрізнтимуться від вже звичного для абітурієнтів вступу на бюджет і чого чекати під час навчання в університетах, у коментарі РБК-Україна пояснила доктор економічних наук, професор, візит-професор Baltic International academy Рига (Латвія) Іннола Новикова.
5 січня Кабінет Міністрів погодив проєкт Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам". Невдовзі законопроєкт надішлють на розгляд до Верховної Ради України.
"Мета законопроєкту – розширити інструменти державного фінансування вищої освіти через розвиток принципу співфінансування оплати навчання з боку держави та фізичних (юридичних) осіб та підвищити ефективність використання держресурсів", – пишуть на сайті МОН.
Запровадити нові правила вступу до університетів – це поки плани, і ці змiни на сьогодні ще не діють, каже РБК-Україна Інолла Новикова. Можливо, до проекту змін ще будуть внесені корективи. Але так чи інакше, згідно з новим законопроектом, в Україні планують повністю реформувати систему фінансування вищої освіти.
"У чому полягають основні зміни? По-перше, це скорочення бюджетних місць. Існуюча сьогодні система передбачає отримання студентом або 0% фiнансування на навчання і студент навчається за власні кошти, або 100% компенсації від держави оплати свого навчання”, – говорить Іннола Новикова.
Новий законопроект передбачає введення поняття "грант" – беззворотньої фінансової допомоги для здобуття вищої освіти.
Сума гранту залежатиме насамперед від результатів НМТ – національного мультипредметного тесту, а також від обраної спеціальності. Чим кращі результати НМТ та більш затребувана для держави спеціальність, тим вища сума грантів.
Буде запроваджено систему градації спеціальностей. Для тих спеціальностей, які державі необхідні, тобто для тих галузей, де є дефіцит фахівців, буде передбачено повне державне фінансування.
"Державне замовлення стосуватиметься насамперед спеціальностей, необхідних державі. Наприклад, це будуть вчителі та лікарі. Держава повністю оплачуватиме навчання для кращих вступників за цими спеціальностями, а після успішного завершення навчання у ВИШі пропонуватиме перше робоче місце", – пояснює спврозмовниця.
Читайте також: Як зарахувати дитину до школи в Україні після закордону: пояснення Міносвіти
Для інших спеціальностей, потребу в яких держава не може прогнозувати, наприклад, політологи, психологи, соціологи, економісти, менеджери, фінансисти, гарантувати наявність робочого місця не будуть.
Частину бюджетних місць буде відведено для вразливих категорій вступників, згідно зі встановленими квотами. Передбачено, що правила розміщення державного замовлення в закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання та у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти не зміняться.
Із позитивного – планується, що більше студентів зможуть отримати повну чи часткову компенсацію за навчання.
"Прогнозується, що збільшиться кількість абітурієнтів на спеціальності, які будуть потрібні в майбутньому. З мінусів – на сьогодні ще не повністю зрозумілий механізм, як це буде впроваджуватись на практиці. І це, можливо, створить нерозуміння та плутанину у бiльшостi абітурієнтів", – висловлює думку Іннола Новикова
В рамках реформи також планується, що студенти матимуть свободу вибору – вони зможуть самі "формувати індивідуальну освітню траєкторію" та не обмежувати свій вибір наявністю місць державного чи регіонального замовлення. На думку Інноли Новикової, ця ідея дуже цікава.
Фото: Пропоновані законопроектом зміни (сайт Міністерства освіти і науки України)
"Всі студенти різні, всі мають різні здібності та різні можливості для здобуття знань. Хтось засвоює більше інформації, хтось ні, хтось хоче здобути швидку освіту. Інші хочуть поєднувати роботу та навчання та хотіли б трохи розтягнути своє навчання у часі. Тому в законопроекті передбачено зміну періоду навчання студентів", – каже вона.
Ця система працює у деяких європейських закладах вищої освіти.
"Справа в тому, що навчальне навантаження студента вимірюється в кредитах – це години. Вони показують, скільки студент навчається і які дисципліни в рамках передбачених годин повинен вивчити. Один кредит – це 30 годин. Сюди входять і лекції та самостійні роботи. Студент за рік має отримати 60 кредитів. Тепер, згідно з проектом, з'являється можливість навчатися швидше чи довше”, – пояснює фахівець.
Якщо студент працює та не встигає, він може брати 30 кредитів на рік і ступінь бакалавра отримуватиме не 4 роки, а 6. Або, навпаки, має достатньо часу та натхнення освоювати щороку по 80 кредитів – і на бакалавра можна навчатися лише 3 роки.
Але така можливість навчатися швидше чи довше пропонується лише для контрактників. Тобто для студентів, які оплачують навчання самостійно без державної підтримки.
Крім того, студенти зможуть обирати предмети, які їм цікаві та які вони хочуть вивчати. У законопроекті передбачено, що спеціальність можна буде змінювати після 1-2 років навчання.
“Ідея, безумовно, цікава. Але наскільки вона сьогодні може бути втілена в життя – складно сказати, оскільки це несе за собою великі зміни у плануванні програм навчання, навантаження викладачів, формування компетенцій студента, змін у стандартах спеціальності та ще багато складнощів”, – вважає доктор економічних наук.
Якщо Верховна Рада оперативно ухвалить законопроєкт, нова система грантів запрацює вже з вересня 2024 року.
"Ці зміни сприятимуть зростанню фінансових ресурсів у сфері вищої освіти, а також посилять спроможність українців оплачувати здобуття вищої освіти завдяки механізму співфінансування. Нова модель фінансування зможе підвищити адресність використання державних коштів та збільшити гнучкість частини державних грантів", – кажуть у Міносвіти.
Втім, за словами Інноли Новикової, зараз важко щось прогнозувати, тому специфічних порад щодо вступу до ВНЗ на цей рік поки навряд чи можна дати.
“На жаль, дуже складно жити в період змін. На сьогодні ще немає остаточного розуміння, якою буде система вступу до ЗВО у 2024 році. Ті тміни, про які ми говоримо, ще не прийняті. Тому потенційні абітурієнти повинні тільки розуміти, що багато в чому успішність їх вступу залежатиме від результатів НМТ, і треба максимально готуватись їх успішно здати. І ще раз все обміркувати й дуже відповідально підійти до вибору майбутньої спеціальності”, – зазначає експерт.
Відзначимо, у МОН планують відійти від стандартного розподілення студентів на "бюджетників" і "контрактників". Натомість майбутнім студентам видаватимуть гранти на освіту, які частково чи повністю покриватимуть її вартість. Стало відомо, скільки становитиме сума грантів.
Читайте також, як вступники за кордоном складатимуть НМТ 2024.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.